Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 16:11

Після візиту президента США Дональда Трампа до штаб-квартири НАТО багато оглядачів висловлювало ще більші сумніви щодо відданості його адміністрації ідеям спільної оборони. Країни, що межують з Росією та мають історичний досвід з цією країною, всіма силами посилюють свою оборону і шукають співпраці з сусідами. Чи може така співпраця замінити НАТО? Про це говоримо з британським політологом, а нині дослідником Канадського інституту українських студій та автором нещодавньої книжки «Війна Путіна проти України» Тарасом Кузьом.

– Чи активізація регіональних безпекових ініціатив є, на Вашу думку, невпевненістю в силах НАТО, особливо після нещодавнього виступу американського президента Дональда Трампа в штаб-квартирі альянсу, де сумніви щодо його відданості цій організації тільки підтвердилися?

Понад 90% американських політиків, які ухвалюють рішення, залишаються відданими НАТО на 100%

– Одна справа – це Дональд Трамп, а інша – американські військові, дипломати і Державний департамент. І те, що Дональд Трамп не висловив рішучої підтримки НАТО, не означає, що інші частини американського істеблішменту, включно з американським Конгресом, перестали підтримувати НАТО. Гадаю, що понад 90% американських політиків, які ухвалюють рішення, залишаються відданими НАТО на 100%.

В президента Трампа є дивний спосіб висловлюватися. Бо про те, що не всі члени НАТО витрачають на свою безпеку 2% ВВП, що є вимогою членства, говорив перед ним і Барак Обама

Гадаю, що в президента Трампа є дивний спосіб висловлюватися. Бо про те, що не всі члени НАТО витрачають на свою безпеку 2% ВВП, що є вимогою членства, говорив перед ним і Барак Обама. Але у ного це виходило дещо вишуканіше. Але те, що Трамп сказав по-суті, є правдою, лише 5 із 28 країн-членів НАТО витрачають тих 2% на оборону, і так не має бути.

– Американський часопис Foreign Policy стверджує, що Німеччина потихеньку «створює європейську армію» під своїм командуванням, долучаючи до своїх підрозділів підрозділи менших європейських держав. Чи це є відродженням ідеї про європейську армію – на противагу НАТО?

– Щодо Німеччини та інших подібних потенційних проектів, то, по-перше, такі багатонаціональні спільні батальйони були присутні вже з кінця 1990-х років, і вони завжди включали країни, які не є членами НАТО. Серед них є і польсько-литовсько-український батальйон. Тобто ця ідея ненова. Що змінилося, так це те, що вони відбуваються за інших безпекових умов в Європі, коли відбувається російська агресія в Україні, кібернапади і гібридна війна щодо багатьох європейських і неєвропейських країн, і НАТО збільшує присутність у прикордонних країнах, зокрема у балтійських країнах.

Якщо говорити конкретно про Україну, то її участь у подібних з’єднаннях є стратегією інтеграції до НАТО, так само як це відбувається з Європейським союзом

Якщо говорити конкретно про Україну, то її участь у подібних з’єднаннях є стратегією інтеграції до НАТО, так само як це відбувається з Європейським союзом. Україна намагається інтегруватися до європейських та євроатлантичних структур, оскільки членство поки що для неї виключене. Дехто називає це «розширення-лайт».

Повертаючись до Німеччини, то я дуже скептично ставлюся до можливості того, що Німеччина може бути лідером процесу створення європейської армії. Як британець я не дуже вірю в політичну міць Євросоюзу. ЄС був надзвичайно пасивний і нерішучий під час Євромайдану, а справжні санкції проти Росії з’явилися тільки після того, як був збитий малайзійський «Боїнг» у липні 2014 року.

Я не дуже вірю, що європейські країни серйозно налаштовані у бажанні створити європейську армію

Тож я не дуже вірю, що європейські країни серйозно налаштовані у бажанні створити європейську армію. Бо якщо вони не готові витрачати 2% від ВВП на НАТО, то чому б вони почали це робити для Європейського союзу?!

– Ви вже згадали про польсько-литовсько-український батальйон. Нині Польща хоче просунути цю співпрацю з Україною набагато далі. Чи за нинішніх умов це би було можливо?

Концепція Балто-Чорноморської осі належить Юзефу Пілсудському і нараховує вже майже сто років, її просував навіть Леонід Кравчук. Але вона не є реалістичною

– Ця концепція Балто-Чорноморської осі належить Юзефу Пілсудському і нараховує вже майже сто років, але в новітній час її просував навіть Леонід Кравчук, в часи свого президентства. Але вона не є реалістичною. Бо завжди буде відмінність між країнами, які є членами НАТО, і тими, які не є.

Україна виявилася набагато стабільнішою країною, ніж Кремль розраховував

І Україна зробила дуже багато для військового і невійськового опору російській агресії. Україна розбудувала свою армію, хоч багато чого ще потрібно зробити у сфері безпеки. Але щодо внутрішньої стабільності, то Україна виявилася набагато стабільнішою країною, ніж Кремль розраховував.

Українське російськомовне населення виявилося здебільшого патріотами України, у набагато більшій мірі, ніж, наприклад, російськомовне населення Латвії чи Естонії, які не отримали автоматично громадянство

Українське російськомовне населення виявилося здебільшого патріотами України, у набагато більшій мірі, ніж, наприклад, російськомовне населення Латвії чи Естонії, які не отримали автоматично громадянство. В Україні ж ситуація є принципово іншою. За останнім опитуванням, лише 6% жителів України назвали себе «росіянами», тож можна сказати, що Україна зробила набагато більше для успішної інтеграції та асиміляції своїх росіян. Пригадаймо, що в 1989 році «росіянами» називали себе майже 22%.

Гадаю, що завжди можна зробити більше, але нині українці дуже активно використовують військову допомогу з країн НАТО, таких як Польща, Канада, Британія, США. Я знаю, що програма підготовки українських снайперів, яку веде Литва. Тож я думаю, що Польща і три балтійські держави дуже добре розуміють, що їхня безпека дуже великою мірою залежить від України.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG