Доступність посилання

24 Червень 2017, Київ 11:51

В Україні потрібно змінити філософію реабілітаційної медицини – Голик


Володимир Голик

Вийти з полону радянської системи медицини, де людей з обмеженими можливостями не повинно було бути помітно, щоб не псували імідж здорової нації, намагаються в Українському католицькому університеті. Програму з медицини гуманітарний виш започаткував тоді, коли стало зрозуміло – комусь треба починати. Тож університет, який став лідером у впровадженні європейських підходів до освіти та міцно стоїть на християнських етичних принципах, став лідером і в цьому питанні. Біля витоків програми стояла нинішній керівник Міністерства освіти України Уляна Супрун. А про те, як справа з реабілітаційною медициною просувається і в її відсутності, говоримо з директором школи реабілітаційної медицини УКУ Володимиром Голиком. Він же є і головним радником міністерства у питаннях реабілітаційної медицини.

– Тож, як позбутися радянської спадщини в реабілітаційній медицині?

Протягом вже більш ніж 15 років світовий підхід до реабілітації будується на біо-психо-соціальній моделі: не лікар, а саме пацієнт є центром надання реабілітаційної допомоги

– Протягом вже більш ніж 15 років світовий підхід до реабілітації будується не на медичній моделі, як є в нас, а на так званій біо-психо-соціальній моделі. Її принцип полягає у тому, що не лікар, а саме пацієнт є центром надання реабілітаційної допомоги. Від нього виходять завдання, він командує, що треба зробити. А команда фахівців, і цю команду ми зараз тільки-но розвиваємо, – це є фізичні терапевти, ерготерапевти, – вони є «робочими руками» реабілітаційного процесу.

Ми маємо змінити філософію. І ми маємо забезпечити нову будівлю системи новими професіоналами з реабілітації

Ми маємо змінити філософію, це перше. І ми маємо забезпечити нову будівлю системи новими професіоналами з реабілітації.

– Чи такі фахівці вже є?

Найчисленнішими лікарями, які беруть участь реабілітації, є фізичні терапевти та ерготерапевти. Фізичний терапевт займається відновленням руху особи, ерготерапевт дає можливість відновити повсякденну активність

– Найчисленнішими лікарями, які беруть участь реабілітації, є фізичні терапевти та ерготерапевти. Це – не лікарі, які призначають якесь лікування, якісь пігулки. А це є фахівці з реабілітації, які реабілітують функції організму, відновлюють його діяльність.

Фізичний терапевт займається відновленням руху особи, у будь-якому прояві. Він має навчити особи пересуватися в ліжку, потім сідати, потім вставати, потім ходити. Ерготерапевт, або occupational therapist, він так зветься в усьому світі, і зараз ця назва є вже офіційно визнаною в Україні, він дає можливість відновити повсякденну активність і навчити особу, якщо вона позбулася цієї можливості, починаючи від повсякденних навичок і закінчуючи професійною діяльністю.

Бо зараз у лікарнях, де є лікарі і медсестри, зараз немає особи, яка навчить пацієнта чистити зуби, вдягатися, прибиратися, планувати свої дії. І цим займається ерготерапевт.

Наша Асоціація фізичних терапевтів нараховує 150 осіб, а ерготерапевт у нас поки що один

Щодо цифр. То якщо ми порівняємо з Канадою, то там на 35 мільйонів населення є 25 тисяч фізичних терапевтів і 9 тисяч ерготерапевтів. В Україні наша Асоціація фізичних терапевтів нараховує 150 осіб, а ерготерапевт у нас поки що один.

З іншого боку, з середини 1990-х років завдяки дуже потужній допомозі з Канади навчання фізичних терапевтів як напрямок медицини почав розвиватися. Були залучені канадські фахівці, які навчали цьому на території України, у Львові, власне, і була група фахівців, які навчалися в Канаді. Але з п’ятьох українських фахівців залишилося в Україні на жаль, два.

– Зараз на допомогу Україні прийшли інші країни – це і країни НАТО, Ізраїль, зокрема Латвія приймає у себе українських військових, яким потрібна реабілітаційна допомога. Але таким речам, як повернення у повсякденне життя, важко навчити на території Латвії.

Найменше ми в цій галузі відстали від Балтійських країн, лише на 20 років

– Якщо ми порівнюємо себе з іншими країнами, то найменше ми в цій галузі відстали від Балтійських країн, лише на 20 років! Від інших країн ми відстали значно більше. Латвія, Естонія, Литва починали з нашої нинішньої відправної точки. Ми не можемо перенести без змін досвід інших країн в Україну, не лише тому що від них ми відстали на десятиліття. Багато програм з реабілітації, особливо програма з ерготерапії, обов’язково має враховувати локальних контекст. Ми маємо навчити особу жити в наших реаліях. І тому співпраця саме з балтійськими країнами для нас дуже важлива. Нам простіше пристосувати їхні підходи до наших реалій.

– Коли українська реабілітаційна медицина має стати на власні ноги?

Одним з найбільш коштовних напрямків реабілітації за кордоном є протезування

– Одним з найбільш коштовних напрямків реабілітації за кордоном є протезування. Станом на зараз завдяки структурній допомозі трастового фонду НАТО, завдяки допомозі наших колег з Канади, які займаються суто цим напрямком, дуже багато речей ми можемо робити в Україні. Є активне просування вперед.

Щодо загальної реабілітації, то вона вимагає змін у загальній системі охорони здоров’я

Щодо загальної реабілітації, то вона вимагає змін у загальній системі охорони здоров’я. Суспільне уявлення про реабілітацію досі не дуже відрізняє його від санаторно-курортного або відновлювального лікування, тобто плутає його зі сферою відпочинку. І ми зараз бачимо великий спротив з боку нашої санаторно-курортної системи, яка не хоче втрачати свої кошти чи скеровувати їх на надання справжньої реабілітації.

Головним успіхом буде те, що ми будемо бачити людей з інвалідністю на вулицях

– Що можна назвати успіхом в реабілітації?

– Головним успіхом буде те, що ми будемо бачити людей з інвалідністю на вулицях. Тобто їх буде так само багато, як в країнах Європи, в країнах Америки. І якщо говорити про суспільний результат нашої діяльності, то в першу чергу, це є успіх.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG