Доступність посилання

22 Вересень 2017, Київ 02:39

Економія може бути наслідком раціонального споживання – експерти


Вимушена економія українців спричинить вибух соціального невдоволення або масову апатію. Таке застереження висловили в ефірі Радіо Свобода деякі соціологи і соціопсихологи, коментуючи результати дослідження, згідно з яким 86% українців змушені економити. Натомість інші експерти кажуть про терплячість україців і пов’язують ощадливість населення з тим, що українці просто стали більш раціонально розпоряджатись грошима.

Як показало дослідження компанії Research & Branding Group, 86% українців змушені урізати свої витрати. Найбільше заощаджують на одязі та взутті – 53% опитаних, майже 52% – на їжі. Понад 40% заощаджують на розвагах та відпочинку. Найменше – лише 12% – кажуть, що скорочують витрати на навчання. І тільки 4% респондентів заявили, що і в нинішніх умовах не відмовляють собі ні в чому.

Олексій Ляшенко, аналітик Research & Branding Group, каже, що з березня 2014 року, коли компанія проводила таке опитування вперше, таких людей, які дозволяють собі не економити, було близько 12-14%.

Практично всі показники зросли майже вдвічі

«Якщо відштовхуватись від цієї дати (березень 2014 року – ред.), практично всі показники зросли майже вдвічі, десь навіть більше. Але зараз все, в принципі, тримається на більш-менш стійкому рівні», – каже він.

За даними представника компанії, найбільше українці економили в лютому 2016 року, причому основні категорії, на яких заощаджують, лишаються незмінними: продукти харчування, одяг та взуття. Також, зазначає аналітик, в лютому цього року компанія проводила опитування, згідно з яким 51% українців вважають своє життєве становище «нестерпним».

Експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук натомість наводить цифри Державної служби статистики.

45,7% людей сказали, що їм достатньо їхніх доходів, але вони не роблять заощаджень

«За даними дослідження січня 2017 року, 45,7% людей сказали, що їм достатньо їхніх доходів, але вони не роблять заощаджень. Ще 62% сказали, що доходів недостатньо», – порівнює він, хоча зазначає, що в Держстату може бути менша вибірка. Вимушену економію на харчуванні засвідчили лише 4% опитаних.

Віталій Кравчук
Віталій Кравчук

«Якщо порівнювати цифри Держстату з даними 2012 року, то ми бачимо погіршення, може, на 10%», – констатує Кравчук, але, на його думку, така зміна не є радикальною, якщо враховувати, що в 2012 році не було військового конфлікту та фінансової кризи.

Коментуючи дані свіжого дослідження Research & Branding Group, соціолог Микола Чурилов висловлює побоювання, що ситуація, за якої переважна більшість громадян (86%) мусить скорочувати витрати, може призвести до зростання соціальної напруги.

Люди не можуть зрозуміти, чому це відбувається в той час, коли проголошують, що в нас економічне зростання, що пенсії зростатимуть...

«Найголовніше – люди не можуть зрозуміти, чому це відбувається в той час, коли проголошують, що ми рухаємося в Європу, що в нас економічне зростання, що пенсії зростатимуть... Відтак вони можуть подумати, що все це дурниці, а їх натомість просто зухвало обманюють», – прогнозує він. На думку Чурилова, зараз в Україні склалися передумови для вибуху соціального невдоволення, і він припускає, що його очолять ветерани бойових дій.

«На війні побувало майже 400 тисяч осіб. Це люди, які воювали, які боролися за свободу, які чимало витримали, – каже соціолог. – Боюся, що ці люди зможуть вийти і очолити усі ці можливі події».

Вадим Васютинський
Вадим Васютинський

Натомість соціальний психолог Вадим Васютинський вважає, що тривала нестача коштів здебільшого призводить до іншого соціального ефекту – апатії. Утім, окремі люди вміють адаптуватися до такої ситуації:

У меншості випадків людина просто пристосовується, перестає помічати ці труднощі. Переважна частина деградує не лише в матеріальному відношенні, але й у психологічному

«У меншості випадків людина просто пристосовується таким чином, що перестає помічати ці труднощі, вони просто перестають їй заважати… Але до такої поведінки здатна меншість людей, яка потерпає через бідність. Переважна частина деградує не лише в матеріальному відношенні, але й у психологічному», – застерігає психолог.

Водночас він радить не сприймати соціологічні показники як аксіому, адже результати опитування багато в чому залежать від того, як було сформульоване та потрактоване питання.

«Порадив би вам не піддаватися на цю цифру 80. Це дуже схоже на «все пропало». Якщо люди не можуть поїхати за кордон, але можуть поїхати десь під Одесу, то вони також заощаджують, але це не означає, що вони зовсім відмовляються від відпочинку» – аргументує Васютинський.

Олексій Ляшенко скептично ставиться до перспективи «голодних бунтів» в Україні: «Українці вже настільки звикли жити в такому економічному становищі, що це не той фактор, який виведе людей на майдани», – каже він.

При цьому, на думку аналітика, економія необов’язково означає фінансовий занепад – це також може бути показником зміни поведінки людей як споживачів.

Якщо йдеться про комунальні витрати, скоріш за все, люди просто переходять до більш раціонального споживання

«Якщо йдеться про комунальні витрати, скоріш за все, люди просто переходять до більш раціонального споживання. З іншого боку, коли мова йде про нагальні речі, такі як продукти харчування, одяг та взуття, то тут варіанти можуть бути різні. Можливо, люди відмовляються від чогось, що раніше купували, переходять на аналог, знайшли торгові точки, де це можна купити дешевше», – перераховує він. За висновком Ляшенка, ощадливість може бути не тільки вимушеним самообмеженням, а й свідомим вибором та ознакою європейськості.

Віталій Кравчук погоджується з тим, що економія може означати раціоналізацію споживання.

В час кризи більшість людей вважають себе бідними і на чомусь заощаджують

«В час кризи більшість людей вважають себе бідними і на чомусь заощаджують. Зараз ця категорія розширилась, але не настільки, щоб виникла суцільна апатія та деградація», – впевнений він

Кравчук припускає, що економія необов’язково є показником суттєвого зниження рівня життя.

«В принципі, 50% респондентів сказали, що їм вистачає на все необхідне, але в них недостатньо коштів, щоб робити заощадження. Це, мабуть, люди, які не економлять, але за рахунок раціональності їм вистачає на всі їхні потреби», – каже експерт.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG