Доступність посилання

24 Серпень 2017, Київ 04:23

«Україною не пожертвують, і Путіну це пояснили» – Зубов


Сергій Лавров і Рекс Тіллерсон

Росія відмовилася від ідеї бути наддержавою номер два, вважає російський історик, заступник голови Партії народної свободи, професор Андрій Зубов. На його думку, на це вплинула жорсткість нової американської адміністрації. Російський професор також зазначив, що російська влада намагається поєднати непоєднуване: радянську ідеологію – для більшості, затишну капіталістичу реальність – для себе і своїх близьких.

Андрій Зубов
Андрій Зубов

– Раніше свято Перемоги було єдиним, після Нового року, святом, що об'єднувало всю країну. Це був дійсно спогад про трагедію, свято зі сльозами на очах і подолання цієї трагедії. Коли настав час свободи, після 1990-го року, люди якось усвідомили масштаб трагедії війни. Це об'єднувало людей, але водночас, звісно, ніяких дивідендів владі це не давало. Тепер вона знову хоче мати дивіденд, хоче показати, що під мудрим керівництвом тодішньої влади, тобто Сталіна, народ прийшов до перемоги, і тепер мудрі продовжувачі ведуть народ до нових перемог.

Тому Володимир Путін постійно на екрані, він виголошує промову, що треба озброюватися, ми повинні мати більше гармат і снарядів, ракет і всього іншого. Він не згадує про союзників, як раніше, про дійсно об'єднане зусилля багатьох країн у боротьбі з нацизмом, не згадує про трагедію війни, про трагедію післявоєнну, він продовжує лінію помпезності, лінію тріумфу, якого не було насправді.

Думаю, це – спроба згуртувати суспільство в той момент, коли суспільство розпадається

Я думаю, що це – спроба згуртувати суспільство в той момент, коли суспільство розпадається, коли все більше і більше людей на своїй шкурі, на своєму шлунку, починає розуміти, що дуже все нестабільно, що життя стає дедалі гіршим.

Я не знаю, можливо, я не маю рації, але мені здається, що дуже багато цього року з великим скепсисом поставилися до святкування Дня Перемоги в такому форматі. Не заперечуючи, звісно, перемогу як таку, але святкування в такому форматі, в форматі тріумфу, який був заданий владою. Тим більше, що була примусовість, людей змушували йти, примушували до цієї ходи в дуже багатьох місцях, а це, звичайно, відвертає людей ще більше.

– Одержавлення «Безсмертних полків» призвело до того, що з кожним роком червоний прапор із серпом та молотом дедалі частіше присутній, переважає над триколором. Власне, це така реабілітація радянських символів.

– Безумовно. Якщо ви звернули увагу, до 9 травня на рівні з триколором всюди висів також радянський прапор якоїсь дивізії. Яка там дивізія, прочитати не вдається, а ось те, що там серп, молот і зірка на червоному прапорі, все це видно. Тобто практично це – реабілітація радянського, радянське стає знову нормальним.

Це абсурд – відновлювати, оспівувати тоталітарне минуле

Це абсурд – відновлювати, оспівувати тоталітарне минуле. Це, звичайно, зовсім свідомі дії влади, яка зістарюється, яка сама всією душею там, усіма своїми військовими присягами, присягами КДБ в радянському минулому. Так, їхня власність – це власність приватних осіб, не радянська, а їхня душа – в гімні, який Путін одразу ж відновив, щойно прийшов до влади; в дошці Андропову, яку одразу ж він повісив, коли прийшов до влади; тепер ще в червоних прапорах тощо. Тобто це – спроба поєднати улюблене минуле з затишним таким капіталістичним майбутнім для себе і своїх близьких. Абсолютно неможлива річ, закінчиться погано.

– Чи з'являється в Росії нова ідеологія путінського часу, таке собі сучасне неоєвразійство?

– Ви знаєте, такий дух радше такий присутній у владі. Мені здається, то там, то тут хтось потрапляє під гарячу руку цього духу, а тисячі інших не потрапляють, хоч і роблять приблизно те ж саме.

Те, що відбувається зараз, – це спроба тоталітарну свідомість впровадити в сучасне суспільство. Але це не вдасться

Але говорити про євразійство – знаєте, я не люблю євразійську ідеологію. Те, що відбувається зараз, – це спроба, я думаю, насамперед радянську, тоталітарну свідомість (змінивши, але зберігши її тоталітарність) впровадити в сучасне суспільство. Я можу прямо сказати, що не вдасться.

– Кампанія боротьби з корупцією, яку веде Олексій Навальний, закликає виходити на акцію протесту 12 червня. Яка Ваша позиція, ось ці удари по Дмитру Медведєву – це корисно?

Безумовно, удар по Медведєву – це удар по Путіну

– Звичайно, корисно. Прем'єр-міністр – це людина, яку призначає президент, президент за неї тотально відповідальний. Тим більше, що у цієї людини, яка зараз прем'єр-міністр, нинішній президент був прем'єр-міністром чотири роки. Тож, безумовно, удар по Медведєву – це удар по Путіну, це абсолютно ясно. Цікаво, як на це відреагує Путін. Поки він, як ви бачите, реагує одним чином – він бере Медведєва під крило, він возить його, порушуючи всі норми протоколу, що разом візити не роблять президент і прем'єр-міністр, він його возить на Землю Франца Йосифа, кудись ще, показуючи, мовляв, я з тобою, я тебе не здам. Зрозуміло, це не підвищує рейтинг ні Медведєва, ні Путіна. Подивимося, як буде розвиватися ситуація далі.

– Ви стеврджуєте, що «холодна війна», яку Путін почав з окупації Криму і війни з Україною, завершується. Чому Ви робите такий висновок?

– Зрозуміло, що позиція Сполучених Штатів дуже жорстка залишилася. Це вимога приборкати Асада і іранців в Сирії. Лавров міг би сказати, що ми не досягли повного розуміння, Америкою висловлені одні позиції, нами інші, тоді було б все зрозуміло. Лавров каже: ні, дуже прагматично, конструктивний підхід без ідеології. Це, безумовно, означає дипломатичною мовою, що Москва згідна з позицією Вашингтона. Друга заява щодо України: санкції ми знімати не будемо, поки ви, як сказав Тіллерсон, не виконаєте всього того, через що вони були накладені.

– Тобто фактично через агресію на Донбасі.

– І через Крим, тому що санкції – за Крим і за Донбас.

– Але найсильніші все-таки через Донбас.

– Безумовно. Все це говорить про те, що, очевидно, Лавров їздив до Вашингтона з бажанням або з завданням пом'якшити ситуацію, яка сильно загострилася після Сирії та України.

– Росії треба відмовитися від цих спроб бути наддержавою номер два?

– Я думаю, вона вже відмовилася. Це вже сталося зараз, по-перше, під час зустрічі Тіллерсона з Путіним і Лавровим в Москві, але це тим більше підтверджено новою зустріччю. Зрозуміло, що якщо після тієї зустрічі відбулася ця, то це означає, що діалог розвивається в конструктивному напрямку, інакше Лавров до Вашингтона після Москви і зустрічі з Тіллерсоном не поїхав би. Тож Росія відмовилася.

Знайшлася людина, яка готова не тільки забруднити пальто, але й врізати по морді

Трамп дуже жорсткий президент, він показав, що він не буде себе стримувати в таких рішеннях, як ракетний удар по сирійській авіабазі або жорсткій дуже розмові з північнокорейським керівництвом з позиції сили відвертої, він показав, що він готовий на це, і одразу ж Москва зрозуміла, що все. Позиція дворового хулігана, якого всі уникають, бо ніхто не хоче бруднити пальто, закінчилася, тому що знайшлася людина, яка готова навіть не тільки забруднити пальто, але й врізати по морді, хуліган відразу зрозумів, що треба бути пристойною людиною. Я думаю, що саме це зараз відбувається у відносинах між Україною та Росією і Сполученими Штатами.

– Для України є ризик, що угода може бути за рахунок неї?

– Практично немає. Тому що Трамп не всесильний, є Конгрес, є Сенат і Палата представників, які – і демократи, і республіканці – рішуче захищають не права України, а просто право на непорушність кордонів, право на мирне вирішення конфліктів. Тому Україні, можливо, доведеться переглядати якісь питання, пов'язані з національними меншинами, тут вони, звичайно, теж далеко не все вирішили по-європейськи. Але, безумовно, нею не пожертвують ніколи. До речі, це прекрасно зрозумів Путін, саме тому Лавров так розмовляв з Трампом в Білому домі.

Матеріал повністю – на сайті Російської реакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG