Доступність посилання

ТОП новини

Реалістичний сценарій вирішення конфлікту в Україні (світова преса)


Видання Euractiv пропонує конкретний варіант вирішення конфлікту в Україні. Американський аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над тим, якими мають бути пріоритетні завдання Верховної Ради Україні цієї осіні. А видання The Washington Post розмірковує над пропозицією президента Росії ввести миротворчі сили ООН в Україну.

Видання Euractiv пропонує реалістичний варіант вирішення конфлікту в Україні. Автор статті Джон Коен вважає, що надання Україні летальної зброї від США може погіршити ситуацію, а тому це не є найкращим варіантом закінчити війну на сході.

Росія також має певний вплив і в ситуації с Північною Кореєю, і в ситуації в Сирії. Тому, перш ніж надавати Україні зброю, необхідно зважити всі «за і проти», вважає автор.

Україні, тим часом, потрібні такі умови, за яких вона зможе запроваджувати всі необхідні економічні й політичні реформи всередині країни, йдеться у статті. Для вирішення проблеми в Україні необхідний творчий дипломатичний підхід «разом із деякими неприємними компромісами з боку обох сторін, але це є можливим», вважає Коен.

Перш за все, Україні потрібно відмовитися від ідеї вступу в НАТО, зазначає автор. Вона не тільки дратує Кремль, а й створює реальні загрози для України, мовиться у статті.

У відповідь, Москва повинна дати гарантію Києву, що не блокуватиме спроби України шукати членства в ЄС, адже для Росії настав час усвідомити, що Київ не хоче перебувати на економічній та політичній орбіті Москви, йдеться у виданні.

Коли Київ і Москва вирішать ці два геополітичні аспекти, Заходу буде набагато легше допомогти вирішити й інші проблеми, вважає автор. Та питання Криму все одно буде найскладнішим для вирішення. Тому необхідно буде виробити формулу, яка задовольнила б обидві сторони – наприклад, спільне управління півостровом чи плата Росії за відібрану територію, пропонує Коен. США ж можуть не визнавати Крим частиною Росії до тих пір, поки не буде досягнуто угоди стосовно статусу півострова між Києвом та Москвою – США вже використовували подібну політику щодо анексії Радянським Союзом країн Балтії під час Холодної війни, зазначає автор.

Та досягти будь-якої угоди може бути нелегко, адже жодна зі сторін так просто не погодилася б на згадані умови: Росія може не захотіти відпускати Україну зі своєї орбіти впливу, а Київ може не захотіти відмовлятися від членства в НАТО або ж вести перемови щодо Криму, зазначає автор. Та США «могли б надати «підсолоджувач», наприклад, у вигляді пропозиції послабити санкції проти Росії, тоді як Україні можна було б запропонувати допомогу у відновленні Донбасу, зруйнованого війною», – вважає Коен.

Американський аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над тим, які питання мають стати пріоритетними для Верховної Ради України цієї осені. Автори статті Олена Прокопенко та Крістіна Парандіі нагадують, що 5 вересня в Україні почався «новий політичний сезон», і на порядку денному у депутатів є багато важливих питань, які не можна ігнорувати. Тому стаття пропонує список пріоритетних завдань, які мають вирішити українські політики вже найближчим часом.

Серед них, наприклад, запровадження реформи охорони здоров’я та пенсійної реформи, які мають суттєве значення для держави, вважають Прокопенко та Парандіі. Також автори наголошують на необхідності створення спеціалізованого антикорупційного суду. Якщо Україна і надалі хоче отримувати додаткові кошти від Міжнародного валютного фонду, вона повинна нарешті забезпечити такий антикорупційний суд, який функціонуватиме, йдеться у статті.

Найближчим часом парламенту також слід підтримати створення «нового і чистого» Верховного суду, запровадити «складні» земельні та виборчі реформи, яких Верховна Рада уникає, покращити корпоративне оподаткування та запровадити орган фінансового розслідування, зазначають автори.

Список пріоритетних завдань також включає й виконання умов інтеграційних документів ЄС, у тому числі, й Угоди про асоціацію Україна-ЄС, яка вступила в дію, а отже, є обов’язковою для імплементації, наголошують автори. Важливим також є надання місцевим громадам більшої кількості повноважень, йдеться у статті.

У висновках Прокопенко та Парандіі зазначають, що напередодні парламентських виборів депутати можуть концентрувати увагу не на законодавстві, а на передвиборчих кампаніях, що стало б украй неправильним підходом. Їхнє ставлення до реформ вказуватиме на те, чи серйозно вони налаштовані на зміни в Україні, мовиться у статті.


Американське видання The Washington Post розмірковує над пропозицією президента Росії Володимира Путіна ввести миротворчі сили ООН в Україну.

Автор статті колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт вважає пропозицію кремлівського лідера досить нестандартною, зазначаючи, що Путін «хоче присутності легкої військової сили вздовж лінії демаркації між його сепаратистськими силами та Україною. Це зображує конфлікт як внутрішньополітичну справу України, забезпечуючи прикриття російських сил на її територіях, а також російський контроль над міжнародним кордоном».

«Я сумніваюсь навіть, що Китай на це купиться. З нинішнього складу Ради Безпеки ООН, можливо, Болівія буде підтримувати план Путіна, але це все», – переконаний Більдт.

Автор вважає, що Кремль, очевидно, глибоко стурбований повідомленнями, що адміністрація Трампа серйозно розглядає можливість постачання Україні сучасної оборонної зброї. У будь-якому випадку така зміна позиції Кремля потребує особливої уваги для того, щоб зрозуміти наміри Росії, йдеться статті. «Ми бачимо перші маленькі прояви того, що щось почало зрушуватися з місця», – зауважує автор.

На думку Більдта, Захід повинен тиснути на Росію щодо запровадження справжніх миротворчих сил. «Потреба Донбасу в мирі очевидна. У конфлікті вже загинуло близько 10000 людей. І Україна також потребує миру, щоб іти вперед з її демократичними реформами, – переконаний автор, – і це могло б стати ключем не тільки до більшої співпраці із Заходом, а й до довгострокового примирення з Україною, яка в іншому випадку може стати вічним ворогом Росії».

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG