Доступність посилання

26 Вересень 2017, Київ 03:41

На Донбасі повинні воювати не лише Генштаб ЗСУ і Міноборони (огляд преси)


Український військовослужбовець відпочиває на лінії фронту поблизу Авдіївки, що неподалік від Донецька, 9 лютого 2017 року (ілюстраційне фото)

Україні потрібно зробити так, щоб у війні на Донбасі воював не тільки Генштаб ЗСУ і Міноборони, спецслужби і МЗС. В цій війні мають брати участь дуже багато інституцій, не кажучи вже про медійну сферу, наголошує експерт газети «День». Він вважає, що Києву потрібно запропонувати українцям, зокрема, тим, хто проживає на окупованій частині, бачення того – що чекає на Донбас. Бо досі Київ не сформулював план дій на випадок повернення української влади на Донбас. Має бути перехідний період з мікрокомпромісами. Тобто повинна бути урядова програма, в якій йтиметься про те, які і кому вона дає гарантії, до кого має претензії, кому і що прощає, а кому не прощає, що буде з власністю, хто і скільки компенсує коштів, як залучатиметься іноземний капітал, інвестиції. Цей перелік може бути із сотні пунктів, переконаний експерт газети. Заголовок статті – «Фактор Волкера» і шанс для України».

Газета «Україна молода» пише, що «розслабленість» нинішньої Верховної Ради пояснюється просто: «загроза» дострокових виборів поки що відступила на невизначений строк. Саме тому народні обранці не обтяжили себе на тиждень-два пролонгувати роботу парламенту. Не зважаючи, що у них лишилося ще чимало політичних боргів. Депутати дуже поспішали на відпочинок, тому те, що було ними ухвалене похапцем, перед самим закриттям сесії, не витримує критики, наголошує газета. До далеко не бездоганних законів експерти газети зараховують, зокрема, нову редакцію закону про омбудсмана, де міститься заміна таємного на відкрите голосування за кандидатів на посаду уповноваженого з прав людини. Газета нагадує, що і самого уповноваженого Верховна Рада також не обрала. Як не призначила чиновників і на низку інших вакантних посад. Чи принесе осінь у стіни парламенту дух працьовитості та завзяття, дізнавалась у експертів газета «Україна молода».

Президент Петро Порошенко підписав два з чотирьох законів, які входять до так званого пакету енергоефективності. Про це, а ще про те, коли українці будуть отримувати живі гроші, а не віртуальні «зарахування» як субсидію, хто і чому «блокує» ухвалення парламентом останнього Закону «Про житлово-комунальні послуги» та як цей документ має викорінити те, що соціологи називають «звички бідності», розповідає в інтерв’ю газеті «День» віце-прем’єр Геннадій Зубко. Матеріал називається «Злізти з «труби».

З часів Майдану Україна змінилася більше, ніж здається, переконує дописувач «Газети по-українськи». Він спростовує 12 міфів про відсутність в Україні змін на краще і можливіть повернення в дореволюційний стан. Так, автор не погоджується з тезою, що Україні потрібно змінюватися значно швидше. Це твердження передбачає, що швидкі перетворення кращі за повільні. Насправді дуже швидкі зміни – революції – зазвичай не такі ефективні, як еволюційні. Не існує єдиної формули для визначення оптмальної швидкості змін, зазначає дописувач.

Яка подальша доля кримінальних проваджень стосовно народних депутатів, котрих підозрюють у корупції? Чи зможуть втекти з України парламентарії, яких позбавили імунітету? Чи вистачить обвинуваченню доказової бази? Хто така спецагент Катерина і чи прослуховують зараз телефони та помешкання народних обранців? Скільки готують нових подань щодо скасування депутатської недоторканості? Про це – в інтерв’ю газеті «Голос України» розповідає керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, заступник генпрокурора України Назар Холодницький.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG