Доступність посилання

17 Жовтень 2017, Київ 18:18

Цифри обстрілів та кількості жертв за три роки війни давно стали для загалу статистикою, констатує газета «День». Те, що здавалося жахливим і неприйнятним у першій половині 2014 року, нині виглядає сумним, але буденним зведенням між інших рядків повідомлень. «Чергове загострення» – фраза, яка стала часто вживаною. В 2014-му Україна виявилась не готовою до війни, зокрема в інформаційній сфері. Та чи готова вона до викликів агресора зараз? Як має поводитися журналістика під час війни? Де межа між об’єктивністю і воєнною доцільністю? Якими мають бути пріоритети у журналістів, і що стоїть попереду – громадянство чи професія? Про це «День» аналізує в статті «Iнформаційна «гігієна» в умовах війни».

Газета «Голос України» пише, що сьогодні на засіданні парламентського Комітету з питань нацбезпеки і оборони розглядатимуться два глобальні питання – переозброєння армії та забезпечення її засобами зв'язку. Експерт видання, член профільного комітету Дмитро Тимчук стверджує, що український оборонно-промисловий комплекс може забезпечити потреби Збройних сил в техніці та озброєнні на 40%. Він наголошує, що зараз Україна повинна самотужки нарощувати свою оборонну міць і розраховувати лише на себе. Мають бути задіяні, як державний сектор «оборонки», так і приватний виробник. Про те, хто може поставляти якісніше озброєння, які головні проблеми з приватними виробниками, і де вже проглядаються корупційні рішення про закупівлю озброєнь, розповідає «Голос України».

В цьому ж числі «Голос України» інформує, що у «сірій зоні» на сході України з-під поли роздають блискучі книжки в чорно-червоних обкладинках. Це одне з московських політвидавництв навчає бойовиків, як посіяти зневіру в українську державу. На відміну від дипломатичних заяв Кремля, тут без прикрас публікуються відверті заклики до об'єднання з Росією. Бо, мовляв, ми єдиний слов'янський народ. Газета стверджує, що коли починаються нові бурхливі кампанії з дискредитації української еліти, згадуються настанови з підручника для російського загарбника московського видавництва «Яуза-пресс»: потрібно дискредитувати всю українську еліту, переконати народ, що він має право відмовитися від неефективної держави і взяти собі на службу іншу державу, наприклад, сусідню (читай Росію). Докладніше про це йдеться в статті «Інструкції Кремля для бойовиків Донбасу».

На бюджетних закупівлях розкрадають 20 відсотків, стверджує в «Газеті по-українськи» перший заступник Мінекономрозвитку Максим Нефьодов. Він зазначає, що в його відомстві вдвічі скоротили людей. З багатьма попрощалися, бо вони мали годинники вартістю як автомобіль. При цьому працювали лише на державній службі. Урядовець зауважує, що в Україні мріють про якогось порядного диктатора, який прийде та змусить усе зробити правильно. Але історія свідчить – якщо цей диктатор не тримається на штиках багато років, як, наприклад, у Сингапурі, зміни не є безповоротними. За кілька років їх можна відкотити назад, зазначає експерт «Газети по-українськи».

«За «чорну касу» регіоналів вироків не буде» – у статті під таким заголовком «Газета по-українськи» нагадує, що вже минув рік, як було передано детективам Національного антикорупційного бюро «чорну бухгалтерію» Партії регіонів. Це був піар-хід нинішньої влади, переконує експерт видання політолог Сергій Гайдай. Він вважає, що справа «чорної бухгалтерії» не мала реальної перспективи. Бо зрозуміло, що коли розбиратися, наслідки будуть майже для всіх політичних сил країни. Вони теж мають подібні каси. Інший політолог Андрій Золотарьов вважає, що справа «чорної каси» залишиться інструментом зведення політичних рахунків – нинішнього керівництва країни з попереднім. Суд може взяти до уваги докази, вилучені лише законним шляхом, нагадує видання.

В Україні – бум розвитку сонячної енергетики, констатує газета «Україна молода». Після відчутної турбулентності, в якій опинилася українська теплова електроенергетика – через блокаду вугілля з ОРДЛО, ринок отримав потужний поштовх для розвитку. І оскільки святе місце порожнім не буває, в Україні почали активно розвиватися інші методи генерації. Зокрема, сонячна. Звісно, сонячні батареї не знизять важливість атомної електроенергетики в Україні, теплової – попри всі проблеми. Проте «сонячний енергобум», який сьогодні існує в Україні, – це чудова нагода для хазяйновитих українців – тих, які мешкають у приватному секторі – запастися «власноруч виготовленим» струмом. А це означає, що, інвестувавши не захмарні для людей кошти (кілька тисяч доларів), вони не лише не платитимуть щомісяця за електроенергію, а, навпаки, зароблятимуть, продаючи державі зайву енергію. Іншими словами, йдеться про соціальну складову, яка значно ефективніше допоможе українцям, ніж банальні і непрозорі субсидії. На цьому наголошується в публікації «Сонце замість субсидій».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG