Путінським пропагандистам ми влаштовуємо «теплі» привітання – голова Союзу українок Чехії

Українська держава має бути зацікавлена у тому, щоб на противагу агресивному «русскому міру» був розбудований «український світ». На відміну від кремлівської ідеї, йдеться не про експансію та втручання у справи сусідніх країн, а про ствердження власного інформаційного, мовного, культурного середовища. Таку ідею несуть і втілюють українські волонтери, активісти та меценати – ті, що залишаються на батьківщині і ті, які реалізували себе за кордоном. Це робити доволі складно, оскільки на один негатив Україна має відповісти трьома позитивами, однак – ефективно, каже партнер проекту «Сonsolation» Юлія Курохтіна. З «русским міром» дедалі активніше борються самі європейці, долати пропаганду українцям допомагають чехи, зауважила в ефірі Радіо Свобода голова Союзу українок Чехії Марія Прокоп’юк.

– Чи потрібно формувати «український світ» на противагу «русскому миру»? І чи знає про нього щось Європа?

Юлія Курохтіна: Бюджети, які витрачає Росія, щоб пропагувати себе в світі – це не мільйони, мова йде про мільярди доларів. Навіть США та Європа не можуть з нею у цьому конкурувати. Приміром, у самому центрі Берліна російська пропаганда сформувала штаб – 60 людей, які щодня генерують позитивні новини про Росію, про те, що в Україні все погано, а вони повинні нас рятувати. Ба більше, є різні види пропаганди – розраховані на російську аудиторію і європейців. Про що говорити, якщо вони вдало провели супер-експеримент у власній країні і зазомбували громадян.

– А як щодо України?

Юлія Курохтіна: Казати важко, тому що українська культурна дипломатія існує, однак хотілося, щоб вона була потужнішою.

– Чи може в принципі культура і дипломатія протистояти агресивній пропаганді «русского мира»?

​Юлія Курохтіна: Це, звісно, не є рівносильним супротивом. Бо мова йде про підкуп Росією експертів, лідерів думок, журналістів. А Україна не відповідає на чорний піар і чорну пропаганду тим самим. Ми можемо відповідати у культурній площині позитивними моментами. А це набагато важче. Бо на один негативний факт треба щонайменше три позитивних.

У 2008 році Україну позиціонували, як країну, в якій багато красивих жінок, сталася Чорнобильська катастрофа і є брати Кличко. А рейтинг був такий, що люди питали: «Україна, а де це?». З того часу у нас відбулося «Євро-2012». А останні події дали змогу інакше заявити про Україну на міжнародній арені. Сьогодні, коли я кажу, що я з України, мені відповідають: «О, Україна, ну як ви? Тримайтеся! Ми з вами». Тобто зовсім інше позиціонування.

Тому проект «Сonsolation» – дуже важливий, бо мовою музики і культури дозволяє відчути, що Україна переживала в епоху композиторів, яких обрали для цього проекту. Це композитори українські, українська класика. Зокрема, композитори 19-20 століть, у яких стояв вибір: або їхати в Росію і позиціонувати себе російським композитором і розраховувати, що тебе будуть знати в світі, або обрати тернисту долю і залишатися українцем.

Коли ми запропонували іноземним музикантам записати музику українських композиторів, коли вони відкрили для себе цей світ, вони були дуже здивовані. Це є дуже важливо, тому що записали вони її у світовій студії звукозапису BIS Records. Тобто вище планки взагалі немає. Проект демонструє, що у нас є висока культура.

– А як протидіє «русскому миру» Союз українок Чехії? Чи ви маєте союзників?

​Марія Прокоп’юк: Ми традиційна організація, але сучасні виклики змушують діяти інакше. Тому не лише вишиванками ми мусимо відповідати на виклики пропаганди. На жаль, в Чехії на 10 мільйонів населення російське посольство має найбільший апарат з усіх європейських країн. Тут понад 140 людей лише дипломатичного корпусу, а я вже не кажу про всіх інших працівників, які можуть бути також агентами. А Чехія була на кордоні пострадянських країн, і комуністична партія тут має близько 16%. Тому тут непочатий край роботи.

До прикладу, коли ми в Празі 27 листопада починали Майдан, ми зібрали першу демонстрацію і одразу в деяких російськомовних газетах уже були не лише фотографії наших демонстрацій, а й своє бачення – про націоналістів, нацистів.

– Як ви змінюєте свої методи роботи?

Марія Прокоп’юк: Ми намагаємося співпрацювати з чехами. І наші друзі-чехи допомагають нам. Бо одна справа, коли протидією пропаганді займаються лише українці, інша – коли з такими акціями виходять чехи, які себе приковують до паркану російського посольства.

Ми разом проводили акцію проти ансамблю Александрова. У них у Чехії було багато концертів, а ми їм зробили привітання. Це була ідея чехів зробити вуличку ганьби. Люди, які йшли на концерт, бачили величезний портрет Путіна в образі Гітлера, ми їм показували фотографії наших хлопців, які загинули. Чехи навіть звернулися до Міністерства закордонних справ, щоб хору не надавали візи, але цього не сталося. Але тоді було зрозуміло, хто ходить на ті концерти, бо на перший їхній концерт квиток коштував одну крону, тобто одну гривню.

ЕФІР «РАНКОВОЇ СВОБОДИ» ПОВНІСТЮ:

​