Доступність посилання

28 Червень 2017, Київ 14:06

В Україні зберігаються справи майже 2 тисяч репресованих білорусів


Одна зі справ проти білорусів, відкритих в період масових репресій. Доступ до цих паперів відкрито завдяки закону «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років»

Олена Литвинова

В Галузевому державному архіві Служби безпеки України зберігаються справи 402 білорусів, засуджених на українській території в роки масових політичних репресій сталінського режиму, і ще 1387 справ – в регіональних відділеннях спецслужби.

У списках – як білоруси, які брали участь у воєнізованих формуваннях армії Української народної республіки (1921 рік) і Української збройної армії у 30-40-х роках минулого століття, так і мирні громадяни, яких доля закинула на територію України.

Зараз з усіма цими справами можна ознайомитися – в Україні у 2015 році набув чинності закон «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Білоруси армії УНР

В армії Української Народної Республіки білоруси переважно служили рядовими – усі вони були захоплені у полон під українським містом Базар на Житомирщині. Проходили у найбільш масовій справі – «Банда Тютюнника», в якій було 360 обвинувачених. Усі вони були розділені на три категорії: «злісні бандити, явні вороги робітничого народу», «бандити, яких можна перевиховати, але з суворою ізоляцією від можливого їхнього впливу на агітацію проти радянської влади» і «колишні червоноармійці, які випадково потрапили в полон Петлюри та насильно завербовані в його армію».

Анкета арештованого Григорія Спартака, який був засуджений на два роки
Анкета арештованого Григорія Спартака, який був засуджений на два роки

Білоруси – Григорій Спартак і Василь Тумилович – мали би проходити за третьою категорією, але військовий трибунал вирішив інакше. Першому, селянину за походженням, вдалося уникнути страти – він був засуджений до двох років суспільно-примусових робіт, а Василь Тумилович, напевно, через міщанське походження, був розстріляний.

Матеріали зі справи Василя Тумиловича
Матеріали зі справи Василя Тумиловича

«Бандити були спіймані в армії противника зі зброєю в руках. Беручи до уваги відсутність будь-яких відомостей біографічного характеру обвинувачених, слідству доводилось керуватись враженнями, зробленими під час допиту кожного обвинуваченого окремо, причому залежно від них, розділити всіх бандитів на три групи», – зазначив у своєму висновку уповноважений НКВС.

Справа про реабілітацію білоруса Міхася Ваткевича, розстріляного на Житомирщині
Справа про реабілітацію білоруса Міхася Ваткевича, розстріляного на Житомирщині

Як випливає з матеріалів справи, Григорій Спартак і Василь Тумилович з 1919 року служили в Червоній армії, а після полону перейшли на білогвардійську сторону. У цій справі під Базаром були розстріляні ще щонайменше 10 білорусів. У 1995 році всі вони були реабілітовані, оскільки в матеріалах розслідування 1921 року були відсутні докази «контрреволюційних злочинів або участі у вбивствах, грабунків чи інших насильницьких дій білогвардійців».

Білоруські «бандерівці»

Примітно, що слідчі НКВС не переймалися точністю формулювань у звинуваченнях. Для них учасники формувань УПА і Організації українських націоналістів були однаковими «бандерівцями», хоча Степан Бандера був ідеологом тільки ОУН. Причому російською це писали як «бендеровцы».

Справа по боротьбу з бандитизмом, одним із фігурантів якої був білорус Олексій Лобасенко
Справа по боротьбу з бандитизмом, одним із фігурантів якої був білорус Олексій Лобасенко

Найбільша справа білоруських «бандерівців» була відкрита у травні 1944 року, коли після боїв з партизанами в одному з районів Хмельницької області до полону потрапили 29 учасників УПА-ОУН, зокрема і Олексій Лабасенко – уродженець Могилевської області. До Другої світової війни він викладав німецьку мову для українських дітей. Щоправда, на допитах стверджував, що до «бандерівців» потрапив випадково – його нібито переконували, що забирають до Червоної армії. На суді він визнав свою провину в тому, що зрадив «Батьківщині і добровільно у травні 1943 року вступив до УПА».

Документи зі справи Олексія Лобасенка 1944 року
Документи зі справи Олексія Лобасенка 1944 року

Але, незважаючи на визнання провини, він був розстріляний. У цій справі був розстріляний ще один його соратник, усі інші отримали 5 чи 10 років таборів з конфіскацією майна, і ще один – виправданий за відсутністю доказів складу злочину.

Відмова КДБ переглянути справу Андрія Кондратюка, затриманого разом із Олексієм Лобасенко
Відмова КДБ переглянути справу Андрія Кондратюка, затриманого разом із Олексієм Лобасенко

Два фігуранти цієї справи у 1954 і 1973 роках намагалися домогтися перегляду справи, але тодішнє КДБ України відмовило, оскільки вважало доведеним факт їхньої участі у збройній боротьбі проти радянської влади.

«Шпигуни, зрадники і диверсанти»

У 30-50-х роках минулого століття радянські репресивні органи не припиняли своєї роботи з розшуку агентів іноземних розвідок, контрреволюціонерів і диверсантів. Щоправда, в Україні не було окремого питання за національною ознакою щодо білорусів.

Серед білорусів-антирадянщиків – шахтарі, студенти, священики, економісти, медики, митці, викладачі, військові і селяни. Затримували їх за місцем проживання або роботи по всій території України – Харківська, Донецька, Миколаївська, Запорізька, Полтавська, Рівненська, Київська, Дніпропетровська, Кримська області. Значна кількість білорусів шукала кращої долі на території України після розкуркулення або повного зубожіння на батьківщині. Під переслідування також потрапляли репатріанти з Німеччини або Польщі. Наприклад, Марія Бичкова, уродженка Гомельської області, яка була заарештована ще з п'ятьма особами і засуджена за статтею «державна зрада» (1946 рік). Покарання відбувала в колонії Сумської області.

Фрагмент списку білорусів, репресованих в Україні
Фрагмент списку білорусів, репресованих в Україні

Репатріант з Німеччини, уродженець Вітебської області Федір Асташкевич відбував покарання в Хмельницькій області за звинуваченням у бандитизмі (1942 рік).

Журналіст львівської газети «Вільна Україна», білорус Віталій Трибуховський був затриманий у Львові і засуджений за зв'язок з іноземною державою та антирадянську пропаганду (1947 рік).

Фрагмент списку білорусів, репресованих в Україні
Фрагмент списку білорусів, репресованих в Україні

У 1938 році білоруса Костянтина Браха, який працював у колгоспі Полтавської області, затримали разом з 19 фігурантами справи за звинуваченням в організації контрреволюційних злочинів і антирадянській пропаганді та агітації. Відбував покарання він в Полтавській області.

Червоноармієць Семен Букинич в 1941 році був затриманий в групі з 17 солдатами за участь у контрреволюційній організації і за звинуваченнями в зраді батьківщини, організованої військовими. Засуджений і відбував покарання в Луганській області.

У 1922 році за незаконний перетин кордону СРСР, організований групою з 11 осіб, заарештований білорус Іван Аверка. Покарання відбував у Хмельницькій області.

Усі ці справи відкриті для вивчення, за винятком тільки тих справ, які залишилися на території, яку контролюють угруповання «ЛНР» та «ДНР».

Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської реакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG