Доступність посилання

29 Червень 2017, Київ 15:34

Генпрокуратурі закидають накручування показників успішності


Генеральний прокурор Юрій Луценко. Архівне фото

Всупереч заявам генерального прокурора Юрія Луценка, минулого року Генеральна прокуратура повернула державі та громадянам не 10 мільярдів, а лише 3,8 мільярда гривень. До такого висновку дійшло інтернет-видання «Наші гроші», дослідивши надані Генпрокуратурою понад 5,6 тисяч судових рішень. Експерти наголошують, що прокурорська статистика умисно побудована так, аби накручувати показники та закликають оптимізувати систему обліку. Натомість у Генпрокуратурі з цього приводу зазначають, що оперують даними державної статистики.

Звітуючи про підсумки роботи в 2016 році, Юрій Луценко у лютому цього року стверджував, що Генпрокуратура повернула державі понад 10 мільярдів гривень.

«Це живі гроші, які ми перевели в бюджет України або на рахунки державних підприємств: 10 мільярдів 560 мільйонів гривень. Бюджет Генеральної прокуратури – 3,3 мільярда гривень. Ми свій хліб дарма не їмо. І це тільки початок», – написав генпрокурор на своїй сторінці у мережі Facebook.

​Натомість народний депутат Віктор Чумак зажадав ознайомитися із судовими рішеннями, на підставі яких генпрокурор дійшов до таких висновків, а відтак отримав із Генпрокуратури десять великих пакунків із матеріалами судових справ.

Проаналізувати надані Генпрокуратурою матеріали зголосилося інтернет-видання «Наші гроші», яке спеціалізується на корупційних розслідуваннях у сфері державних закупівель.

Досліджуючи надані матеріали, журналісти виявили позовів на близько 9,6 мільярда гривень і підтвердили реальний захист інтересів держави і громадян на 3,81 мільярда гривень.

Особливості прокурорського підрахунку очима журналістів

За словами головного редактора «Наших грошей» Олексія Шалайського, найбільша проблема дослідження полягала в тому, що з наданих документів важко зрозуміти – що в прокуратурі вважають повернутими державі грішми.

«Якби Генпрокуратура була громадською організацією і так звітувала, то вона б не отримала жодного гранту», – зауважує він з цього приводу.

Також у перебігу роботи із документами журналісти виявили декілька схем, за допомогою яких прокуратура накручує показники. Один із найпопулярніших методів – коли при розірванні договору оренди земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності, враховують нормативну вартість землі. Коли суд ухвалює рішення про розірвання договору оренди, то в бюджет ідуть заборговані орендатором кошти.

«Але прокуратура звітує, що вона повернула до бюджету не 30 тисяч боргу, а мільйон гривень, вказуючи ціну ділянки. Хоча сама ділянка, як була, так і залишається в комунальній власності», – зазначає Олексій Шалайський.

Одне державне підприємство за підтримки прокуратури вибиває через суд борги з іншого. Прокуратура цю суму рахує

Також прокурори у своїй статистиці враховують випадки, коли за їхньої участі один державний суб’єкт судиться з іншим.

«Одне державне підприємство за підтримки прокуратури вибиває через суд борги з іншого. Прокуратура цю суму рахує. Але ж державі від того ні холодно ні жарко! Просто гроші з однієї кишені переклали до іншої», – каже Олексій Шалайський.

У Генпрокуратурі наголошують, що «все іде через Держстат»

Загалом, журналісти «Наших грошей» дійшли висновку, що реальної системи підрахунку збитків держбюджету в Генпрокуратурі взагалі не існує. Натомість Генпрокуратура має свою закриту інструкцію підрахунку збитків держбюджету, яка створена таким чином, щоби максимально надувати показники.

Коментуючи результати дослідження, керівник Центру протидії корупції Дарія Каленюк зазначила, що надані Генпрокуратурою дані – «це просто піар-шоу, а натомість реальних злочинних коштів не повернуто або повернуто тисячні відсотки від того, що очікувалося».

Між тим, прес-секретар генерального прокурора Лариса Сарган у розмові з Радіо Свобода зазначила, що вся статистика відомства «іде через Держстат», а відтак вона не бачить, «що тут коментувати».

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG