Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 19:32

Майже половина з трьох мільярдів запозичень піде «на проживання» – Кінах


Економісти вважають, що три мільярди доларів позик за українськими облігаціями – це ознака росту довіри до України з боку закордонних інвесторів. Але сходяться на тому, що ріст зовнішнього боргу ще не означає росту економіки, а Україна все ще потребує єдиної стратегії економічного розвитку.

Президент Українського союзу промисловців і підприємців, міністр економіки в 2007 році Анатолій Кінах вважає, що факт розміщення єврооблігацій є позитивним сигналом для інвесторів, але застерігає від «переможних реляцій», адже збільшення боргу загалом не є хорошою новиною.

Сукупний державний борг, враховуючи корпоративний, уже досягає 114 мільярдів – під 120% нашого ВВП
Анатолій Кінах

«Загальний обсяг сукупного державного боргу України – мається на увазі внутрішнього й зовнішнього – вже складає приблизно 76 мільярдів доларів, приблизно 82% нашого ВВП. А сукупний державний борг, враховуючи корпоративний, уже досягає 114 мільярдів – під 120% нашого ВВП», – каже він.

Посилаючись на Міністерство фінансів, Кінах уточнює, що приблизно 1,7 мільярда із позичених коштів будуть спрямовані на достроковий викуп єврооблігацій України, по яких треба буде розраховуватись у 2019-2020 роках.

Анатолій Кінах
Анатолій Кінах
У найближчі три роки ми повинні розрахуватися за своїми зобов'язаннями на приблизно 20 мільярдів доларів
Анатолій Кінах

«Це, в принципі, правильне рішення, бо в найближчі три роки – 2018-2020 роки – ми повинні розрахуватися за своїми зобов'язаннями на приблизно 20 мільярдів доларів, і це дуже велике навантаження», – вважає він.

Решта ж – приблизно 1,3 мільярда – підуть на покриття дефіциту бюджету. Це, на думку Кінаха, говорить про те, що в уряду немає стратегії розвитку.

1,3 мільярда необхідно було спрямувати на пожвавлення економічної активності
Анатолій Кінах

«Ці 1,3 мільярда будуть спрямовані на поточне проживання, і це дуже ризиковано. З точки зору ефективності, на мій погляд, їх необхідно було спрямувати на пожвавлення економічної активності, бізнес-клімат, підтримку малого бізнесу, доступ до стартового капіталу, створення нових робочих місць», – міркує екс-міністр економіки.

При цьому він вказує на те, що ставка, під яку Україна розмістила свої облігації, становить майже 7,4% річних, а це вище, ніж в Іраку (6,7%), Таджикистані (7,1%) та дефолтній Греції (4,6%).

Кінах наголошує, що говорити про відновлення економіки поки що рано.

Зростання, яке ми сьогодні демонструємо – в районі 2% – це по суті стагнація
Анатолій Кінах

«Падіння ВВП України тільки за 2014-2015 рік склало 17%. І це зростання, яке ми сьогодні демонструємо – в районі 2%, на наступний рік прогнозуємо 3% ВВП – це, по суті, стагнація та консервація кризи. Нам необхідно щонайменше 6%, 8% а то й 10% динаміки зростання економіки, щоб позитивно відчути її результати», – запевнив він в ефірі «Ранкової Свободи».

Позики допоможуть пережити критичний період – Кушнірук

Із тим, що уряд демонструє відсутність стратегії, згоден і економіст Борис Кушнірук.

«Те, що наше відновлення економіки базується переважно на активізації на сировинних ринках, це не ознака справді довгострокової стабілізації та покращення економічного розвитку», – констатує він.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

Водночас високі ставки по запозиченнях Кушнірук вважає платою за ризики інвесторів. А сам факт розміщення євробондів оцінює позитивно.

Ми ніколи раніше не залучали приватні кошти на такий тривалий термін
Борис Кушнірук

«Ми ніколи раніше не залучали приватні кошти на такий тривалий термін, що дає можливість зняти найбільші навантаження, які в нас будуть з політичної та боргової точок зору – це 4-5 років», – пояснює він. Саме цей період, на думку економіста, буде достатньо важким через необхідність повертати попередні борги, і полегшити тиск необхідно, аби уникнути дефолту.

Факт того, що ми змогли залучити кошти – ознака того, що довіра є
Борис Кушнірук

«Сам факт того, що ми вийшли на ринок запозичень і змогли залучити там кошти на дуже тривалий термін, це ознака того, що довіра є. Питання лише в тому, наскільки вона висока», – важає Кушнірук.

У тому, що вихід на ринки запозичень говорить про покращення фінансового іміджу України, впевнений і науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук Ярослав Жаліло.

Ярослав Жаліло
Ярослав Жаліло

Тривалий період українські цінні папери були неліквідними
Ярослав Жаліло

«Ми тривалий період після відомих подій 2014 року в принципі не могли виходити на подібні ринки, оскільки українські цінні папери фактично там були неліквідними або торгувалися по занадто високій ціні», – згадує він. Також Жаліло наголошує, що, на відміну від кредитів МВФ, суверенні запозичення Україна може використовувати повністю на власний розсуд.

Між тим, економіст Володимир Дубровський наголошує на тому, що влада не повинна зловживати зовнішніми запозиченнями, хоча така спокуса може виникнути в передвиборний рік.

Володимир Дубровський
Володимир Дубровський

Дубровський вважає можливим використовувати зовнішні запозичення для проведення структурних реформ.

Зараз йдеться про впровадження податку на виведений капітал. Три мільярди –сума, яку недоотримає бюджет
Володимир Дубровський

«Зараз, наприклад, ідеться про впровадження податку на виведений капітал. Три мільярди доларів – це приблизно та сума, яку недоотримає бюджет у разі запровадження такого податку. Але за кілька років Україна отримає поштовх до економічного зростання і зростання надходжень до бюджету. Тобто реформа напевно повинна окупитися», – переконаний економіст.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG