Доступність посилання

20 Серпень 2017, Київ 22:20

Свобода слова в окупованому Криму: під судом і пильним наглядом силовиків Росії


Кримський журналіст Микола Семена

У Всесвітній день свободи преси – суд над журналістом. В окупованому Криму в середу знову судили автора Радіо Свобода Миколу Семену. Суд, зрештою, перенесли: вкотре не з’явилися свідки обвинувачення. Тим часом журналісти, яким вдається працювати на півострові, визнають: працювати професійно там складно. І стає дедалі складніше, бо факти порушень прав людини, які влада воліла б приховати, не припиняються.

У справі Миколи Семени у середу мали, зокрема, заслухати свідчення Сергія Мєшкового. Свідок зі сторони обвинувачення, Мєшковой – колишній колега Семени по «Кримській газеті». Зараз він – головний редактор «Луганського інформаційного центру», основного інтернет-ресурсу угруповання «ЛНР».

У коментарі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Микола Семена пояснює: Мєшковой – ключовий свідок ФСБ.

Думаю, його неявка до суду є симптоматичною. Можливо, на етапі досудового слідства він наговорив такого, що зараз соромиться

«Обвинувачення покладає на нього неабиякі надії, що він може щось засвідчити. Але у протоколі його допиту дуже багато сумнівних даних. Думаю, його неявка до суду є симптоматичною. Можливо, на етапі досудового слідства він наговорив такого, що зараз соромиться. Крім того, не виключено, що протокол свідчень не відповідає дійсності, і свідок у суді може просто не підтвердити викладені там дані», – розповів Семена.

Мєшковой свою участь у справі Семени не коментує.

Микола Семена
Микола Семена

Встановлена Кремлем «влада» Криму судить Семену за статтею про сепаратизм – через одну з його публікацій. Сам журналіст обвинувачення спростовує і називає справу проти нього політичною.

«Ніде у світі, тим більше щодо журналістів, не практикують засудження через публікацію думки», – заявляв він.

Роботу журналістів у судах ускладнюють навмисно – Наумлюк

У свіжому рейтингу свободи слова американська правозахисна організація Freedom House зарахувала Крим до п’ятірки країн і територій, де стан свободи преси найгірший. Російська «Конституція» Криму начебто гарантує жителям півострова свободу думки і слова. Однак насправді професійно працювати в Криму журналістом складно. Це визнає і російський журналіст Антон Наумлюк, який висвітлює процеси ув’язнених російською владою кримських татар.

Він розповідає: російський паспорт дає йому як журналісту певні переваги під час роботи на анексованому півострові. Але Наумлюк радить їх не перебільшувати.

Антон Наумлюк
Антон Наумлюк

З місцем окупованого Криму в рейтингу Freedom House Антон Наумлюк погоджується. На прикладі роботи на судових процесах розповідає: на засідання суду можуть не пустити, знімати не дозволяють, а силовики щодо журналістів дуже активні.

Судячи з роботи судів, вважаю, що все це робиться навмисно. Це цілеспрямована політика на таку собі інформаційну блокаду

«Судячи з роботи судів, вважаю, що все це робиться навмисно. Це цілеспрямована політика на таку собі інформаційну блокаду. Чому? Бо всі ці судові процеси, дії силовиків у Криму перебувають під міжнародним наглядом. Російській владі, очевидно, не подобається, що на міжнародному рівні ці питання постійно фігурують. Та й місцева «влада» не хотіла б, щоб у Москві реагували на міжнародний тиск і так чи інакше тиснули на неї», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.

Інтерес медіа до подій у Криму зменшується

Антон Наумлюк – один із цьогорічних лауреатів премії Free Media Award норвезького «Фонду свободи самовираження» (FrittOrd) і німецької Zeit Foundation. Журі відзначило його репортажі про судові процеси над жителями анексованого Росією українського Криму.

У розмові з Радіо Свобода Наумлюк визнає, що інтерес журналістів до подій на півострові зменшується. Певні труднощі, зізнається, виникають і з боку української влади: зокрема, для того, щоб працювати в окупованому Криму, іноземний журналіст має отримати кілька дозволів, і вони разові, тобто для кожної поїздки треба оформлювати нові.

Але значно неприємніша процедура – спілкування з російськими силовиками, зокрема співробітниками ФСБ на в’їзді на півострів. Такий досвід описав, наприклад, московський кореспондент «Бі-Бі-Сі» Стів Розенберґ, який нещодавно повернувся з Криму.

«Ми показуємо наші паспорти і візи, заповнюємо міграційні картки. Наші документи в порядку, але нас просять почекати… До мене підходить молодий чоловік у цивільному. «Прошу, пройдіть зі мною, – каже він, – я хотів би побесідувати», – йдеться у репортажі Розенберґа.

«Його запитання не обмежуються Кримом. «На якій вулиці ви живете у Москві? Яка найближча до вашого дому станція метро? Чим займається ваша дружина? Ви в Росії вже досить довго, чи думали про отримання російського паспорта?» – переказує британський журналіст розмову на в’їзді до Криму.

«Допит тривав годину. Потім мене провели назад до мікроавтобуса. Я запитав, як його звати. «У мене немає імені, – відповів він, – тільки ранг».

Утиски Росією свободи слова в Криму є одним із аргументів України в Міжнародному суді ООН. Україна звертає увагу суддів у Гаазі на те, що на території півострова практично відсутні медіа українською і кримськотатарською мовами.

Тим часом із нагоди Всесвітнього дня свободи преси, Міністерство закордонних справ України закликало російську «владу» Криму припинити переслідування українських журналістів, у тому числі – автора Радіо Свобода Миколи Семени.

Сам Микола Семена сподівається, що в суді йому допоможе, зокрема, й міжнародна підтримка.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Журналіст Радіо Свобода з 2009 року. Автор і ведуча щотижневої радіопрограми «Деталі». Автор дослідження «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції» (2014).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG