Доступність посилання

21 Жовтень 2017, Київ 00:34

Україна має відстояти газові родовища в окупованому Криму – Плачков


Ілюстративне фото

Максим Кошелєв

Держслужба геології й надр України призупинила дію спеціальних дозволів на користування надрами, наданих «Чорноморнафтогазу» для видобутку природного газу на Одеському й Штормовому родовищах на шельфі Чорного моря. При цьому дозволи на користування надрами є доказовою базою української державної компанії в міжнародних судах проти Росії.

Що означає це призупинення дозволів? Як воно позначиться на міжнародній судовій суперечці в арбітражному суді?

Про це говоримо з головою відтвореної на материковій частині України компанії «Чорноморнафтогаз» Світланою Нєжновою і екс-міністром палива і енергетики України, головою «Всеукраїнської енергетичної асамблеї» Іваном Плачковим.

Росія продовжує добувати український газ у Чорному морі, використовуючи захоплені під час анексії Криму газові родовища ‒ щорічно від 1,5 до 2 мільярдів кубометрів. При цьому через санкції видобуток знижується. Після анексії «Чорноморнафтогаз» одним з перших потрапив під так звану «націоналізацію». За допомогою українського підприємства вдалося забезпечити Крим газом в першу зиму після анексії. У грудні 2015 року бурові вишки вартістю понад 25 мільярдів рублів росіяни перемістили із зони Одеського родовища до Криму ‒ за вказівкою підконтрольного Росії «голови» Криму Сергія Аксьонова нібито через «підвищену терористичну загрозу». МЗС України розповсюдило заяву, в якій бурові вишки названі власністю України. Сьогодні державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», яке працює на материковій частині України, звинувачує Росію в порушенні Конвенції ООН з морського права й незаконному використанні шельфу Чорного моря. Свої права підприємство відстоює в міжнародних арбітражних судах.

‒ З нами на зв'язку голова компанії «Чорноморнафтогаз» Світлана Нєжнова. Світлано, з якої причини «Чорноморнафтогазу» призупинили дозволи на користування надрами для видобутку газу на Одеському і Штормовому родовищах? Які законні підстави для такого призупинення?

Нєжнова: Дозвіл може бути призупинений при порушенні відповідного закону щодо отримання та використання цих родовищ. Дозвіл нам призупинили 19 квітня щодо двох родовищ на шельфі Чорного моря. Особливу увагу хочу приділити Одеському родовищу. Воно найбільше, введене в експлуатацію в 2011-2012 роках. З нього зараз видобувається найбільша кількість газу й постачається до Криму. За 2014 рік з нього нелегітимною владою Криму було видобуто 1 мільярд 117 мільйонів кубометрів, 2015 року ‒ 980 мільйонів кубометрів, 2016-го ‒ 880 мільйонів. Якщо уявити, що Крим спожив 1 мільярд 600 мільйонів кубометрів газу, то Одеське родовище дає трохи більше половини.

Призупинення дозволів для нас було шоком. Тому що ці дозволи ‒ наша доказова база в міжнародних судах
Світлана Нєжнова

Призупинення дозволів для нас було шоком. Тому що ці дозволи ‒ наша доказова база в міжнародних судах. 20 лютого цього року від Держслужби геології і надр України надійшов лист з повідомленням, що, можливо, дозвіл буде припинений. 28 лютого «Чорноморнафтогаз» офіційно звернувся до Держслужби геології, описав ситуацію з доказовою базою. Ми припустили, що припинення дозволів можливе через податкову заборгованість. Вона виникла до моменту анексії, в лютому 2014 року. За цими двома родовищами вона становить близько 22 мільйонів гривень. До анексії у компанії було 115 мільйонів гривень заборгованості в цілому, зокрема і рентної плати. При цьому податкова абсолютно адекватно поставилася до форс-мажору, до того, що необхідно зберегти цю юрособу. Торгово-промислова палата підтвердила форс-мажор і списала 84 мільйони 400 тисяч гривень. Залишок, 30 мільйонів, зараз знаходиться в судах, ми повідомили про це. Ми звернулися двічі до Вищого адмінсуду, вдруге ‒ 24 квітня. Все залежить від того, чи буде визнаний податковий борг. Держслужба геології і надр не мала права припиняти спецдозволи через податкову заборгованість, адже справа перебувала у суді. Були проігноровані звернення «Чорноморнафтогазу» з цього приводу.

‒ Тобто український державний орган призупиняє українській державній компанії дію документів, якими ця компанія доводить право України на родовища стратегічного енергоносія, який зараз незаконно використовуються країною-агресором?

Нєжнова: Саме так. А йдеться про збитки держави України, які теж можна довести в судах. І зараз потрібно спільними зусиллями боротися за Одеське родовище. Це нове родовище, яке нам ніяк не можна втратити.

‒ Наскільки я знаю, у «Чорноморнафтогазу» є й хороші новини ‒ наприклад, компанія отримала контроль над родовищем Стрілкове й навіть наймає людей для роботи?

Нєжнова: Так, тепер «Чорноморнафтогаз» самостійно займається видобутком на Стрілковому родовищі. Зараз ми наводимо лад у технологічному функціоналі. За три роки нашої роботи «Чорноморнафтогаз» став видобувною компанією, хоч родовище і маленьке. Згодом, коли буде ухвалений відповідний закон, можна буде говорити про реструктуризацію кредиторської заборгованості.


‒ З нами на зв'язку голова «Всеукраїнської енергетичної асамблеї» Іван Плачков. Іване, Україна відстоює своє право на родовища на шельфі Чорного моря в міжнародному арбітражі ‒ і українські ж органи припиняють українській компанії дозвільні документи на видобуток газу на цих родовищах. Чим загрожує ця ситуація, про що вона говорить?

У питаннях паливно-енергетичного комплексу відсутня координація з боку урядових органів
Іван Плачков

Плачков: На жаль, таких ситуацій в Україні багато. Вони приводять до того, що ми втрачаємо свої позиції на міжнародній арені, зокрема у відстоюванні своїх інтересів. У питаннях паливно-енергетичного комплексу відсутня координація з боку урядових органів. Що стосується «Чорноморнафтогазу» ‒ я вважаю, тут повинна бути окрема державна політика, спрямована на те, щоб ми відстояли свої родовища, повернули свою власність, відновили видобуток на родовищах «Чорноморнафтогазу». На жаль, ми продовжуємо здавати свої позиції. Нехай навіть є певні юридичні моменти, я впевнений, щодо «Чорноморнафтогазу» має бути ухвалений окремий закон, щоб ми могли ці позиції відстоювати.

‒ Як би Ви оцінили втрати майнового комплексу «Чорноморнафтогазу» в Криму і втрати від того, що досі не відновлений контроль над родовищем?

Плачков: Оцінити в грошах я не зможу. Але це десятки мільярдів доларів ‒ якщо говорити лише про решту платформ, не про родовища. А якщо говорити про перспективи, це будуть вже сотні мільярдів доларів. Я впевнений, що і комітет Верховної Ради, і уряд мають негайно розглянути комплекс проблемних питань і розробити низку нормативних документів, аж до спеціального закону щодо «Чорноморнафтогазу». Нам потрібно відстояти родовища.

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії​

(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG