Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 16:16

Із України «з любов’ю»: правозахисники бояться видачі ФСБ шукача притулку Мейрієва


Руслан Мейрієв разом із дітьми

Київ – Росіянин Руслан Мейрієв судиться із Міграційною службою України щодо відмови у наданні йому статусу біженця. Перше засідання у цій справі відбулося 11 травня у Києві. Водночас, правозахисники остерігаються, що Україна може видати Мейрієва на запит російських спецслужб. Тоді, за їхніми словами, чоловікові загрожує небезпека тортур і смерті. Росія, тим часом, звинувачує його в причетності до організації, яка на її території визнана терористичною.

Позивач Руслан Мейрієв прийшов у суд на милицях. У Києві йому нещодавно зробили операцію, і зараз чоловік проходить лікування. Розповідає: стан здоров’я значно погіршився під час перебування у СІЗО в Запоріжжі.

У лютому його відпустили на поруки депутата українського парламенту і голови Меджлісу Рефата Чубарова з-під екстрадиційного арешту.

Росія просила українську прокуратуру видати Мейрієва, оголосивши його у міжнародний розшук через Інтерпол за підозрою в участі у організації, яка визнана там терористичною. Але сам він стверджує: йдеться про переслідування через релігійну належність.

Якщо я провів тут рік в СІЗО, і тепер за два місяці поміняв три лікарні, то не думаю, що я там довго протримаюсь
Руслан Мейрієв

«Візьмемо просто приклад Криму. За всю історію, поки півострів був в Україні, не відбулося жодного теракту. А тепер людей звинувачують у тероризмі, тому що Крим перейшов до Росії, за тими ж статтями, що й мене, і дають їм 15, 18, 25 років на рівному місці. Якщо я провів тут рік в СІЗО, і тепер за два місяці поміняв три лікарні, то не думаю, що я там довго протримаюсь», – каже Руслан Мейрієв.

За словами чоловіка, коли він жив у Інгушетії, знайомі попередили, що ним цікавиться ФСБ. Зараз дехто з цих людей утік з країни, отримавши політичний притулок у Фінляндії і Франції, і проходять як свідки у його справі, каже Мейрієв.

Тоді, за словами чоловіка, він поїхав до Єгипту, а потім переїхав у Крим, де одружився. Зараз у Мейрієвих троє маленьких дітей. Після анексії Криму Росією разом із родиною переїхав спочатку у Вінницю, а потім у Запоріжжя, де раптом виявив, що Росія його розшукує, і був затриманий працівниками СБУ.

У Державній міграційній службі, тим часом, ймовірну небезпеку для життя і здоров’я Руслана Мейрієва на батьківщині заперечують. Представник ДМС на суді Андрій Яроменко так пояснює позицію відомства: «Позивач зазначає, що покинув країну походження – Російську Федерацію – через переслідування з мотивів релігії та раси. Підтверджень якихось документальних, що він перебуває у якійсь організації, бере якусь участь у, наприклад, страйках, немає у матеріалах справи, тобто це не підтверджується».

Також Яроменко заявив на суді, що Руслан Мейрієв вже мав статус біженця в Україні до 2015 року, але коли переїхав із Вінниці у Запоріжжя, не продовжив посвідку, тому там у наданні притулку йому відмовили.

Однак, сам Мейрієв і його адвокат Тетяна Ромоданова після засідання сказали Радіо Свобода, що вперше про це чують, а насправді йшлося про посвідку на проживання, на яку він, одружений із громадянкою України, мав право.

«Офіційного статусу біженця він не отримував, він звернувся за цим статусом тільки після затримання Службою безпеки», – пояснила Ромоданова.


Вислухавши позиції сторін, колегія суддів запропонувала перейти до письмового провадження. Відтак рішення суд ухвалюватиме на основі вже наданих матеріалів і надішле сторонам у письмовому вигляді.

Відомо про 11 справ щодо ймовірної екстрадиції в Росію мусульман – Захаров

Водночас, говорити про те, що Руслан Мейрієв зараз у безпеці – рано, його все ще можуть видати Росії, вважає Борис Захаров із Харківської правозахисної групи, яка стежила за розвитком цієї справи. За його словами, з одного боку, є обов’язки України, відповідно до конвенцій, які вона ратифікувала, видавати на вимогу інших країн кримінальних злочинців, але з іншого – є сфабриковані справи.

Ми бачимо по історії із Яценюком, Клихом і Карпюком, наскільки в Росії фабрикуються справи
Борис Захаров

«Ми бачимо по історії із Яценюком, Клихом і Карпюком, наскільки в Росії фабрикуються справи. Там нічого не вартує закатувати одну людину, щоб вона визнала іншу людину винною в абсолютній нісенітниці. Останнім часом Росія практикує проти мусульман північного Кавказу такі речі, що вона їх звинувачує у тероризмі, а якщо людина проживає за кордоном – то в участі цієї людини у незаконних збройних формуваннях, а саме – Сирії, що суперечить інтересам Російської Федерації», – зазначив Захаров у коментарі Радіо Свобода.

Борис Захаров
Борис Захаров

За даними Харківської правозахисної групи, двоє людей із 2014 року були видані Росії за такими обвинуваченнями.

Зараз ми ведемо 6 справ, а загалом їх 11, щодо осіб, проти яких є такі обвинувачення з боку Росії. Ми наполягаємо на тому, що цим людям загрожує катування, погане поводження, можливо, і смерть
Борис Захаров

«Зараз ми ведемо 6 справ, а загалом їх 11, щодо осіб, проти яких є такі обвинувачення з боку Росії. Ми наполягаємо на тому, що цим людям загрожує катування, погане поводження, можливо, і смерть. Часто такі люди зникають безвісти. На підставі цього ми вимагаємо від Державної міграційної служби надати їм статус біженця або додатковий захист», – говорить Борис Захаров.

Ми або воюємо, або співпрацюємо – Логвинський

Силовики мотивують видачу російським колегам людей, тому що ті іноді видають злочинців Україні, але ж і з боку Росії видають далеко не всіх, зауважує заступник голови парламентського комітету з прав людини Георгій Логвинський.

Хай нам Януковича видадуть
Георгій Логвинський

«Хай нам Януковича видадуть», – пропонує він.

Водночас, на думку депутата, зараз потрібно визначитись, як оцінювати Росію в цьому контексті загалом.

Щодо Мерієва: він розшукується за тією ж статтею, що й Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв
Георгій Логвинський

«У нас є певне порозуміння, що в Росії немає справедливого суду, в Росії є тортури – і це підстави, щоб ми не видавали нікого. Наприклад, щодо пана Мерієва: він розшукується за тією ж статтею, що й Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв. Якщо ми вважаємо, що людина не гідна бути на території України, то ми можемо видворити її з території України, ми не зобов’язані давати притулок, якщо це якийсь убивця, який утік на територію України. Але навіть його, на мою думку, ми не маємо права передавати агресору – ми воюємо або співпрацюємо», – зазначив Логвинський у коментарі Радіо Свобода.

Георгій Логвинський
Георгій Логвинський

Між тим, на думку Бориса Захарова, у такому випадку може виникнути загроза, що російські кримінальні злочинці будуть намагатись переховуватись в Україні.

Що ж до ситуації зі статусом біженця, то у 2016-му зафіксували рекордно низьку кількість звернень шукачів притулку в Україні, зазначає координатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич.

У попередні роки було до тисячі-півтори заяв на рік, у 2016 році це було 656 заяв, тобто можна говорити про падіння цієї кількості майже удвічі приблизно
Максим Буткевич

«В середньому, у попередні роки було до тисячі-півтори заяв на рік, у 2016 році це було 656 заяв, тобто можна говорити про падіння цієї кількості майже удвічі приблизно. З іншого боку, по окремих групах, якщо говорити про громадян і громадянок Російської Федерації, є певна динаміка, яку навіть можна назвати позитивною. Тому що із цієї кількості було 10% росіян – тобто трохи більше 60 людей, і 19 отримали ту чи іншу форму притулку: або статус біженця, або додатковий захист», – каже Буткевич.

Максим Буткевич
Максим Буткевич

Водночас, за його словами, багато росіян просто вирішують не подаватися на статус біженця, враховуючи негативний попередній досвід своїх співвітчизників. Окрім того, на думку Максима Буткевича, занепокоєння викликають випадки видачі до Росії мусульман, зокрема, він згадує скандальний випадок минулого року із видворенням у Дагестан Амінат Бабаєвої.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG