Доступність посилання

ТОП новини

Навчання «Захід-2017» закінчилися, але загроза залишилася (огляд преси)


Росія завершила цикл підготовки до повномасштабної війни з Україною під назвою «Захід-2017». Інша річ, чи скористається вона напрацюваннями, зазначає газета «День». Видання пише, що якби російське керівництво так само завзято займалося проблемами в своїй країні, наприклад, в інфраструктурній чи соціальній сферах, то, виходячи з її природних можливостей, сьогодні це була б зовсім інша за стандартами і рівнем життя країна. Але московська історична і політична традиція диктує зовсім іншу поведінку, яку нинішнє керівництво Росії не бажає змінювати. Умовно кажучи, босі і голодні, але зі зброєю і впливом у світі. Саме тому, незважаючи на вже існуючі економічні і фінансові проблеми, Росія все одно вкладає в армію шалені кошти, проводячи, зокрема, масштабні навчання. Про те, на чому конкретно акцентувала увагу Росія під час навчань «Захід-2017», йдеться в матеріалі «Навчання закінчилися. Загроза залишилася».

Газета «День» коментує урочисте відкриття в Москві за участю мініcтра культури Росії пам'ятника конструктору стрілецької зброї Михайлові Калашникову. Газетярі зазначають, що якось дивно зараховувати зброю, нехай навіть і вдалу в конструкторському плані, до культурного бренду. Уявлення російського міністра про культуру, як спосіб убивати, розходиться із загальноприйнятим значенням цього слова, наголошує газета у статті «Убивство як бренд».

Необхідна умова розвитку заможної і цивілізованої України – інновації. Адже, як переконує експерт тижневика «Країна», не вдасться побудувати майбутнє на старих індустріальних потужностях чи аграрному секторі. Видобуток корисних копалин і сільське господарство мають найнижчу додану вартість продукції, наголошує експерт. Тонна зерна коштує, як один мобільний телефон. В України нижча вп’ятеро врожайність, ніж у розвинених країн – наприклад, у Нідерландах. А от у галузях типу штучного інтелекту, віртуальної реальності, космічних технологій додана вартість у рази вища за витрати на виробництво. Тому Україні потрібне повстання креативного класу. Державну систему узурпували люди, не зацікавлені у розвитку. Креативний клас – це підприємці, представники сфери творчого продукту: ІТ, піару, музики, кіно, комп’ютерних ігор, перформансів тощо. На них роблять ставку всі розвинені країни у світлі четвертої промислової революції. Проблема в тому, що український креативний клас – зокрема, працівники ІТ-сектору – реалізується, здебільшого, на експорт, визнає тижневик.

Українці довіряють волонтерським організаціям і майже не довіряють – інститутам влади. Як коментує в тижневику «Країна» правозахисник Мирослав Маринович, українцям психологічно комфортно докоряти владі й звинувачувати її у всіх гріхах, бо довго жили під чужими владами. Це сидить у підсвідомості. Також українці страждають патерналізмом. Вони сподіваються, що держава ощасливлюватиме їх там, де це не входить до її обов’язків. Можливо, припускає правозахисник, це мине саме – коли нове покоління прийде до влади. Бо воно вже не очікує від держави, що вона їх ощасливить, наголошує експерт тижневика.

Уряд хоче обмежити вплив газового монополіста на цінову політику. «Нафтогаз» проти. Як пише газета «День», конфлікт, що назрівав упродовж останніх місяців між урядом України і керівництвом НАК «Нафтогаз України», виплеснувся в інформаційний простір під впливом гучної і першої в історії України колективної відставки незалежних членів наглядової ради газового монополіста. У чому суть конфлікту, «День» розповідає в статті «Деполітизація або демонополітизація?».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG