Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 16:11

На початку літа президент Росії Володимир Путін підписав указ про продовження російських контрсанкцій. Ці обмежувальні заходи він ввів у відповідь на санкції Заходу в покарання за анексію Криму та військову агресію на Донбасі.

Ще в 2014 році під дію ембарго в Росії потрапили товари, вироблені в країнах Європейського союзу, а також у США, Австралії, Канаді та Норвегії. У списку заборонених опинилися м'ясні й молочні продукти, риба, овочі, фрукти, горіхи та окремі види насіння. Незабаром забороненими імпортними делікатесами стали активно торгувати в інтернет-магазинах Росії. За минулі три роки за наказом «Россільгоспнагляду» знищили десятки тисяч тонн продуктів, ввезених в обхід ембарго.

Тривожить недостатня самозабезпеченість низкою харчових продуктів у республіках Адигея, Калмикія, Крим та у місті Севастополі

І поки в Росії знищують заборонені делікатеси, анексований Крим не може забезпечити себе продуктами. Про це ще в березні 2017 року говорив секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев. «Рівень самозабезпеченості населення Південного федерального округу залишається нерівномірним. Тривожить недостатня самозабезпеченість низкою харчових продуктів у республіках Адигея, Калмикія, Крим та у місті Севастополі», – сказав він, відповідно до офіційної лінії Москви залічивши окуповані українські Крим і Севастополь «до складу Росії».

​Доктор економічних наук, колишній народний депутат України Олексій Плотніков вважає, що російська влада свідомо змушує кримчан страждати через контрсанкційну політику.

‒ Незважаючи на те, що у Криму явно не вистачає продуктів, Росія продовжить блокувати постачання з материкової України. Вони могли б розрядити ситуацію з цінами, але, з точки зору Кремля, хай краще страждає анексована територія, аніж влада покаже слабкість. Те саме можна сказати і щодо демонстративного знищення продуктів ‒ росіяни самі визнають дефіцит у Криму, але не перестають чавити бульдозерами санкційні сири й так далі. Природно, по Україні це теж вдарило ‒ в основному у продажі м'ясних, молочних продуктів. Наслідки російських контрсанкцій відчуваються досі, але найсильніше ‒ для самих росіян, а також кримчан.

Російський політолог, професор факультету політичних наук і соціології Європейського університету в Санкт-Петербурзі Володимир Гельман зазначає, що доля продуктових контрсанкцій хвилює не тільки політиків, а й бізнесменів.

Великі виробники від цього тільки виграли

‒ Головною жертвою контрсанкцій стали російські споживачі ‒ вони стали платити набагато більше за звичні продукти. Постачальників на ринку стало менше, конкуренція ослабла. Великі виробники від цього тільки виграли. За офіційною статистикою, вся галузь показала зростання виробництва на 11%. Є цілі лобістські групи, які домагаються продовження контрсанкцій і випрошують субсидії на імпортозаміщення. Це той випадок, коли невелика група тих, хто виграв, успішно протистоїть величезній масі тих, хто програв. Нагодувати народ ‒ нагодують, але менш якісними продуктами за вищими цінами.

Український економіст Михайло Кухар вказує на те, що Росія так і не змогла «імпортозамінити» всі харчові продукти.

Російська Федерація від самого початку ставила перед собою завдання повного заміщення імпортних харчових продуктів

‒ Показник в 11% зростання виробництва у сільському господарстві, безумовно, реалістичний, але всі цифри в макроекономіці важливо з чимось порівнювати. Російська Федерація від самого початку ставила перед собою завдання повного заміщення імпортних харчових продуктів. Навіть в індустріально розвинених країн це може тривати десятиліття.

Окремі регіони Росії були залежні від імпортних продуктів харчування на 50–80%. Роздрібна інфляція за три роки після запровадження контрсанкцій склала 30%. На цьому тлі сільгоспвиробництво, яке виросло на 11%, виглядає вже не так переконливо. З дефіцитом цілих груп товарів Росії впоратися так і не вдалося.

Оригінал матеріалу – на сайті Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG