Доступність посилання

22 Серпень 2017, Київ 18:01

Російська скриня Пандори: як забирають землю у жителів окупованого Криму


Балаклава

Підконтрольний Кремлю «голова» окупованого Криму Сергій Аксьонов запропонував припинити права власності на земельні ділянки, отримані «за часів України». Він надіслав уряду Росії пропозицію внести зміни до «закону про приєднання півострова». На думку Аксьонова, це допоможе боротись із забудовою прибережних територій, заповідних зон і територій загального користування.

Зараз приблизно три тисячі земельних ділянок в окупованому Севастополі намагається відсудити у власників підконтрольна Росії «влада» міста – і масово подає позови проти власників, які отримали документи на земельні ділянки до анексії. При цьому гроші, витрачені на купівлю землі, повертати ніхто не збирається. В окупованому Севастополі люди почали виходити на мітинги. 27 травня відбувся мітинг проти «генплану» міста, його видання «Примечания» назвало наймасовішим із часів лютого-березня 2014 року. За різними оцінками, на площі Нахімова зібрались від 800 до 1700 осіб. Власники земельних ділянок, на які посягнув «генплан» Севастополя, просили вищу російську владу захистити їхні майнові права.

Мітинг проти «генплану» Севастополя, 27 травня 2017 року
Мітинг проти «генплану» Севастополя, 27 травня 2017 року

Всього з кінця 2009 року й до середини 2010 року в Севастополі виділили понад 500 гектарів землі. Земельна комісія працювала під контролем міської державної адміністрації, яку очолював Сергій Куніцин. Його екс-заступник Володимир Казарін повідомив, що конфлікт – у праві держадміністрації Севастополя роздавати землі. Команда Куніцина визнала це можливим, тодішня міськрада – ні. Другу точку зору зараз підтримує й підконтрольна Росії «влада» Севастополя. 2014 року, одразу після анексії, Сергій Аксьонов повідомив: усі документи українського зразка в «російському Криму» безтерміново дійсні, і його слова підтвердили у Кремлі. Про намір переглядати права власності заговорили й у Сімферополі.

У відкритий доступ потрапив лист «Кримського територіального управління майнових зв'язків Міноборони Росії», підписаний «начальником» Віталієм Токарчуком. Лист адресований «керівникові севастопольського реєстру» Марині Вишневській. Токарчук просить не видавати документи про право власності на ділянки членам садівничих товариств, якщо ділянки розташовані на землях, якими колись володіло й на які претендує Міністерство оборони Росії чи СРСР. У Севастополі Міноборони претендує на 867 земельних ділянок. Тобто майнові права у власників цих ділянок «узаконені» не будуть.

Із якими проблемами зіштовхнуться власники кримських земельних ділянок, оформлених до анексії? Про це говоримо з жителькою Севастополя, власницею земельної ділянки в Ласпі Тетяною Болотських і кримським юристом Алімом Мамбетовим.

– З нами на зв'язку жителька Севастополя Тетяна Болотських – власниця земельної ділянки в Ласпі. 2010 року в урочищі Ласпі виділили понад дві тисячі ділянок членам семи житлових і дачно-будівельних кооперативів. Тетяна Болотських отримала за держпрограмою 10 соток на будівництво дачі в кооперативі «Терра Південь». Про те, що ділянка їй більше не належить, власниця дізналась із заочного рішення підконтрольного Кремлю Балаклавського районного суду. Тетяно, як розвивалася ситуація після того, як Ви дізналися про існування цього судового рішення?

Росія забирає в мене землю, видану Україною, на підставі рішення СРСР. Це абсурд

Болотських: Ми намагалися повідомити про свої права й оскаржити це заочне рішення, оскільки не знали про його ухвалення. І все це – на підставі рішення Ради народних депутатів і працівників 1966 року про те, що земля належала лісгоспзагу. Я не могла повірити й добилася перегляду рішення, проте в суді наші доводи не брали до уваги. Росія забирає в мене землю, видану Україною, на підставі рішення СРСР. Це абсурд.

– Яка позиція «влади» Балаклави й Севастополя? Для чого вони повертають у «держвласність» раніше видані громадянам ділянки?

Болотських: А версії в усіх різні. Щодо нашого кооперативу версія суду така, що це для лісгоспзагу. Розповідали, що там реліктові рослини. При цьому при Україні, задовго до того, як ми отримали право власності, проводилася масштабна екологічна експертиза. У суді знайти результати цієї експертизи ніхто не захотів, мені пропонували їхати і скаржитися куди завгодно. Особисто я впевнена, що на ці території заходить новий «ефективний» забудовник, який у нас у Севастополі будує міст. Тому й вилучається земля – там будуть котеджні містечка.

Мітинг проти «генплану» Севастополя, 27 травня 2017 року
Мітинг проти «генплану» Севастополя, 27 травня 2017 року

– Наскільки широкі верстви населення зачіпає скандальний «генплан» Севастополя?

Болотських: Це торкнулось усіх. Раніше наші скарги на те, що забирають землю, не дуже чули й розуміли. А зараз усі, в кого є якась власність, корінні, приїжджі, з різним достатком – усі можуть постраждати. Зайдіть на будь-який базар, у магазин і послухайте людей. За три роки їхня думка про те, що відбувається в Криму, дуже змінилася. У людей усередині все кипить. Ніхто не припускав, що право власності не має значення, що людина більше сама собі не господар. Нас струсили, як бліх із ковдри, і викинули. При цьому, що б ми не сказали, до цього приплітають політику. Україна, екстремізм, що завгодно. Але політика тут ні до чого. У багатьох людей невеличкий будиночок на дачі – все, що вони мають. І люди не хочуть це втратити.

Мітинг проти «генплану» Севастополя, 27 травня 2017 року
Мітинг проти «генплану» Севастополя, 27 травня 2017 року

– Сергій Аксьонов оголосив, що хоче до 1 січня 2021 року отримати право вилучати з приватної власності ділянки й нерухомість, якщо земля, на якій вони розташовані, є територією загального користування – це парки, пляжі, заповідники, об'єкти культурної спадщини – або ж використовується не за цільовим призначенням. Згода з такою логікою відкриває скриню Пандори: «влада» зможе переглянути право власності на будь-яку земельну ділянку. Аліме, наскільки реалістична перспектива позбавлення кримчан прав власності на земельні ділянки та нерухомість? І наскільки це законно?

Мамбетов: Наскільки реалістично, не знаю – поки йдеться лише про письмове звернення Аксьонова до Держдуми Росії. Але ви абсолютно праві – це відкриє скриню Пандори. З огляду на те, що світова спільнота пильно спостерігає за порушенням прав і свобод людини в Криму, люди звертатимуться до Європейського суду з прав людини. Я не знаю, яким чином «влада» планує вирішувати всі суперечки щодо права власності. Законний спосіб лише один – у судовому порядку.

– Якщо відповідні зміни в російському законодавстві будуть ухвалені, ніхто з кримчан не буде захищений від ризику в будь-який момент втратити земельну ділянку?

Це може торкнутися будь-якої ділянки в межах населеного пункту

Мамбетов: Звісно. І йдеться не тільки про прибережну зону. Це може торкнутися будь-якої ділянки в межах населеного пункту. Це буде серйозна правова колізія. У держави (Росії – ред.) й так є два способи вилучати земельні ділянки: відшкодування вартості об'єкта нерухомості й вилучення в судовому порядку. Мені здається, сьогодні ми маємо справу з переділом власності.



(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG