Доступність посилання

20 Серпень 2017, Київ 22:22

Росія втрачає вплив на держави пострадянського простору


Володимир Путін

(Рубрика «Точка зору»)

Олег Панфілов

Улюбленець Путіна – Олександр Солженіцин – попереджав російських вождів про те, що звільнення від захоплених територій дозволить «ще більше випростатися від тиску вантажу середньоазійського підчерев'я». Захоплені в процесі «збирання земель русскіх» народи і самі не проти були звільнитися від кремлівської указки, але позначення «підчерев'я» їм не сподобалося. Тоді промовчали, а тепер, нарешті, вирішили відповісти.

Повільно, але «підчерев'я» саме звільняється від імперського центру: 9 травня відбувся відчутний розкол, коли президенти пострадянських країн стали називати речі своїми іменами. Перед цим практично всі «партнери та друзі» Путіна відмовилися від використання «гвардійських стрічок», замінивши їх стрічками в кольорах національних прапорів.

У Казахстані в шимкентському парку імені Абая робітники демонтували з обеліска слави металеву деталь у вигляді «гвардійської стрічки», замінивши її на блакитну стрічку з національним орнаментом. Цей казахський символ ввели в обіг ще два роки тому, але тепер, мабуть, російської символіки вирішили позбутися кардинально.

Кремль отримав те, проти чого боровся, коли розв'язав громадянську війну в Таджикистані через острах відродження ісламу

Влада Таджикистану і зовсім відмовила проросійським організаціям у проведенні акції «Безсмертний полк», назвавши її «ініціативою окремих неурядових організацій». Як пояснило національне інформаційне агентство республіки «Ховар», «ця акція суперечить ісламським і мазхабським цінностям – неприпустимо виходити на вулицю і проспекти з портретами загиблих». Російські пропагандисти не забули зчинити галас навколо цього рішення. Але насправді, Кремль отримав те, проти чого боровся з 1992 року, – коли розв'язав громадянську війну в Таджикистані через острах відродження ісламу.

Світська частина Дня перемоги в Таджикистані була незмінною – відбувся військовий парад, були гуляння в парках, але тепер без російського ажіотажу. Зрозуміло, що у Москві підняли істерику. За словами першого заступника голови комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Франца Клінцевича, посилання чиновників на ісламські традиції – лише відмовка. «Припускаю, що таким дивним чином Таджикистан вирішив продемонструвати свою незалежність від Росії», – наголосив сенатор, несподівано для себе зробивши правильний висновок. Клінцевич знає, про що говорить, він брав участь у бойових діях під час радянської окупації Афганістану як «старший інструктор політвідділу зі спеціальної пропаганди» – боровся проти ісламу в ісламській країні. Тому без сорому додав: «Виходить, що Таджикистан відвертається від загальнолюдських цінностей», в черговий раз образивши іслам.

Само собою, у Росії знайшли власних тлумачів: голова Міжнародної ісламської місії, генеральний представник Координаційного центру мусульман Північного Кавказу в Москві муфтій Шафіг Пшихачев розповів, що хода «Безсмертного полку» не суперечить нормам ісламу. А Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) наприкінці квітня – на початку травня провів опитування, яке показало, що переважна більшість росіян – 96 відсотків – позитивно оцінюють акцію «Безсмертний полк». У прес-релізі ВЦВГД йдеться: «Частка позитивних відповідей висока у всіх соціально-демографічних групах і практично не змінюється упродовж останніх років. Про плани взяти участь в акції в майбутньому році повідомили 40 відсотків опитаних, найчастіше про це говорять ті, кому за 35 років (41-43 відсотків), а серед 25-34 річних відсоток потенційних учасників «Безсмертного полку» нижчий – 36 відсотків».

Там, швидше за все, зрозуміли, що «гвардійські стрічки» і «безсмертний полк» – частина ідеології «русского міра»

Звичайно, важко повірити в такий масовий патріотизм людей, яких і за радянських часів на святкові демонстрації 7 листопада або 1 травня можна було заманити тільки під загрозою адміністративного покарання. Але саме цей ажіотаж навколо вигаданих Путіним та його ідеологами нових свят та акцій викликає занепокоєння у «підчерев'я» радянської імперії. Там, швидше за все, зрозуміли, що «гвардійські стрічки» і «безсмертний полк» – частина ідеології «русского міра», за допомогою якої Росія намагається впливати на пострадянський простір, розбудити ностальгію за СРСР і таким чином відновити свій вплив. «Гвардійська стрічка» була придумана в 2005 році, «безсмертний полк» – в 2011 році, ні та, ні інша акція безпосередньо до Другої світової війни не мають відношення, окрім пропагандистського заповнення в ідеології «русского міра».

Соціальні проблеми ветеранів як були, так і залишилися, як жили вони в злиднях, так і живуть, як і раніше. До того ж, Путін став щороку витрачати величезні гроші на військові паради, які до нього проводили тільки в ювілейні роки – так він намагається заповнити ідеологічний вакуум, що виник після розвалу комунізму. Одночасно російський вождь намагається стати кесарем, як Петро Перший, підпорядкувавши собі релігійні конфесії, але їхній апетит перевищує можливості Кремля, тому масовість необхідно заповнювати колонами людей, які тримають в руках портрети чужих дідів.

Для багатьох «смугаста стрічка» стала символом окупації та війни, що точиться в Україні

Ідеологічний розрив пояснюється і тим, що у мілітаристській політиці Кремля надзвичайно мало прикладів перемог «російської зброї»: тобто вони, звичайно, є, але всі пов'язані із захопленням чужих земель, окупаціями, анексією і «збиранням земель русскіх». Неможливо собі уявити святкування перемоги в 150-річній російсько-чукотській війні 17-18 століть, або в 50-річній Кавказькій війні, або захоплення Казані в 1552 році, після декількох воєн протягом 70 років. Війна проти нацистської Німеччини – єдиний «подвиг», який, щоправда, без величезної допомоги Заходу за програмою LendLease був би неможливий. Але коли у Росії говорили правду, тим більше, що є хороший привід для обману?

У Росії, за підрахунками МВС Росії, в акціях брали участь близько 20 мільйонів осіб – відновлена Путіним пропаганда змогла залучити їх до колон «безсмертних». У Мінську «безсмертний полк» був скасований, охочих запросили приєднатися до акції «Білорусія пам'ятає». В Єревані учасники акції пронесли центром міста не тільки фотографії своїх дідів і батьків, які боролися на фронтах «Великої Вітчизняної війни», а й рідних, які загинули під час війни в Нагірному Карабасі 1992-1994 років, а також у бойових діях у квітні 2016 року. У Кишиневі марш «Безсмертний полк» провів Національний комітет «Перемога» під егідою президента Молдови Ігоря Додона. У Баку у марші «безсмертних» виявилося не більше 200 осіб: влада не забороняла, але й не брала участь, проте активну участь взяв Православний Релігійно-культурний центр Бакинської єпархії РПЦ.

Тільки в цих трьох країнах влада тим чи іншим способом підтримала акцію, в інших же – заборонила. Однак стрічки новин російських державних агентств були сповнені бравурних повідомлень про те, що «безсмертний полк» провели майже на всіх континентах – в 81 країні, включаючи окуповані території Грузії, України, Молдови та Азербайджану. І тільки іноді просочувалася інформація про те, що в Японії, наприклад, акція відбулася на території посольства Росії, як і в Кувейті.

Здається, бунт «підчерев'я» вже не зупинити, а значить, скоро від імперії майже нічого не залишиться

У «далекому зарубіжжі» організувати подібні акції за підтримки посольств виявилося простіше простого – там є російські студенти, росіянки, які вийшли заміж за іноземців, проросійські організації та комуністичні партії. Найважче виявилося проведення на пострадянському просторі, де керівники країн відчули небезпеку відродження імперських домагань. Для багатьох «смугаста стрічка» стала символом окупації та війни – яка не пройшла, а точиться зараз в Україні, чи тієї, що дев'ять років тому була у Грузії. У своєму виступі 9 травня президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв сказав фразу, від якої в Кремлі також сталася істерика: «На превеликий жаль, в останні роки в Росії все голосніше чути голоси тих, хто розпалює ксенофобію, ворожнечу між нашими братніми народами... Тобто, не Затуліним і Веллерам говорити про те, що киргизи – чужі Росії. Швидше, це їхні предки, судячи з прізвищ, прибули до Росії або з пустель Палестини, або з лісів Європи».

Росія підійшла до того, що відродження Путіним імперських настроїв призведе до ще більших ускладнень з колишніми радянськими «братами і сестрами», для яких «старший брат» виявився злим і нерозумним. Ще Олександр Солженіцин, коли намагався стати ідеологом сучасної Росії, писав, що «вона ці десятиліття віддавала свої життєві соки республікам» – тобто повторював все те, що як претензії говорили «російськомовні» жителі, які жили в Казахській РСР або в Українській РСР. Солженіцин не соромився натякати на те, що вони були дармоїдами, забувши про те, скільки людей з радянських республік загинули на фронтах Другої світової війни, але спершу – під час загарбницьких воєн в 16-20 століттях. Здається, бунт «підчерев'я» вже не зупинити, а значить, скоро від імперії майже нічого не залишиться.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG