Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 16:14

Армія України. Нові-старі назви і форма для військових частин


Військовий парад до Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2017 року. Нова форма почесної варти нагадує форму військ часів Гетьманату Павла Скоропадського.

З нагоди Дня Незалежності деякі підрозділи Збройних сил та Національної гвардії отримали нові почесні найменування. Крім того, на параді можна було побачити нову форму бійців почесної варти.

Про те, за яким принципом відбувається надання почесних назв військовим підрозділам, Радіо Свобода розмовляло із істориком Василем Павловим – упорядником нової «Історії українського війська» та координатором робочої групи консультантів при Генштабі, яка займається розробкою військової форми, символіки й почесними назвами для військових частин.

– Нова форма почесної варти нагадує форму військ часів Гетьманату Павла Скоропадського.

– Це один із варіантів форми почесного конвою ясновельможного пана гетьмана. Ми не можемо назвати це формою – це радше церемонійний історичний однострій, який буде використовуватись президентським полком для урочистостей. Тобто, це окрема частина почесної варти. Вся почесна варта не буде в цьому однострої, він не буде використовуватись при всіх заходах. Але в тих заходах, де буде участь президента, де є історична складова або історичний момент, на якому треба зробити акцент – буде саме ця форма.

– Чому саме обрали Гетьманат?

– По-перше, цей період один із найбільш розроблених і найбільш зафіксованих в документації – ми чітко можемо прослідкувати й відтворити. По-друге, особа, яка ухвалювала це рішення та курує президентський полк, зупинилась саме на цьому варіанті.

– Вас і цього куратора не бентежить, що гетьманська армія визначними перемогами не уславилася?

– Якщо ми починаємо розглядати всі наші історичні аспекти, ми можемо до кожної нашої армії 1917-1921 років поставити одну велику проблему – війну вони програли. Але я би не став акцентувати увагу на цьому, бо, у відповідності до указу президента, у нас є цілих 5 років із 2017-го по 2021-й рік, коли держава, військо та суспільство мають кардинально змінити свій погляд на цю армію. Ми маємо врешті-решт навчитися поважати та пишатися нашими військовими формуваннями.

– Але все-таки, чому саме Гетьманат? Чому не армія Директорії УНР? Чому не УПА?

Василь Павлов
Василь Павлов

Елементи однострою Директорії зараз увійшли в повсякденний парадний однострій. Це кольорові нарукавні тризуби, це англійський покрій френча, це кашкет

– Був церемонійний однострій УПА? Він був розроблений, але ніколи не існував – ця армія воювала в абсолютно інших умовах. Якщо ми беремо період Директорії, то елементи однострою Директорії більшим чином зараз увійшли в повсякденний парадний однострій. Ті елементи однострою війська Директорії, які зараз є – це кольорові нарукавні тризуби, це англійський покрій френча, це кашкет. В цій ситуації почесну варту вирішили вбрати якраз в гетьманський варіант форми. Був запропонований варіант козацького однострою…

Симон Петлюра, головний отаман армії УНР (з листопада 1918 року), голова Директорії УНР (9 травня 1919 – 10 листопада 1920)
Симон Петлюра, головний отаман армії УНР (з листопада 1918 року), голова Директорії УНР (9 травня 1919 – 10 листопада 1920)

– До речі, мені здається, що саме козацький однострій Чорноморського війська використовувався раніше.

– Однострій Чорноморського війська використовувався, коли президентський полк називався Новоросійсько-Київським. Було декілька парадів, коли вони йшли в стилізованих одностроях Чорноморського війська. Але це був дійсно дуже сильно стилізований однострій. Зараз гетьманські однострої спробували відтворити максимально близько.

– А чому від чорноморських козаків відмовились? Це ж усе-таки наша історія також.

– Президентський полк мав назву Новоросійсько-Київський – і так він називався абсолютно не через те, що мав причетність до Чорноморського війська. Він був новоросійським через те, що цей конвойний полк НКВС – будемо називати речі своїми іменами – брав участь у Новоросійській наступальній операції. Це в 1943 році було під Новоросійськом.

А тепер уявіть собі: зараз на параді почесний полк із найменуванням Новоросійський. Як це буде сприйнято з ідеологічної точки зору?

– Як тепер називається президентський полк?

– Називається Окремий президентський полк. На цей момент в нього немає почесної назви. Але це питання обговорюється.

– Почесної назви у президентського полку немає, але у деяких підрозділів уже є. Ось, приміром, одна із танкових бригад отримала назву Сіверської. Одна з бригад – ім’я короля Данила, а інша – «Чорних Запорожців». Як пояснити цей різнобій? Є назви за територіальним принципом, є за іменем, а є назви, які апелюють до інших формувань. Чи є в цих іменуваннях якийсь принцип?

– Робоча група розпочинає довготривалий процес по присвоєнню почесних найменувань. Почесне найменування присвоюється указом президента – воно повинне враховувати величезну кількість компонентів історії тієї частини, якій ця назва присвоюється. Є частини, яким ми можемо присвоїти почесне найменування, враховуючи їхнє територіальне розташування. Тобто, за прикладом козацьких полків – всі козацькі полки в нас мали суто територіальну назву.

В нас є військові частини, яким присвоюється почесне найменування на честь історичного діяча, який пов’язаний із тією чи іншою територією або коли держава вважає, що цього діяча потрібно чітко відзначити.

– То кому дають назву за іменем, а кому за територією?

– Тут все залежить від конкретної частини. В частини є історія, є тяглість.

– А яка може бути тяглість до Короля Данила?

– А це та ж частина, яка носила ім’я Данила Галицького. Назва змінилась, бо це конструкт. Ця частина знаходиться на Галичині.

Слухач: «Як зробити так, щоб наші школярі та студенти почали глибоко вивчати історію? Те, про що ви розповідаєте, вони повинні знати. Вашого гостя потрібно посадити біля викладачів історії, аби він пояснив, як потрібно викладати.

Друге питання – критичне здоров’я української молоді. Хто в нас воює? Немає військової підготовки, немає армії. Вона ніби і є, але наскільки вона слабша від західноєвропейських і американських солдатів!»

– То що потрібно зробити для популяризації історії?

У поляків є такий вислів: у школі треба вивчати два предмети – допризовну підготовку й історію власної країни

– Питання абсолютно слушне. Якщо ми відверто будемо говорити про школу, то 10-11 класи – це фактично формування мобілізаційного резерву. Історія будь-якої країни має навчати, як це не дивно декому чути, в кого ми маємо стріляти і чому ми маємо стріляти. У поляків є такий вислів: у школі треба вивчати два предмети – допризовну підготовку й історію власної країни.

– Здається, ще Бісмарк казав, що війну виграють шкільний вчитель і лейтенант.

– В даній ситуації я хочу трохи заспокоїти нашого слухача – присвоєння нових найменувань фактично підштовхнуло військових до проведення інформаційно-просвітницької роботи, до проведення історичних лекторіїв. І зараз паралельно у війська почалась зацікавленість власною історією. Ті ж «Чорні Запорожці» – хто це такі?

– Ви спілкувались із бійцями та офіцерами того підрозділу?

Присвоєння почесних найменувань базувалось на двох ґрунтовних принципах – це державна доцільність та ініціатива підрозділу. Коли вони співпадають, то процес йде взагалі гладко

– Назвати так підрозділ було їхньою ініціативою. Тут ми можемо сказати, що присвоєння почесних найменувань базувалось на двох ґрунтовних принципах – це державна доцільність та ініціатива підрозділу. Коли вони співпадають, то процес йде взагалі гладко. Щоправда, всередині самого підрозділу була певна група, яка вважає, що їм було присвоєне нацистське найменування і вони тепер будуть есесівцями.

– Але ж «Чорні Запорожці» – це підрозділ армії УНР!

– Це питання просвіти. Ми з ними спілкувалися, в них повний треш в голові – люди не відрізняють одне від іншого. Хоча основний склад бригади позитивно поставився до іменування. В них є власні ідеї, як цю назву використовувати, і цю бригаду супротивники тепер називають «Чорною».

– Ви сказали, що в школах потрібно вчити, в кого стріляти. Вам не здається, що якщо на цьому будувати історичну освіту, то «треш в головах» буде ще більшим? І мілітаризація освіти не дуже добре закінчується.

– В нас зараз знову починають панувати пацифістські настрої. Я за своєю натурою до цих настроїв ставлюсь погано. Щодо мілітаристських настроїв – у даній ситуації в нас немає іншого виходу. Я не кажу, що ми маємо вивчати самі битви. Все має бути збалансовано. Але, як сказав відомий історик Олексій Толочко, «в школі треба викладати таким чином, щоб учень не помилився військкоматом, коли він до нього потрапить».

– В якому контексті він це сказав?

– Це пряма цитата, коли його запитали, як потрібно викладати історію.

Слухач: «Якщо взяти Америку, то в них дуже розвинений патріотизм. А у нас патріотизм є, але він дуже слабкий, мало патріотів. Чому? Бо у нас з Росії ця бандитська система, кремлівський вплив на наш парламент і на владу. Якщо вчителі будуть прищеплювати любов до Батьківщини, то буде колосальний успіх».

– Читав обговорення на профільних форумах і в соцмережах, що зараз точиться дискусія щодо ініціативи надати почесні назви – імені Довбуша й імені Кармелюка? Вам не здається, що вони не зовсім військові?

– Такого не буде. Є дуже багато дискусій у «Фейсбуці», де люди розглядають абсолютно нісенітницькі ідеї. Я можу сказати, що ні ім’я Кармелюка, ні ім’я Довбуша для регулярних військових частин розглядатися не будуть. Якщо розглядати цих людей в історії, то вони несуть за собою шлейф антидержавної діяльності. Це можуть бути добровольчий батальйон, але не може бути військова частина імені Устима Кармелюка – це не військовий, а ватажок селянських повстань.

Коли починається робота по присвоєнню почесного найменування тій чи іншій частині, то якраз ці моменти враховуються – якій частині яке почесне найменування можна присвоїти.

Українські вояки під час військового параду в День Незалежності України. Київ, 24 серпня 2017 року
Українські вояки під час військового параду в День Незалежності України. Київ, 24 серпня 2017 року

– Які ще назви були власною ініціативою підрозділів?

Один із підрозділів написав листа з проханням присвоїти їм почесне найменування «Визвольного». Ми одразу запитали – у нас що, є підрозділ «Окупаційний»? Дискусія на цьому закінчилася

– Один із підрозділів написав листа з проханням присвоїти їм почесне найменування «Визвольного». Ми одразу запитали – у нас що, є підрозділ «Окупаційний»? Дискусія на цьому закінчилася. Є випадки, коли просять присвоїти почесне найменування на честь радянських військових діячів. На даний момент це також не є слушним.

– А кого саме із радянський військових діячів? Якщо йдеться про якогось із уславлених генералів Другої світової війни, то може це не так і погано?

– Але чи воювали ці генерали за Україну? Чи є вони представниками українського війська? Коли ми говоримо про військовий навчальний заклад імені Івана Кожедуба – це не викликає ніяких проблем. Кожедуб – це уславлений ас, він не був політиком, він не був причетним до військових злочинів. Це – людина, яка вкрила себе невмирущою славою.

На честь кого із радянських хочуть назвати? Є певні моменти, які я не хочу вказувати із певних міркувань.

Слухач: «А якщо називати підрозділ не «Чорними Запорожцями», а просто «Запорожцями»? Або «Шевченківцями»? Є ж асоціація із «чорними археологами», «чорними екологами»…».

Один із найдивніших аргументів, який я чув щодо «Чорних Запорожців»: «Як ви збираєтесь присвоїти їм це найменування, коли вони знаходяться в Білій Церкві?». Там дійсно базується ця 72-а бригада

– Один із найдивніших аргументів, який я чув щодо «Чорних Запорожців»: «Як ви збираєтесь присвоїти їм це найменування, коли вони знаходяться в Білій Церкві?». Там дійсно базується ця 72-а бригада. У людей є негативне сприйняття до чорного кольору. Але при цьому абсолютно всі пишаються «чорними беретами» морської піхоти. Це подвійні стандарти, які з людьми треба проговорювати. Людям треба пояснювати. Якщо ми говоримо про армію, то там має проводитись нормальна ідеологічна та пропагандистська робота. Треба пояснювати значення кольорів, їхні комбінації, як вони використовуються. Давайте пригадаємо вірш «Два кольори мої, два кольори..».

– «Чорне – то журба»

– Коли ми кажемо про 72-у бригаду, про їхні втрати в районі Авдіївки, то їм це дозволяє мати такий колір. Цей колір має абсолютно різне підґрунтя в українській та в світовій мілітарній історії. Але він не табуйований.

Ми маємо будувати власну воєнну історичну традицію. Ми маємо будувати власне розуміння кольорів.

Українські вояки під час військового параду в День Незалежності України. Київ, 24 серпня 2017 року
Українські вояки під час військового параду в День Незалежності України. Київ, 24 серпня 2017 року

– Підрозділам Національної гвардії будуть присвоювати нові почесні назви? І якщо так, то які?

– Є базовий принцип, який ми можемо використовувати іменування для тих чи інших частин. Є частини, які перебувають в бою – їм можна присвоїти найменування, вищі за ступенем крутості. Є частини, які знаходяться на забезпеченні – вони мають інший ступінь назв. Є частини, які перебувають постійно в місці якоїсь дислокації й виконують якусь допоміжну функцію. Але ж вони теж заслуговують на почесні найменування.

Перша бригада оперативного значення Нацгвардії отримає почесне найменування Петра Дорошенка – на честь гетьмана, який першим створив підрозділ сердюків, який виконував ті ж функції, які зараз виконує Нацгвардія

Якщо ми говоримо про Нацгвардію, то в них теж є різні частини. Приміром, Перша бригада оперативного значення Національної гвардії отримає почесне найменування Петра Дорошенка – на честь гетьмана, який першим створив підрозділ сердюків, який виконував ті ж функції, які зараз виконує Нацгвардія. Потім у них так само з’являться історичні персонажі, які або прив’язані до місця, де базується військова частина…

– А традиції радянських історичних назв військових підрозділів, які були після Другої світової війни, будуть збережені?

– Більша частина старих радянських назв вже давно скасована.

Шеврон одного з підрозділів українських артилеристів
Шеврон одного з підрозділів українських артилеристів

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG