Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 04:24

Перспективи українських студій у ЄС – це питання національної безпеки України – українознавці


Університет імені Адама Міцкевича в польській Познані – один із небагатьох європейських навчальних закладів, що займаються промоцією української культури

Варшава – У більшості країн Європейського союзу українознавчі студії або зовсім відсутні, або ж функціонують у провінційних наукових установах і майже не впливають на суспільну думку. Тим часом постійно зростає кількість центрів, які вивчають Росію. Така ситуація склалася з огляду на мізерну зацікавленість українських і політичних еліт просуванням української культури та науки у Західній Європі. Натомість на сході Європи, зокрема у Польщі, зацікавленість Україною значно більша, проте й у тамтешніх наукових установах вона підтримується передусім зусиллями ентузіастів. Брак зацікавленості з боку української держави розвитком українознавчих осередків в ЄС призводить до того, що європейці дивляться на Україну російськими очима. Такими міркуваннями з Радіо Свобода поділилися історик Андрій Портнов, який працює в Берлінському університеті та україніст Ришард Купідура з Познанського університету.

На думку історика Андрія Портнова, провідною українознавчою установою в Західній Європі є Українські студїі в Кембриджському університеті у Великобританії. Не є таємницею, що фінансування цієї програми здійснюється за підтримки олігарха Дмитра Фірташа. Утім, наголошує Портнов, Фірташ не впливає на те, як використовуються його гроші.

У Франції немає центрів вивчення україністичної тематики, в Німеччині тільки цього року мають бути заповненні дві вакантні україністичні посади
Андрій Портнов

«Якщо ми візьмемо всі інші країни Західної Європи, то ніде чогось подібного до Кембриджа немає, тобто у Франції немає центрів вивчення україністичної тематики, в Німеччині тільки цього року мають бути заповненні дві вакантні україністичні посади – одна посада з культурології в Грайсфальді і одна посада – це півставки викладача історії України у Франкфурті на Одері», – говорить історик. Причому, зазначає Портнов, німецькі установи, де є українознавчі курси, функціонують не в столиці, а в провінційних університетах.

Доволі скромно, на думку Андрія Портнова, представлене вивчення українознавчих дисциплін і в країнах Північної та Південної Європи – у Швеції, Іспанії, Італії. Історик розмірковує про головний виклик, який стоїть перед тими середовищами, які хотіли б зацікавити Україною європейців.

Якщо ми порівняємо стан русистики і україністики – то це дві різні планети, тобто російську мову, історію, культуру вивчають у Європі
Андрій Портнов

«Багато людей вважає, що для розуміння східноєвропейського регіону достатньо вивчення Росії. Якщо ми порівняємо стан русистики і україністики – то це дві різні планети, тобто російську мову, історію, культуру вивчають у Європі, зокрема в Німеччині цим займається дуже багато людей, це просто неспівмірні речі з тим, як займаються Україною», пояснює він.

Маланюк, який писав про «малоросійських куркулів» мав рацію – Портнов

Як розповідає Андрій Портнов, берлінські університети зацікавлені відкриттям українознавчих студій, проте в тамтешніх ректоратах прямо заявляють, що у них нема на це грошей і радять пошукати фінансування в Україні. Портнов зауважує, що, скажімо, у Франції постійно з’являються нові програми вивчення російської мови і культури, тому що над цим працює і російська влада, і російський бізнес. Натомість, вважає історик, українські політичні та економічні еліти нічого не роблять для того, аби зацікавити громадян європейських держав вивченням України. Мабуть, каже він, мав рацію український поет-емігрант Євген Маланюк, який понад 80 років тому нарікав на небажання заможних українців підтримати просування української культури в європейських державах. Таких земляків Маланюк називав «малоросійськими куркулями».

Чимало російських заможних людей, які не є блискучими інтелектуалами, вони чомусь розуміють, що треба інвестувати в розвиток і образу Росії, і освітніх програм тощо. У нас чомусь цього не розуміють
Андрій Портнов

«Якщо чесно, то я сам до кінця не розумію оцю байдужість наших всіх діячів до цих сюжетів. Чимало російських заможних людей, які не є блискучими інтелектуалами, вони чомусь розуміють, що треба інвестувати в розвиток і образу Росії, і освітніх програм тощо. У нас чомусь цього не розуміють, і я не знаю чому. Це якась така цікава риса української економічної еліти, яка абсолютно не розуміє потреби у гуманітарній складовій», – розмірковує Портнов.

Історик зазначає, що надто скромна українська культурна та наукова пропозиція в ЄС поглиблює ще одну проблему – стереотипізацію України як «держави радикалів і націоналістів». Він переконаний, що давно назрів час на створення різноманітних навчальних програм і стипендій для громадян з різних країн світу, які могли б приїхати в Україну, побачити її на власні очі й зрозуміти.

Андрій Портнов
Андрій Портнов

Якщо в Західній Європі переважає вивчення російської мови і культури, то Україна могла б створити різні стипендії, програми стажування для студентів, докторантів, які знають російську. Таких програм немає! Це треба терміново створити
Андрій Портнов

«Якщо в Західній Європі переважає вивчення російської мови і культури, то Україна могла б створити різні стипендії, програми стажування для студентів, докторантів, які знають російську. Ну добре, хай вже буде російська, хай вони знають російську мову, але хай вони знають Україну як державу, приїжджають в Україну, проводять там дослідження. Таких програм немає! Це треба терміново створити», – зазначив Андрій Портнов.

Українознавчі осередки в Польщі – це передусім заслуга місцевих ентузіастів – Купідура

На тлі західноєвропейських держав ситуація з вивченням українознавчих дисциплін у країнах Центральної Європи дещо ліпша. Українську мову та культуру вивчають у кількох слов’янознавчих центрах в Австрії, Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Болгарії, а також у Хорватії і Сербії. Найбільше українознавчих осередків у Польщі. В цій країні україністичні та українознавчі студії або лекторати української мови є у всіх провідних університетах країни – у Варшаві, Кракові, Любліні, Вроцлаві, Познані. Утім, як зазначає Ришард Купідура, україніст із Познані, така кількість українознавчих осередків у Польщі – це передусім заслуга місцевих ентузіастів, які закохані в українську культуру.

Я зовсім не відчув якогось позитивного втручання з боку української держави, тобто років 5 чи 7 тому познанську україністику відвідували працівники українського посольства, але ця співпраця не є послідовною
Ришард Купідура

«Чи помітна роль української держави в розвитку цих студій? Вона зовсім непомітна і треба сказати, що вона абсолютно відсутня. Я як студент і тепер як викладач зовсім не відчув якогось позитивного втручання з боку української держави, тобто років 5 чи 7 тому познанську україністику відвідували працівники українського посольства, але ця співпраця не є послідовною, вона обмежується тією чи іншою зустріччю і на цій зустрічі закінчується», – розмірковує Купідура.

Ришард Купідура каже, що він як викладач українознавчих предметів одного з найбільших польських університетів ніколи не мав можливості взяти участь у якісь стипендіальній програмі, підтримуваній українською державою, бо таких програм просто немає. Польський україніст зазначає, що в час гібридної війни, яка ведеться проти України в різних державах світу, офіційний Київ мав би бути зацікавлений підтримкою тих європейських осередків, які є кузнями кадрів експертів з українських питань.

Ришард Купідура
Ришард Купідура

Україна має одну перевагу – надзвичайно багату цікаву культуру, яка сама зможе себе захистити, тут достатньо не заважати і трохи підтримувати
Ришард Купідура

«Якщо хочемо, щоб були експерти, такі люди, які прекрасно розуміють Україну – на Заході чи в усьому світі, то не треба якось спеціально заохочувати цих людей, тому що Україна має одну перевагу – надзвичайно багату цікаву культуру, яка сама зможе себе захистити, тут достатньо просто того, щоб не заважати і трохи підтримувати. Україна не мусить бути нав’язливою, тому що вона має якісний культурний продукт», – говорить Купідура.

Він переконаний, що збільшення кількості та покращення якості українознавчих студій у світі вплинуло б не тільки на кращі знання про Україну, але й зміцнило б її позицію на міжнародній арені. «Інвестиції в україністичні студії – це інвестиція в національну безпеку України», – підсумовує польський україніст.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG