Доступність посилання

21 Жовтень 2017, Київ 10:03

«Дніпро просто помирає. Тільки у столичній акваторії 56 мілин» – еколог


Ілюстраційне фото. Рибалки на Дніпрі, Київ, липень 2017 року

Екологи стривожені станом головної ріки країни – за їхніми спостереженнями, Дніпро дедалі більше цвіте й міліє. Причину вбачають в незаконних забудовах берегової лінії та видобутку піску, а також каскаді водосховищ, що уповільнюють течію.


Еколог, голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков вважає, що саме існування Дніпра – під загрозою.

Дніпро не реве, Дніпро не стоне – Дніпро просто помирає
Олександр Чистяков

«Річки вже нема, вона тільки залишилася у спогадах класиків. Дніпро не реве, Дніпро не стоне – Дніпро просто помирає. За останні роки було знайдено тільки у столичній акваторії 56 мілин, які, якщо нічого не робити, незабаром – максимум через 5-8 років стануть островами», – прогнозує він. Причину бачить у греблях, які уповільнюють течію, та в забрудненні.

Вчені жартують, що вода у водосховищі нагадує коктейль Менделєєва
Олександр Чистяков

«На берегах стоять мегаполіси, хімічні, металургічні гіганти по всьому каскаду зі своїми стоками і зливами. Вчені, опустивши очі, жартують, що вода у водосховищі нагадує коктейль Менделєєва», – нарікає активіст. При цьому, на думку Чистякова, очисні роботи не дадуть результату і необхідно заборонити скидати в воду неочищені стоки, створювати незаконні гідронамиви та забудовувати берегову лінію.

Вода у Дніпрі, що цвіте
Вода у Дніпрі, що цвіте

Начальниця управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів Ольга Лисюк визнає, що негативний антропогенний вплив на ріку значний.

«26 водозаборів розташовані у руслі Дніпра – це великі міста, мегаполіси, і часто ці мегаполіси несуть велике навантаження на водні ресурси», – пояснила вона в ефірі «Ранкової Свободи».

Найбільша акумуляція наносів біля мостових переходів, островів
Ольга Лисюк

Окрім забруднення, шкоди завдають і мулові наноси, додає представниця Держводагентства: «Найбільша акумуляція таких наносів здійснюється біля мостових переходів, островів, які утворилися, і це проблема, яку потрібно вирішувати комплексно, дотримуючись чинного законодавства».

Також цього року було зафіксоване інтенсивне цвітіння води, спровоковане не тільки наявністю фітопланктону у воді, а й обмілінням ріки, внаслідок якого вона швидше прогрівається.

Координатор громадської організації «Стоп корупції» Богдан Хмельницький додає до цих факторів незаконних видобуток піску з русла ріки.

Два роки ми боремося з браконьєрами, які видобувають пісок на річці Дніпро
Богдан Хмельницький

«Вже два роки ми боремося з браконьєрами, які видобувають пісок на річці Дніпро. Виходить, якщо вони занурюються на 12 метрів у глибину, то природа затягує береги і обвалюється те, що стоїть поруч», – описує він.

За словами активіста, «Стоп корупції» організовує рейди проти земснарядів, хоча цим мали б займатись державні органи.

«Відповідно до закону, це повинна робити водна поліція, прокуратура, повинні нести відповідальність, штрафи і так далі», – каже він.

Окрім того, ріку забруднюють автомобільні мийки, а також кафе та ресторани, які стоять на сваях, каже Хмельницький.

Піщаний берег Дніпра
Піщаний берег Дніпра

Чиновники не думають про мости, вони думають про те, що кожного місяця будуть мати по 20-30 тисяч доларів
Богдан Хмельницький

«Вода омиває ці сваї, і ми будемо бачити через 2-3 роки, що ці мости будуть падати просто на наших очах. А чому це все відбувається? Бо чиновники, які отримують кошти із тих ресторанів, вони не думають про мости, вони думають про те, що кожного місяця вони будуть мати по 20-30 тисяч доларів», – впевнений він.

За словами Ольги Лисюк, закон передбачає три види робіт, які можна здійснювати в руслі Дніпра: проведення очисних робіт, днопоглиблення та видобування піску за наявності дозволу. Вона наголошує, що ці роботи мають проводитись максимально прозоро і публічно, але зауважує, що Держводслужба як орган виконавчої влади не здійснює контрольних функцій.

Щодо забруднення ріки миючими засобами, чиновниця зазначає, що в Україні є регламент, який обмежує вміст у них фосфатів, тож питання швидше в тому, наскільки він дотримується.

«Європейські держави ухвалили законодавство, яке забороняє (фосфати – ред). В Україні такої заборони немає», – констатує вона і додає, що технологій очистки води від фосфатів в Україні наразі немає.

За словами голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, законопроект на заборону таких засобів, розроблений її організацією, вже зареєстрований у Верховній Раді.

Тетяна Тимочко
Тетяна Тимочко


Крім хімічних чинників, каже Тимочко, Дніпро потерпає і від каскаду гідроелектростанцій і водосховищ.

На кожній притоці Дніпра – десятки малих ГЕС водосховищ і незаконних ставків
Тетяна Тимочко

«На кожній притоці Дніпра – десятки малих ГЕС, десятки малих водосховищ і незаконних ставків, які місцеві «князьки» відводять на своїх територіях без дозволу і забирають воду з приток, і притоки не насичують Дніпро водою. Течія уповільнюється, і оцієї проточності води, яка б насичувала киснем або хоча б стягувала всі забруднення, цієї проточності води немає».

Ольга Лисюк визнає, що ліквідувати ГЕС та водосховища неможливо, але запевняє, що Держводагентство намагається мінімізувати шкоду.

Проточність води є, тільки через велику площу швидкість зменшується
Ольга Лисюк

«Ми максимально робимо так, щоб у всякому разі вода, яка приходить до басейну Дніпра Київського водосховища – така ж кількість води скидалася у Чорне море нижче Каховської ГЕС. Тобто проточність води є, тільки через велику площу швидкість зменшується», – пояснює чиновниця.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG