Доступність посилання

22 Жовтень 2017, Київ 21:53

Каталонія голосує на забороненому референдумі: гумові кулі і російський слід


У Каталонії 1 жовтня проходить референдум про незалежність цього регіону від Іспанії. Іспанська влада оголосила референдум незаконним і перешкоджає його проведенню. Лідери Каталонії натомість звинувачують Мадрид у тоталітаризмі. В Іспанії також обговорюють російські інтереси у протистоянні.

Іспанська поліція відкрила вогонь гумовими кулями по демонстрантах в Барселоні, кількох людей затримали. Каталонська влада повідомила про 337 поранених.

​Поліцейські вилучають урни з бюлетенями для голосування і блокують будівлі, де розташовані виборчі дільниці. Загони іспанських сил правопорядку, відряджені в Каталонію, напередодні референдуму зуміли зайняти частину з 2315 виборчих дільниць, розташованих в місцевих школах, щоб не допустити туди охочих проголосувати. За даними каталонської влади, три чверті дільниць вдалося відкрити.

Вранці поліція з використанням кийків проривалася на ділянку в Жироні, де мав голосувати керівник Каталонії Карлес Пучдемон. Той в результаті проголосував на іншій дільниці.

«Це дії, яким немає виправдання», – прокоментував Пучдемон дії поліції. «Вони не зупинять волю народу Каталонії», – сказав він.

У Міністерстві внутрішніх справ Іспанії повідомили, що дев’ятеро поліцейських і двоє представників Цивільної гвардії зазнали поранень в результаті подій, пов’язаних із недопущенням проведення референдуму про незалежність у Каталонії. Про це йдеться у повідомленні міністерства на сторінці у Twitter.

Керівник Каталонії Карлес Пучдемон
Керівник Каталонії Карлес Пучдемон

На виборчих дільницях в Барселоні та інших містах Іспанії з ночі вишикувалися довгі черги охочих взяти участь в голосуванні. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода з Барселони, черги рухаються дуже повільно, можливо, тому, що місцева влада не хоче, щоб поліція перешкоджала голосуванню.

До Барселони перекинули додатково десятки тисяч поліцейських і цивільних гвардійців.

Якщо більшість учасників голосування підтримає вихід зі складу іспанського королівства, то місцева влада має намір проголосити незалежність протягом 48 годин після підрахунку голосів.

Протистояння в інтернеті

Верховний суд Каталонії, який підпорядковується іспанському уряду, у вересні розпорядився заблокувати 144 місцеві сайти з інформацією про референдум, в тому числі сайт Національної асамблеї Каталонії, а також сайт, на якому жителі автономії могли дізнатися адресу своєї дільниці для голосування і роздрукувати бюлетень. Вранці 1 жовтня в Каталонії, за повідомленнями, почалися перебої з інтернет-зв'язком.

Каталонська влада наприкінці тижня, як виглядає, швидко обійшла блокування, створивши чимало «дзеркальних» копій закритих інтернет-сайтів. За деякими даними, це сталося за допомогою хакерів з Росії та середньоазійських колишніх радянських республік, за якими може стояти Кремль. Про це написала, зокрема, одна з найбільших іспанських газет El País, яка стоїть на позиціях єдності Іспанії. Ця газета відзначила, що Москва навряд чи втратить можливість дестабілізувати становище в ще одній державі Західної Європи, що входить в НАТО і ЄС.

Автори статті в El País додають, що прихильники незалежності Каталонії, серед яких є люди, які мають зв'язки з Росією, використовують розміщені на російській території ресурси, щоб уникнути відповідальності за європейськими законами, оскільки між Москвою і Євросоюзом немає угод в сфері інтернет-законодавства.

Посол Росії в Іспанії відкидає звинувачення у тому, що Москва втручається в протистояння.

Каталонські сепаратисти – гості Москви

28 вересня в Національному суді Іспанії почалося слухання справи заарештованого в квітні в Барселоні російського хакера Петра Левашова, екстрадиції якого домагаються США. У ФБР впевнені, що він причетний до кібершпигунства проти Демократичної партії під час минулорічної президентської кампанії в США. У четвер Левашов признався суддям, що він раніше працював в партії «Єдина Росія», і заявив, що, якщо Іспанія видасть його, то його вб’ють.

Разом з Левашовим у справі проходить ще один російський хакер Станіслав Лисов. Як повідомляє Російська редакція Радіо Свобода, інтереси обох представляє Олександр Іонов, лідер недавно створеного «Антиглобалістського руху Росії», який вже двічі, в 2015 і 2016 роках, організував в Москві на гроші з російського державного бюджету з'їзди-конференції «світових сепаратистів».

В обох випадках до Москви запросили як почесних гостей голів основних каталонських об'єднань, які виступають за незалежність – ультралівої партії Candidatura d'Unitat Popular (CUP), що вимагає відокремлення від Іспанії взагалі всіх так званих «історичних каталонських земель», і коаліції Solidaritat Catalana.

Що робитиме Брюссель?

Мер Барселони Ада Кола закликала Євросоюз виступити посередником для врегулювання статусу Каталонії – за будь-якого результату референдуму.

Рауль Ромева, міністр у справах зовнішніх зв’язків в уряді Каталонії, теж закликав європейські установи захищати європейські принципи: «Європейська комісія не може стверджувати, що це «внутрішнє питання Іспанії». Вона повинна боротися за інтереси каталонських громадян, оскільки вони є і громадянами Європейського союзу».

Втім, у відповідь на судову заборону сайтів, що підтримують незалежність Каталонії, в Брюсселі заявили, що «з повагою ставляться до правового та конституційного порядку» в державах-учасницях ЄС.

Міністр закордонних справ Іспанії Альфонсо Дастіс 30 вересня заявив, що референдум є неконституційним, а такі голосування стали «інструментом диктаторів» та суперечать «меті та ідеалам» ЄС.

Згідно з останніми опитуваннями, незалежність автономії від Іспанії підтримують понад 41 відсоток каталонців, а 49 відсотків виступають проти. Втім, є й дані з протилежним співвідношенням голосів.

Право голосу в Каталонії, де живе понад 7 з половиною мільйонів осіб, мають приблизно 5 з половиною мільйонів виборців. Багато хто з супротивників незалежності заявив, що бойкотуватиме референдум.

При цьому корінних каталонців за національністю в автономії не більше ніж 35–40 відсотків. Решта населення – або іспанці, які переселилися сюди з інших областей країни, в основному в 20-му столітті, або іммігранти з інших держав – їх у Каталонії до 15%. При цьому як рідну мову каталанську вважає, за різними даними, від 37 до 41 відсотка жителів. Від 41 до 47 відсотків називають рідною іспанську, а 12–14 відсотків – обидві ці мови.

Каталонія має традиції незалежності і претензії до Мадрида

Каталонія з її більш ніж 7,5 мільйонами мешканців має у складі Іспанії певну автономію у статусі «автономної спільноти», та все ж Іспанія залишається унітарною державою, і її регіони не мають конституційного права на вихід. За опитуваннями попередніх років, від 60 до 80 відсотків каталонців вдовольнилися б глибокими реформами державного устрою Іспанії і перетворенням її на федеративну державу, де регіони мали б справжню автономію, зокрема, бюджетну, і за таких умов воліли б залишитися у складі Іспанії. Нині, щоправда, припускають, що реакція центральної влади на спробу референдуму може посилити позиції прихильників незалежності.

У Каталонії, яка забезпечує 20 відсотків від усього валового внутрішнього продукту Іспанії, скаржаться, зокрема, на те, що за нинішньої політичної системи регіон віддає до центрального бюджету країни значно більші суми, ніж отримує назад. Крім того, Мадрид звинувачують у втручанні в мовну й освітню політику регіону, значне число жителів якого говорить каталанською мовою й який наполягає на своїй не тільки економічній, але й культурній і історичній самодостатності.

Каталонія історично тривалий час існувала як окрема держава – з кінця X століття як Барселонське графство, з XII століття в династичному союзі з невеликим Арагонським королівством як провідна частина цього союзу, – а по тому мала широку самоврядність після створення династичного союзу з Кастильським королівством і виникнення королівства Іспанії у XV столітті. Але вона втратила всі елементи цієї самоврядності з запровадженням централізації Іспанії у XVIII столітті. Каталанська мова пережила тривалий період повної заборони. Певну автономію Каталонії відновила аж сучасна Конституція Іспанії 1978 року.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG