Доступність посилання

19 Жовтень 2017, Київ 05:03

Проросійські провокації в Одесі. Чи вдасться «розхитати» ситуацію?


Дівчинка в центрі Одеси, 2016 рік (ілюстраційне фото)

(Рубрика «Точка зору»)

У 2014 році під час реалізації «плану Новоросія» спецслужби Росії відводили особливе місце Одесі. Для росіян важливо було не лише захопити Крим, «розхитати» ситуацію на Донбасі, але й здійснити це в інших східних та південних областях України. Ймовірно, планувалося створити на Сході й Півдні України підконтрольні росіянам території, таку собі «дугу», яка б простягалася від Слобожанщини й Донбасу до самопроголошеної Придністровської республіки, що давно вже стала своєрідною російською базою на межі України й Молдови.

Недаремно на початку Революції гідності, в грудні 2013 року «верховна рада» Придністров’я ухвалила в першому читанні законопроект про застосування на підконтрольній їй території російського федерального законодавства. Тобто Придністров’я почали готувати до входження в склад Російської Федерації. А вже після Революції гідності, в березні 2014 року, «верховна рада» республіки звернулася до Держдуми Росії розробити закон, що дозволив би прийняти Придністров’я до складу Росії.

Пригадаймо, що це були за часи. Тоді росіяни якраз почала реалізовувати «проект Новоросія». Розпочалася анексія Криму, на Донбасі забуяла «русская вєсна». Активізувалися й проросійські сили в Одесі. Безперечно, захоплення ними цього міста замкнуло би «новоросійську дугу», котра дійшла би до Придністров’я.

Провокації в Одесі: здійснені й заплановані

Звісно, серед одеситів поширені проросійські чи навіть прорадянські настрої. Хоча існують тут проукраїнські сили, однак «взяти владу» в місті їм наразі не вдається. Та все ж Одеса в 2014 році не поспішала стати російською. На це були причини. Одесити, зокрема бізнесмени, розуміли, що увійти до складу якоїсь «новоросійської республіки» – це означало наразитися на міжнародні санкції, потрапити в ізоляцію і в кінцевому рахунку втратити чимало бізнесових бонусів, які дає вигідне географічне розташування міста на торгових шляхах. Зрештою, перед очима одеситів був приклад Придністровської республіки, яка перебуває в міжнародній ізоляції.

До речі, Придністров’я відіграло не останню роль в одеських подіях 2014 року. Від цієї самопроголошеної республіки до Одеси рукою подати. Серйозного кордону з Придністров’ям не було. Тому звідси в Одесу приїжджали проросійськи гастролери, які влаштовували провокації. Звідси здійснювалася (принаймні, часткова) координація дій сепаратистів у Одесі. Також у Придністров’я втікали деякі адепти «русского мира», котрі зазнали поразки в Одесі й боялися бути притягнутими в Україні до відповідальності.

Хоча проросійським силам не вдалося взяти Одесу, це не значить, що вони зникли. Діє й російська агентура, якої тут чимало. Тому, схоже, на початку травня цього року російські спецслужби запланували здійснити в Одесі операцію, маючи на меті взяти реванш. Адже є для цього символічні причини – 2 травня, коли виповнюється чергова річниця загибелі в Одеському будинку профспілок понад чотирьох десятків сепаратистів (справа їхньої загибелі так до кінця і не розслідувана), і «дєнь пабєди» 9 травня, який завжди для прорадянських і проросійських сил давав привід для здійснення своїх акцій.

Чомусь (!) саме напередодні травня цього року депутати Одеської міської ради раптом вирішили скасувати перейменування вулиць міста, які були здійснені у перебігу декомунізації. Не думаю, що серед цих депутатів є ідейні комуністи. Але те, що багато з них проросійськи налаштовані, можна не сумніватися. Таке рішення міських депутатів та ще й у такий час виглядає як провокація. У судовому порядку це рішення скасоване. Але створений конфлікт символічного характеру. І, певно, не варто його недооцінювати. Адже поведінку людей часто визначають реалії не стільки світу реального, скільки світу символічного. Приміром, людей можуть більше «завести» не питання економічні, а питання мови, релігії, пошанування певних дат, героїв тощо.

Не здивуюся, якщо прихильники «русского мира» спробують організувати підтримку дій депутатів Одеської міської ради, котрі виступили за скасування «декомунізованих» назв вулиць. Вони можуть навіть вдатися до вуличних акцій. А якщо до цього додати відповідні акції зі вшанування людей, які загинули три року тому в Одеському будинку профспілок, а також святкування «дня пабєди», то це в сукупності може створити гримучу суміш, здатну «розхитати» ситуацію в Одесі.

Травневі свята в Одесі минуть спокійно?

В українських урядових структурах є розуміння значення Одеси. Тому на травневі свята тут посилені заходи безпеки. До підтримання порядку залучені різні силові підрозділи.

Так готувалися до можливих провокацій минулого року. Українські силовики в Одесі, 30 квітня 2016 року
Так готувалися до можливих провокацій минулого року. Українські силовики в Одесі, 30 квітня 2016 року

Передбачається, що в місті у ці дні слідкуватиме за порядком велика кількість поліцейських. І, звісно, не лише їх. Має бути посилений контроль за кордоном із Придністров’ям, звідки чекають провокацій. Хоча, як на мене, проросійські гастролери з Придністров’я легко можуть потрапити в Одесу через молдовський кордон. Адже нескладно з цієї самопроголошеної республіки приїхати в Молдову, а вже звідти – до Одеси. Тому в дні травневих свят потрібне посилення контролю й на молдовському кордоні.

Звісно, від силовиків багато залежить, але не все. Якщо рух набуває масового характеру, то поліція, армія можуть виявитися безсилими. Сподіваюся, в Одесі до масових проросійських виступів не дійде.

Адже попри існування в цьому місті проросійських сил, вони не настільки потужні, як це було в Криму чи на Донбасі. Це показали події і 2014 року, і наступних років. Зрештою, є в Одесі, як уже говорилося, й проукраїнські сили. Переоцінювати їх не варто, але вони здатні чинити опір прихильникам «русского мира».

Під час відзначення Дня Незалежності України в Одесі, 24 серпня 2016 року
Під час відзначення Дня Незалежності України в Одесі, 24 серпня 2016 року

Окрім того, є чинники економічного характеру, які не дають розгулятися в Одесі проросійським силам. Це не лише острах одеських бізнесменів стати частиною якоїсь невизнаної «новоросійської республіки», про що вже йшлося.

Існує й інший економічний чинник. Після російської окупації Криму чимало українців, які їздили влітку відпочивати на цей півострів, тепер подалися в Одесу й Одеську область. А це доходи – й немалі. Тому, очевидно, прагматичні одесити не будуть поспішати підтримувати авантюристів «русского мира». Це не в їхніх інтересах.

Відзначення Дня Державного Прапора України в Одесі, 23 серпня 2014 року
Відзначення Дня Державного Прапора України в Одесі, 23 серпня 2014 року

Будемо сподіватися, що і 2-ге, і 9 травня в Одесі пройдуть відносно спокійно. Що силовикам вдасться запобігти можливим провокаціям. І що одесити не підтримають проросійські сили.

Загалом початок травня в Одесі буде одним із тестів на міцність Української держави. Маємо надію, що тестування пройде успішно.

Петро Кралюк – проректор Острозької академії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Робота для СБУ. Не можна допустити реваншу кремлівських посіпак

Суд скасував рішення Одеської міськради про перейменування низки вулиць

СБУ: відкрите провадження через рішення перейменувати низку вулиць в Одесі

  • 16x9 Image

    Петро Кралюк

    Український філософ, письменник, публіцист. Доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, професор Національного університету «Острозька академія».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG