Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 18:32

Український економіст Валерій Пекар ділиться рецептом зі знищення корупції. Про те, чому НАБУ, НАЗК та суди не зможуть вирішити всіх проблем, автор роздумує у своїй статті на польському порталі Nowa Europa Wschodnia. Британський часопис The Independent оцінює майбутнє українсько-американських стосунків. Автор матеріалу Кім Сеґупта зазначає, що багато в чому їхня доля залежить від розслідування російських зв’язків Дональда Трампа. А в Росії намагаються знайти таку модель видобутку нафти, яка би дозволила не зменшувати обсягів і водночас утримувати ціни високими. Про це йдеться у бізнес-виданні Market Watch.

Потепління стосунків між Вашингтоном та Києвом не буде, поки не вирішиться питання можливого втручання Кремля в американські президентські вибори 2016 року. Про це пише кореспондент британського видання The Independent Кім Сеґупта у статті «Україну дратують зв’язки Трампа з Росією».

Автор зазначає, що президент Петро Порошенко з тривогою стежить за кожним кроком Америки в Україні. По-перше, побоюється послаблення підтримки Вашингтона, а по-друге, намагається реабілітуватися – адже український уряд не криючись підтримував Гілларі Клінтон на президентських перегонах, пише Сеґупта.

Щоб зблизитися з новою американською адміністрацією, команда Порошенка нещодавно уклала угоду із вашингтонською лобістською фірмою, що має зв’язки із республіканською партією. Автор зазначає, що імовірна вартість контракту складає 50 тисяч доларів на місяць.

Водночас, з Україною Дональда Трампа пов’язують і розслідування щодо його можливих зв’язків із Росією. Зокрема, одне з останніх обвинувачень стосується і колишнього керівника його виборчого штабу Пола Манафорта. Останній нібито отримував значні обсяги «підозрілих платежів» від екс-президента Віктора Януковича.

Українські прокурори хочуть допитати Манафорта і стверджують, що надіслали запит директору ФБР Джеймсу Комі (бюро проводить власне розслідування щодо зв’язків Трампа з Росією). «Вважається, що уряд Порошенка хотів би, щоб цього не відбулося, аби не погіршувати стосунків із командою Трампа. Однак прокурори, яких обвинувачували у покриванні корупції, зокрема й чиновники Євросоюзу, добре демонструють активність і незалежність», – пише автор.

Дональд Трамп, у свою чергу, побоюється результатів розслідування і намагається дистанціюватися від Манафорта. Наприклад, на одному з останніх брифінгів речник Білого дому Шон Спайсер наголосив, що Манафорт «грав дуже незначну роль протягом дуже обмеженого періоду часу» у президентській кампанії.

Не вірте, що Росія знизить видобуток нафти – закликає оглядач американського бізнес-видання Market Watch Томас Кіі-молодший. Усі учасники угоди про зниження видобутку нафти готові розширити обсяги скорочення, окрім Росії.

Автор роз’яснює: у першій половині року Росія завжди знижує видобуток, тоді як у другій він зростає. Якщо досі скорочення збігалися з сезонними коливаннями, то продовження угоди дійсно вимагало би згорнути масштаби.

Колапс із цінами на нафту, що почався у 2014 році, спустошив російську економіку, пише аналітик. На початку 2016 року російські посадовці закладали ціну у довготермінові плани 40 доларів за барель – прогнози були зловісними. Однак після угоди про зменшення видобутку, Brent зросла із 44 до 58 доларів. Завдяки цьому внесок нафти в економіку Росії вперше за роки вийшов на рівень 50%.

Останній спад цін на нафту (близько 10%) був безпосередньо пов’язаний із тим, що Росія не підтримала розширення угоди. Можна сперечатися із цим твердженням, але російську економіку це зачепило також. Росія заробить на 48% більше, якщо погодиться на розширення. Однак якщо наростить обсяги до рівня, який обіцяв російський міністр енергетики Олександр Новак, країна зазнає значних втрат.

«Якщо історія може вказувати на імовірність, то є великий шанс, що Росія погодиться на розширення, пожне плоди підвищення цін, а опісля виявиться, що Росія не дотрималася обіцянок», – пише автор.

Викладач Києво-Могилянської бізнес-школи і співзасновник громадянської платформи «Нова Країна» Валерій Пекар розповідає про рецепт викорінення корупції в Україні на шпальтах польського журналу Nowa Europa Wschodnia.

Він пише, що у боротьбі з корупцією є два принципових підходи. Перший, відомий як «антикорупційна реформа», повинен забезпечити неминучість покарання. Оглядач констатує, що антикорупція в Україні сповільнюється, а в деяких галузях навіть відкотилася назад. Це означає, що варто взяти до уваги ще один метод боротьби.

«Чим вільніша економіка, тим менше місця залишається для корупції», – пише Пекар. На його думку, найбільшим джерелом корупції є близько 3500 державних підприємств. Приватизацію упродовж років відтягують політичні клани, які тягнуть із них кошти. Сповільнилася й реформа децентралізації. Міністерства і державні агенції досі виконують функції створення правил гри, інспекції, адміністративних сервісів, розробки стратегії і управління державною власністю.

Провалилася верифікація соціальних субсидій, пише Пекар, адже існує багато шляхів отримувати з них кошти. Податкова система лишається складною і непрозорою (наприклад, Міністерство фінансів зараз бореться за автоматичне відшкодування ПДВ для експортерів, оскільки традиційна схема «в ручному режимі» є джерелом корупції). Відкриття аграрного ринку знову блокують, а освіта та охорона здоров’я залишаються корумпованими через посткомуністичні моделі фінансування.

Згідно зі щорічним Індексом економічної свободи (Wall Street Journal і Heritage Foundation), українська економіка досі лишається надзвичайно обмеженою – посіла 166-е місце. У таких мутних водах навіть дуже ефективні НАБУ, НАЗК та антикорупційні суди не в стані викорінити корупцію, підсумовує автор.

  • 16x9 Image

    Вікторія Жуган

    Стипендіатка Радіо Свобода 2016-2017. Нині вивчає розслідувальну журналістику в  Гетеборзькому університеті завдяки стипендії Шведського інституту. Раніше навчалася та працювала у Польщі та США

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG