Доступність посилання

20 Жовтень 2017, Київ 03:31

Аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над чотирма основними кроками для того, щоб зробити боротьбу із корупцією в Україні ефективнішою. Американське видання Business Insider пише про те, що російська кампанія з дезінформації у соціальній мережі Facebook, вірогідно, була набагато ширшою, ніж про це відомо. Південноафриканський новинний портал News24 розмірковує над складнощами у відносинах Росії та Туреччини.

Аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над чотирма основними кроками для того, щоб зробити боротьбу із корупцією в Україні ефективнішою. Авто статті Джош Коен зазначає, що Київ далі робить успіхи зі стабілізації економіки, та коли справа стосується боротьби з корупцією, це все ще можна назвати «двома кроками вперед і одним назад».

Тому, на думку автора, для того, щоб продовжувати рухатися вперед, західні друзі України повинні підштовхувати Київ здійснити чотири основні кроки, йдеться у статті.

По-перше, необхідно створити антикорупційний суд. На думку автора, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) є справжньою історією успіху, але його недостатньо для серйозної боротьби з корупцією. Антикорупційний суд, який існує поза межами судової системи, є пріоритетним завданням Києва, мовиться у статті.

По-друге, треба призначити незалежного аудитора НАБУ, вважає Коен. На цю посаду, на щастя, є чудові претенденти, такі як «провідний американський прокурор Марта Берш, генеральний директор Управління ЄС із питань запобігання зловживанням та шахрайству Джованні Кесслер і колишній голова Міжнародної комісії проти безкарності в Гватемалі Карлос Кастресана».

По-третє, Києву потрібно переглянути ті законопроекти про електронне декларування, які, на думку правозахисників, спрямовані проти антикорупційних активістів. Документи «вимагають від антикорупційних громадських організацій, їхніх підрядників та громадських активістів, котрі ведуть боротьбу з корупцією, подавати декларації про власність та доходи», пояснює автор. Це схоже на спробу переслідування антикорупційних діячів, йдеться у статті.

По-четверте, на думку автора, Україні необхідно негайно «перезавантажити Верховний суд».

У висновках Коен зазначає, що хоч запровадження цих чотирьох кроків не вирішить усіх проблем України, пов’язаних із корупцією, це стане значним кроком уперед.

Американське видання Business Insider пише про те, що російська кампанія з дезінформації у соціальній мережі Facebook, вірогідно, була набагато ширшою, ніж про це відомо. Автор статті Сонам Шет, посилаючись на The Daily Beast, повідомляє, що «до того, як капіталізувати Facebook для поширення фальшивих новин та реклами, яка роз’єднує американське суспільство, а також для організації мітингів проти Гіларі Клінтон – чи за Дональда Трампа – в різних штатах, російські тролі використовували платформу соціальної мережі для того, щоб «виштовхувати» українських активістів».

Існують припущення, що кампанія проти українських активістів «досягла апогею» у 2014-2015 роках одразу після окупації Росією українського Криму та початку агресії проти України, мовиться у статті. Завданням тролів було надсилати на Facebook велику кількістю скарг про пости українських активістів, які начебто містили «мову ненависті».

«Як тільки скарги були подані до Facebook, він діяв шляхом видалення відповідних публікацій або тимчасової зупинки дії облікових записів, пов’язаних із ними», – мовиться у статті.

Соціальна мережа опинилася в центрі особливої уваги після того, як стало відомо, що фейкові акаунти, пов’язані з Росією, використовували Facebook для поширення дезінформації, а за розміщення реклами з тих акаунтів на рахунок соціальної мережі надійшло щонайменше 100 000 доларів США, мовиться у статті.

Видання повідомляє, що раніше сам засновник Facebook Марк Цукерберг визнавав проблему поширення дезінформації в соціальній мережі, але зазначав, «що фальшиві новини не мають широкого поширення» і що у цієї проблеми немає легкого вирішення.

Південноафриканський новинний портал News24 розмірковує над відносинами Росії та Туреччини. Видання наголошує, що дві країни почали активно співпрацювати з 2016 року, і їхнє зближення викликає занепокоєння у західних країнах.

Обидві країни наразі виступають за створення зони деескалації у Сирії для того, щоб покласти там край громадянській війні. Більше того, «Туреччина, яка є членом НАТО, підписала угоду, вартістю у 2 мільярди доларів, щоб придбати системи протиповітряної оборони S-400 від Росії, що – у свою чергу – шокувало союзників Туреччини в альянсі».

«Проте аналітики кажуть, що хоча обидві країни й зацікавлені в тому, щоб Захід відчув незручність, демонструючи тісну співпрацю, все ж їхні відносини складно назвати щирим стратегічним альянсом», – мовиться у статті. Деякі експерти вважають, що значна кількість суперечок, які все ж таки існують між Росією та Туреччиною, найближчим часом може поставити їхній союз під питання.

Наприклад, Туреччині не подобається позиція Росії щодо референдуму в Курдистані, адже боротьба курдів за незалежність є проблемним питанням для Анкари. Міністерство закордонних справ Росії у середу заявило, що хоча й Росія підтримує територіальну цілісність Іраку, вона поважає національні прагнення курдів. Туреччина також може почати тиснути на Росію для прискорення імплементації угоди щодо S-400, повідомляє видання.

«Але як Москва, так і Анкара наразі щасливі тим, що вони надсилають на Захід меседжі про те, що вони серйозно ставляться до свого оборонного співробітництва», – мовиться у статті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG