Доступність посилання

28 Червень 2017, Київ 14:02

Продаж землі: багатство чи бідність?


Понад півтора мільйона українців підписалися проти відкриття ринку землі, заявляють в Аграрній партії і обіцяють всеукраїнську акцію протесту на початку червня. Українці, які володіють землею сільськогосподарського призначення, не можуть її продати, бо діє мораторій на продаж землі. А політики продовжують сперечатися, чи потрібен він. Як продаж землі вплине на 6 мільйонів українців, які володіють нею, і на економіку України загалом?

Земля завжди була найбільшою цінністю для українців. Сотні років вони прагнули працювати на своїй власності. І на цій темі спекулювали політики всіх часів. Здається, продовжують робити це і зараз.

Після розпаду СРСР колгоспна земля перейшла селянам. Кожен отримав пай у 3-5 гектарів. Зараз їх переважно здають в оренду. Продати ‒ не можуть. З 2002 року діє мораторій. Відтоді Верховна Рада його постійно продовжує, тепер – до 2018 року.

Власники землі не можуть не лише продати своє майно. Вони не можуть віддати його під заставу та отримати під нього кредит. Уявіть, наприклад, що ви володієте квартирою, яку не можете продати. Здача ж землі в оренду – не надто прибуткова справа.

«В українців вкрадуть землю, як украли промисловість» та інші аргументи

Сьогодні Україна – ледь не єдина демократична країна у світі, де землевласники не мають права розпоряджатися своїм майном. Продаж землі заборонений, наприклад, в Китаї, Венесуелі, Північній Кореї. Але досі юридично не з’ясовано, чи була законною заборона? В Конституційному суді України триває розгляд подання щодо неконституційності мораторію. А у Верховній Раді вже лежить кілька законопроектів про обіг земель: як такі, що впроваджують продаж, так такі, що забороняють його ще на певний час. Водночас Україна не отримає 1 мільярд доларів від МВФ, якщо не скасує мораторій і не впровадить вільний ринок землі.

Тож проти відкриття вільного ринку землі – партія «Батьківщина», Радикальна партія та партія «Свобода», Аграрна партія та інші.

Політична карикатура Олексія Кустовського
Політична карикатура Олексія Кустовського

«Молодь Плюс» зібрала аргументи і заяви, які можна почути на акція проти скасування мораторію. Серед них, наприклад: «Не дамо вкрасти землю!», «Прийдуть супостати та скуплять все за безцінь», «Не можна відкривати ринок землі в олігархічній країні», «Земля – наш останній і найцінніший актив», «Це зробить селян ще більш бідними», «В українців вкрадуть землю, як украли промисловість» тощо.

Що відповідають на ці твердження? Давайте по-порядку.

«Селяни залишаться без нічого»

Селяни не будуть зобов’язані продавати землю. Вони зможуть і надалі її здавати в оренду. Або ж закладати в банк, щоб отримати кредит.

Можуть, зрештою, об'єднатися з іншими фермерами. Якщо селянину не потрібна земля, а потрібно щось інше, чому він зобов'язаний сидіти без інших варіантів?

«Землю скуплять олігархи та іноземні корпорації»

Іноземцям заборонено буде купувати сільськогосподарську землю – таку норму обіцяють в урядовому законопроекті. Він також не дозволятиме купувати понад 200 гектарів землі в одні руки.

«Землю скуплять за безцінь»



Відкрита конкуренція між покупцями призведе до збільшення ціни на землю. Наприклад, у сусідніх Угорщині та Польщі ціна гектара становить близько 8 тисяч доларів.

Нині в Україні оренда одного гектара на рік коштує близько 1000 гривень. Якщо ж мораторій скасують, гектар землі купуватимуть за одну тисячу доларів. За 5 років ціна виросте до близько 3 тисяч доларів, прогнозують в IMF Group Ukraine.

«Землю, як і матір, не продають»

Чорний ринок продажу землі існує і зараз. За даними асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», тіньовий ринок обігу сільськогосподарських земель у 2017 році становитиме 10-12 мільярдів гривень. І через такі тіньові схеми у деяких регіонах України у найближчі 5-7 років до 80% земель можуть змінити власника.

Обходять мораторій, наприклад, укладаючи договір-оренди на 50 років. В Мін’юсті говорять: в 2016 році таких угод стало на 80% більше, ніж в 2015-му.

За іншою ж схемою, холдинги купують «права оренди», сплачуючи за це великі гроші не номінальним власникам, а агрофірмам, які раніше орендували ці паї.

Справжні ж власники продовжують отримувати копійки.

Є різні інструменти, щоб унеможливити подібні оборудки в майбутньому. Це, наприклад, введення мінімальної ціни за гектар або спеціальний податок на перепродаж (50-100% податку на перепродаж землі в короткостроковому періоді).​

«Земля – наш найцінніший актив»



Орендарів часто не хвилює, що буде із землею після них. Зазвичай на орендованій землі вирощують те, що її знищує і виснажує, наприклад рапс.

Купивши дорогу землю, фермери змушені будуть модернізувати виробництво та не захочуть виснажувати власний чорнозем.

Втрати від мораторію?

В уряді стверджують, що відкриття ринку землі стане стимулом розвитку економіки, поштовхом розвитку фермерських господарств, створення виробничої інфраструктури на селі, а в середньостроковій перспективі дозволить змінити тип економіки від сировинного на економіку доданої вартості.

А через збереження земельного мораторію українська економіка недоотримала з 2004 року 43 мільярди доларів, заявляють у Міністерстві аграрної політики і продовольства України.

Тож чи у виграші лишаються власники паїв і аграрний сектор в цілому?

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG