Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 17:40

Чи слід було депутатам і міністрам брати Мартиненка на поруки?


Політична карикатура Олексія Кустовського

Соціальні мережі гостро відреагували на рішення низки депутатів та міністрів взяти на поруки екс-депутата «Народного фронту» Миколу Мартиненка, якого НАБУ та САП підозрюють у розкраданні 17 мільйонів доларів державного підприємства. Його однопартійці наполягають, що зробили це свідомо, адже Мартиненко співпрацює зі слідством і не має наміру тікати, тож і у взятті під варту немає потреби. Тим часом, на рішення поручителів уже відреагувала низка високопосадовців.

Вже кілька днів екс-депутат «Народного фронту» Микола Мартиненко перебуває на поруках у своїх колег із політичної сили. За нього погодились нести відповідальність міністр молоді та спорту Ігор Жданов, заступник голови ЦВК Андрій Магера та 18 депутатів із другої за розміром фракції у парламенті. Принаймні, саме стільки імен зазначено в ухвалі слідчого судді Солом’янського суду Києва Олександра Бобровника.

Повний перелік прізвищ в ухвалі

Омелян: Якби не належав до «Народного фронту», не брав би Мартиненка на поруки

У п’ятницю, коли судове засідання щодо обрання Мартиненкові запобіжного заходу лише починалось, готовність узяти його на поруки висловлювали також міністр інфраструктури Володимир Омелян та міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

Коли «Народний фронт» розглядав питання поручительства за Мартиненка, жоден із присутніх на тій зустрічі не сказав «ні», говорить Омелян. Він здивувався, почувши, що його імені немає в ухвалі суду, адже каже, що писав заяву і передавав її до суду.

«Хоча, ну, напевно, і добре», – сказав міністр інфраструктури, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

За словами Омеляна, він розуміє, чому частина суспільства не сприйняла його рішення. Однак на це, за його словами, він мав власні причини: «Народний фронт» сформував консолідовану позицію, що Мартиненко не повинен бути під вартою. Тож Омелян її підтримав як представник політичної партії у Кабінеті міністрів.

«Я вважав за можливе підтримати позицію «Народного фронту», оскільки я, все-таки, працюю в команді. Я не можу бути весь час поза будь-якими процесами. І казати, що я міністр, який займається тільки своєю політикою», – зазначив Омелян.

Проте на запитання, чи взяв би він Миколу Мартиненка на поруки, якби не належав до його політичної сили, міністр Омелян відповів «ні».

Як Лілія Гриневич оцінює резонанс навколо поручителів Мартиненка, і чи зверталась вона, зрештою, із відповідним зверненням до суду, з’ясувати не вдалось.

«Це єдиний запит у нас від ЗМІ поки що. Ми не бачимо особливого запиту на розтлумачення позиції Лілії Михайлівни. Я думаю, це важливо, скільки ЗМІ хочуть знати, тому що, якщо немає особливого запиту, піднімати його, можливо, було б не дуже доречно», – відповіла на прохання про коментар Марія, прес-секретар Лілії Гриневич.

Заступник голови фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук висловив переконання, що обурюється рішенням представників «Народного фронту» та частина суспільства, яка не розібралась у нюансах справи. Адже політична сила не втручалась у розгляд по суті, як заявляють представники НАБУ та САП, а лише допомогла Мартиненкові, який не планує тікати й допомагає слідству, уникнути взяття під варту, говорить депутат.

За його словами, на представників політичної сили не тиснули, щоб вони взяли колегу на поруки. І сам Тетерук запевняє, що уважно прочитав, під чим підписався.

«Це все викладено на листі поручительства, яке я заповнював. Там я заповнював персональну інформацію про себе. І є пункти про мої права, про штрафні санкції, і я абсолютно усвідомлював», – сказав Тетерук у коментарі Радіо Свобода.

Депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олексій Гончаренко говорить, що не зрозумів рішення колег по фракції, проте залишає за ними право діяти на власний розсуд.

Хто на кого тисне?

Висловились щодо ініціативи депутатів і посадовці. Скажімо, прем’єр Володимир Гройсман сказав, що представники Кабінету міністрів «мають право вчиняти так, і це абсолютно нормальний крок».

«Можу сказати, цей крок урядовців абсолютно свідомий. У мене немає жодного застереження щодо такого кроку. Я вважаю, це було командне, колективне, політичне рішення», – сказав Гройсман під час брифінгу у Харкові.

А от міністр юстиції Павло Петренко, навпаки, вбачає тиск у діях правоохоронних органів. Вони, на його думку, не повинні «дозволяти собі впливати на експертів чи суддів» у справі екс-депутата Миколи Мартиненка.

«У матеріалах справи були припущення, що можливий вплив на експертів, тому ми зробили публічну заяву, і всі експерти Київського експертного центру зазначили, що за роки роботи установи, а тим паче, за останні три роки, жодного разу не було впливу з боку керівництва Міністерства юстиції на незалежних експертів. Я хочу так само звернутися до всіх правоохоронних органів, щоб вони також не дозволяли собі жодного впливу ні на експертів, ні на суддів. Тому я, як міністр юстиції, стою на тому, що процес має бути максимально в юридичній, а не політичній площині», – заявив міністр Петренко.

А на запитання, чи пропонували йому взяти на поруки Мартиненка, він відповів «ні».

Очільник НАБУ Артем Ситник, натомість, закликає НАЗК вивчити питання, чи може міністр бути поручителем у кримінальному провадженні. Політична еліта у справі Мартиненка проявила себе із «непривабливої сторони», адже тиснула на суд та прокурорів, каже він.

Треба вивчити це питання: чи може бути міністр – політична фігура, яка належить до певної політичної сили, бути поручителем по кримінальному провадженню
Артем Ситник

«Мені здається, щонайменше, треба вивчити це питання. У розділі «конфлікт інтересів» такі ситуації описані, що… Зараз немає прив’язки до якогось конкретного прізвища, просто: чи може бути міністр – політична фігура, яка належить до певної політичної сили. Чи може вона бути поручителем по кримінальному провадженню», – сказав Ситник.

Це нагадує кришування – політолог

Депутати та міністри, які взяли Миколу Мартиненка на поруки, були б «політичними трупами у будь-якій нормальній країні», сказав голова громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін.

«Вони ухвалили своє рішення, вони прийшли. Якщо б вони не дали можливості застосувати тиск, його б не було», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.

Зовсім не всі політики у ситуації, в якій опинився Мартиненко, тікають із країни. Взяття на поруки як таке – це позитивна, нормальна процедура, говорить політолог Андрій Єрмолаєв. Інша справа, каже він, що бажано було б, аби поручителями виступали не представники однієї політичної сили, а відомі громадські діячі, моральні авторитети. Тоді у суспільства такий вчинок дійсно викликав би довіру, каже експерт.

Це нагадує кришування, покриття, тим більше, що, на жаль, поряд із депутатами з’явились і міністри, які є державними чиновниками вищого рангу, що не робить честі державній машині
Андрій Єрмолаєв

«А в даному випадку, скоріше, це нагадує кришування, покриття, тим більше, що, на жаль, поряд із депутатами з’явились і міністри, які є державними чиновниками вищого рангу, що не робить честі державній машині, яка має бути за межами подібного процесу і не втручатися в діяльність і процедури судової гілки влади», – говорить Єрмолаєв у коментарі Радіо Свобода.

Стан справи «Східного ГЗК»

Після винесення ухвали суду Микола Мартиненко пообіцяв не просити політичного притулку в інших країнах і приходити на засідання суду по справі «Східного гірничо-збагачувального комбінату». Він говорить, що не має до цієї кримінальної справи ніякого стосунку.

Тим часом, генеральному директору державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» повідомлено про підозру, повідомив очільник НАБУ Артем Ситник. Згідно з сайтом «СхідГЗК», генеральним директором підприємства є Олександр Сорокін. Сам він затримання наразі не коментував. Всього у справі, що стосується цього підприємства, 5 підозрюваних, додав він.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Справа Мартиненка: Платон мій друг, але саджати треба всіх

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG