Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 14:01

Три роки підписання економічної частини асоціації з ЄС. Що здобула і втратила Україна?


Президент України Петро Порошенко (у центрі) разом з головою Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу (л) та президентом Європейської Ради Германом ван Ромпеєм (п) під час засідання Ради ЄС у Брюсселі, 27 червня 2014 року

Три роки тому, 27 червня 2014 року, Україна стала повноправним асоційованим членом Європейського Союзу. Саме три роки тому в Брюсселі підписали економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС. Українські експерти в ефірі Радіо Свобода зазначили, що зараз угода лише наповнюється змістом, тому підбивати підсумки ще зарано. Хоча вже можна говорити про наближення України за низкою політичних та економічних стандартів до європейських. Водночас деякі експерти звертають увагу на втрату Україною обсягів експорту, брак механізмів захисту економіки від імпорту та відсутність перспектив членства в ЄС.

Оцінюючи три роки з часу підписання економічної частини Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, політолог Олена Дяченко звернула увагу на подвійне зниження загальних обсягів експорту України, якщо порівнювати кінець 2012 року і кінець 2016 року.

Олена Дяченко
Олена Дяченко
Наразі експорт до європейських країн з 26 впав до 13 мільярдів доларів
Олена Дяченко

«Але в цій структурі експорту аж на 3%, тобто з 33% до 37%, зріс експорт українських товарів до Європейського союзу. Тобто ми бачимо хорошу динаміку у відносних цифрах, яку нам показує влада, але в абсолютних цифрах це зниження теж відбулося в два рази. І наразі експорт до європейських країн з 26 впав до 13 мільярдів доларів», – зазначила експерт. На її думку, це сталося не лише через негативну кон’юнктуру на зовнішніх ринках для основних параметрів українського експорту, але і деіндустріалізацію, яка відбулася протягом останніх трьох років.

Говорячи про перспективи повноправного членства України в ЄС, Олена Дяченко нагадала, що з Угоди про асоціацію вилучили перспективу членства в ЄС, яку було обіцяно на Майдані, і це було замінено навіть не безвізовим режимом, а режимом візової лібералізації, який доступний лише власникам біометричних паспортів.

Водночас політичний експерт Олеся Яхно наголосила, що не можна економічні негаразди і деіндустріалізацію списувати лише на євроінтеграцію. Це пов’язано насамперед з тим, що Україна втратила близько 15% ВВП на Донбасі і головна причина цього – війна з Росією, яка свого часу усіляко намагалася призупинити або відтермінувати рух України до Угоди про асоціацію і зони вільної торгівлі з ЄС, що підтверджує їх важливе стратегічне значення. Водночас, на думку Яхно, ще зарано робити аналіз угоди, цінність якої полягає насамперед у її довгостроковому характері.

Олеся Яхно
Олеся Яхно
Угода про асоціацію, зона вільної торгівлі і безвізовий режим – це три напрями, що є взаємодоповнюючими
Олеся Яхно

«Фактично угода про асоціацію в повній мірі має вступити в силу лише з серпня поточного року. Бо був референдум в Нідерландах і остаточна ратифікація угоди відбулася зовсім нещодавно, у червні. Тому про результати говорити ще зарано. Головна цінність угоди – це наближення політичних, економічних стандартів, зближення загалом із Європейським союзом. Угода про асоціацію, зона вільної торгівлі і безвізовий режим – це три напрями, що є взаємодоповнюючими. Зараз ми лише починаємо наповнювати реальним змістом угоду про асоціацію», – наголосила експерт.

Олеся Яхно нагадала, що у липні буде саміт Україна-ЄС, де Україна вже може ставити питання про предметну, економічну співпрацю, виходячи з того, що повномасштабна угода вже реалізована, діє зона вільної торгівлі і є проблеми вичерпаності квот на певні види товарів.

Україна фактично лише на початку шляху із запровадження передбачених Угодою про асоціацію європейських стандартів, наголосив також голова фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко. Але найважливішим у цій ситуації він вважає той факт, що українці навчилися бути незалежними і робити власний геополітичний вибір, за який довелося заплатити дуже високу ціну.

Богдан Яременко
Богдан Яременко

Це, мабуть, перша серйозна угода в нашому житті, яка має аж таку ціну і вчить нас незалежності. І геополітичному вибору
Богдан Яременко

«Досі ведемо через це своє рішення війну, якій не видно кінця-краю. Але це плата за здатність обирати собі курс і реалізовувати його на практиці. Фактично це, мабуть, перша серйозна угода в нашому житті, яка має аж таку ціну і вчить нас незалежності. І геополітичному вибору – теж вчить», – зазначив Яременко.

А експерт «Фонду суспільної безпеки», економіст Юрій Гаврилечко зауважив, що конкретний економічний та соціальний ефект від дії асоціації України з Євросоюзом нині оцінити важко, оскільки в останні роки Україна зазнає впливу низки потужних чинників, які дають складний сумарний ефект. Однак він уточнив, що разом з ратифікацією угоди Україна позбулася тих важелів, які дозволяли їй захищати власну економіку від впливу імпорту.

Україна майже остаточно позбулася усіх можливостей підтримки вітчизняного виробника і запобігання проникненню на свій ринок іноземних товарів
Юрій Гаврилечко

«Україна майже остаточно позбулася усіх можливостей підтримки вітчизняного виробника і запобігання проникненню на свій ринок іноземних товарів. По друге, ніде у світі ніколи не було прикладів, коли б створюючи зону вільної торгівлі між двома суб’єктами, один з яких є більш розвинений технологічно і фінансово, а інший – відповідно відсталий, щоб від подібного зв’язку вигравав більш відсталий. Це нонсенс, так не буває», – стверджує Гаврилечко.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG