Олександра Хмарна
Івонн Кальман, дочка відомого угорського композитора Імре Кальмана, приїхала до Києва на Міжнародну театральну конференцію «Опера Європи». У свої майже 80 років жінка не втомлюється подорожувати світом і відвідувати прем’єри батькових оперет. Так вона підтримує пам’ять про Імре Кальмана. На сцені Київського театру оперети, де розповідала про свого батька, вона сяяла численними прикрасами – самих перстнів на її руках було більше ніж десяток. «Я обожнюю прикраси», – зізналася Івонн в інтерв’ю для Радіо Свобода. А ще розповіла про свого батька та красу його творів.
– Ви – почесна гостя конференції «Опера Європи». Які заходи відвідали чи плануєте відвідати?
– Я тут для того, щоб побачити оперету мого батька «Графиня Маріца» (розмова відбувалась в 20 травня – ред.). Це вперше я дивитимуся постановку його твору в Україні. Я була на іншому концерті в київській опереті два дні тому – це було дивовижно. Тож я дуже схвильована щодо сьогоднішнього вечора.
– Чому Вам подобається оперета? Це вплив Вашого батька?
Мені не подобаються всі оперети. Я люблю роботи свого батька
– Мені не подобаються всі оперети. Я люблю роботи свого батька. Я не знаю інших. Я не їжджу світом, щоб дивитися оперети, а ходжу тільки на постановки мого батька. І я люблю їх.
– Ви, певне, бачили багато інтерпретацій робіт Імре Кальмана. Яка з них – Ваша улюблена?
– Можливо, та, що буде сьогодні ввечері. Але я ще не знаю.
– Ваш брат теж писав музику, як і Ваша сестра. Що Ви думаєте про їхню творчість?
Мій брат писав дуже красиву музику, але трохи старомодну. Якби мій батько був живий сьогодні, він би писав музику, яка була б на часі
– Мій брат писав дуже красиву музику, але він писав музику, яку він любив. Його не хвилювало те, що було популярним у той час. І це дуже тяжко. Він писав красиву, мелодійну музику, але трохи старомодну. Якби мій батько був живий сьогодні, він би писав музику, яка була б на часі.
– Якби Ваш батько писав свою музику зараз, чи став би він таким популярним?
– Так, адже він би підлаштовував свою музику під те, чого люди хочуть сьогодні. В цьому була краса мого батька. Він був першою людиною, яка полюбила джаз в своїх оперетах. Є прекрасний малюнок мого батька, на якому він однією рукою грає на цимбалах – угорському інструменті, а іншою – на кларнеті. Він був дуже сучасним у свою епоху.
– Чому Ви не пішли родинним шляхом і не почали писати музику?
– Я більше зацікавлена у закуліссі, у маркетингу. Батько хотів, щоб я грала на фортепіано, але я абсолютно не мала таланту. Я й не хочу грати на фортепіано – я граю на своєму айфоні. Мене цікавлять сучасні речі.
– А сучасні постановки творів Кальмана? Ви говорили, що далеко не всі Вам подобаються. Чому?
– Тому що вони – не оригінальні. Автори змінюють оркестровку, і вона не спрацьовує. Якісь речі прекрасні, якісь – ні. Мені подобаються і сучасні речі, але вони мають бути зроблені правильно.
– Як митець, певне, Ваш батько багато часу присвячував роботі. Ви не ревнували його?
Він був прекрасним батьком. Коли він грав щось нове, він завжди радився зі мною і з нашим собакою, тому що ми завжди сиділи під піаніно
– Ні. Він був прекрасним батьком. У нього завжди був час на своїх дітей. Коли він грав щось нове, він завжди радився зі мною і з нашим собакою, тому що ми завжди сиділи під піаніно. Він просто дивився вниз і запитував: «Гаразд, що ви думаєте про це?».
– А якщо Вам і Вашому собаці не подобалося?
– Ми завжди були в захваті.
– Ви перервали свою подорож до Таїланду, щоб приїхати сюди. Ви багато подорожуєте світом. Де Ви берете сили на все це?
– Не маю уявлення. Я вдячна, що маю їх, але не знаю, звідки вони беруться.