Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 17:23

Проект соціальної інженерії: як окупаційна влада «змінює» Крим (світова преса)


Американський журнал з міжнародних відносин Foreign Affairs пише про те, що змінилося у Криму за три роки російської окупації. Американська газета The Washington Post розмірковує над тим, «що робить Росію ворожою силою». У статті для аналітичної медіа-організації Project Syndicate колишній прем’єр-міністр Данії, а згодом генсекретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен пропонує конкретні кроки, якими ЄС може допомогти Україні й надалі розвиватися.

Американський журнал з міжнародних відносин Foreign Affairs розмірковує над тим, що змінилося у Криму за три роки російської окупації. Автор статті Ілан Берман посилається на нещодавнє дослідження аналітичного центру «Український інститут майбутнього», в якому пропонують детальний огляд політичної та економічної ситуації на півострові.

У статті мовиться, що російський контроль над півостровом є проектом масштабної соціальної інженерії: закони нової «влади» регулюють усі сфери життя: від військової повинності до споживання алкоголю – при цьому постійно відбуваються порушення прав людини та переслідування кримських татар. Метою цих зусиль є «підкорити місцеве населення й прив’язати його ще більше до Москви», пише автор.

Зазначається, що від початку окупації вже понад 10% населення Криму залишили півострів, та на їхнє місце прибуло багато росіян, переважно військовий персонал, якому в обмін на переселення до Криму російський уряд надав значні економічні привілеї. Посилаючись на дослідження, у статті зауважують, що Кремль має план збільшити кількість росіян на півострові на мільйон осіб упродовж наступних п’яти років.

Економічна ситуація у Криму значно погіршилася за часи російського «правління», а ідея анексії півострова загалом була дуже дорогою ініціативою для Росії, що змусило її відмовитись від багатьох запланованих проектів в інших регіонах країни, для того щоб «заплатити за свої пригоди в Криму», мовиться в аналізі.

У висновках автор зазначає, що «Крим є наявним прикладом того, як це бути частиною нової Росії, адже він нагадує, чому саме країни пострадянського простору після тяжкої боротьби за незалежність, яка розпочалась чверть століття тому, більше не хочуть бути частиною чогось подібного».

Американська газета The Washington Post у розділі «Точка зору» розмірковує над тим, «що робить Росію ворожою силою». Автор статті пояснює, що коли в США використовується слово «ворожа», не мається на увазі, що Росія та США перебувають на порозі війни. «У теорії, їхні інтереси взагалі не повинні навіть сильно розходитись. Вони є двома континентальними силами з протилежних сторін світу й не мають територіальних суперечок (хоча танення арктичного льоду може змінити це). Вони також поділяють страх ісламістського тероризму», йдеться у статті.

Та що робить Росію «ворожою», на думку автора, так це залежність російського президента Володимира Путіна від певних цінностей, які дуже сильно відрізняються від західних: «він надає перевагу сферам впливу над самовизначенням, корупції над прозорістю та репресіям над демократією». У статті зауважується, що Заходу важко зрозуміти, чому Путін позбавив будь-якого значення російський парламент, національні вибори та незалежну пресу, та чому, у разі привертання уваги до проблем корупції в Росії, людей ув’язнюють або ж убивають.

Автор вважає, що коли Путін займає якусь позицію, основним питанням для нього є не те, чи така позиція працюватиме на благо держави, а те, чи вона допоможе зберегти його режим.

Як приклад видання наводить Україну. Коли держава почала рухатися у демократичному напрямку, це одразу привернуло увагу Кремля, адже «демократична Україна не була б такою ж відкритою для розкрадання як та, якою керують олігархи. По-друге, якби процвітала демократична Україна, це могло б сприяти виникненню «небезпечних ідей» у пересічних росіян».


У статті для аналітичної медіа-організації Project Syndicate колишній прем’єр-міністр Данії, а згодом генсекретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен пропонує конкретні кроки, якими ЄС може допомогти Україні й надалі розвиватися. На думку автора, реформи та міжнародна підтримка вже дають свої плоди для української економіки. Найкращим способом допомогти Україні продовжувати запровадження реформ, на думку Расмуссена, є створення митного союзу між Україною та ЄС.

В аналізі зауважують, що український президент Петро Порошенко прагне модернізації своєї країни, та на його шляху є багато перешкод, включно з популістськими настроями у Верховній Раді. Для того, щоб Україна не зупинялася на шляху реформ, мало лише радіти за вже досягнуті цілі, а тому ЄС потрібно заохочувати країну новими пропозиціями та стимулами, щоб сприяти її рухові вперед.

«Перспектива митного союзу з ЄС є найсильнішим стимулом для реалізації Угоди про вільну торгівлю та продовження довгострокової економічної інтеграції України з Європою», – мовиться у статті. Автор зазначає, що така ціль є довгостроковою і її втілення може тривати понад 10 років, але у довгостроковій перспективі це матиме дуже позитивні наслідки як для розвитку України, так і для економіки Євросоюзу.

ЄС та Україна мають що святкувати цього тижня під час саміту, та цього поки що замало, вважає Расмуссен. Він підсумовує, що тепер «ЄС має розглянути наступні кроки для України, тримати її на шляху реформ та на шляху до кращого майбутнього».

Андерс Фоґ Расмуссен: З торгівельною угодою та безвізовим режимом – яким буде наступний стимул ЄС для українських реформ? Я вважаю, що це має бути митний союз».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG