Доступність посилання

22 Жовтень 2017, Київ 04:06

Українці менше платять через онлайн і дбають про безпеку в інтернеті – експерти


Ілюстраційне фото. Інтернет-клуб у селі на Закарпатті, травень 2016 року

Українські інтернет-користувачі не надто відрізняються від закордонних – такий висновок роблять експерти з дослідження Kantar TNS на замовлення Google. Єдина особливість – українці менше розраховуються за покупки в інтернеті. Також, на думку фахівця з інформаційної безпеки Костянтина Корсуна, в українців досі низький рівень комп’ютерної грамотності.


Коментуючи дослідження Google, спеціаліст з інформаційної безпеки Костянтин Корсун зазначає, що українці майже не займаються онлайн-шопінгом.

Тому що, порівняно з Європою, Штатами, Канадою, в нас дуже низький рівень розвитку електронної комерції
Костянтин Корсун

«Якщо порівняти з середньою школою, то ми – десь у третьому класі. Тому що, порівняно з Європою, Штатами, Канадою, в нас дуже низький рівень розвитку електронної комерції», – сказав він у ефірі «Ранкової Свободи». Така ситуація пояснюється низькою довірою українців до розрахунків банківською карткою, каже експерт. Тому переважно онлайн-магазин виконує функцію вітрини, де товар обирається, а оплачується вже за фактом доставки.

Не знаю якихось популярних інтернет-магазинів, де можна було б розрахуватись карткою. Я не ризикую
Костянтин Корсун

«Я не знаю якихось популярних інтернет-магазинів, де можна було б розрахуватись карткою. Така опція пропонується, але мало хто готовий ризикувати своєю карткою. Я не ризикую», – зізнається Корсун.

Якщо все ж наважитись ввести онлайн дані своєї картки, фахівець радить звертати увагу на базові критерії безпеки.

Є звичайний http протокол, https – це захищений протокол
Костянтин Корсун

«По-перше, якщо ви онлайн розраховуєтесь, у рядку браузера повинно бути «https», тобто це захищене з'єднання. Є звичайний http протокол, https – це захищений протокол», – пояснює він.

Крім того, слід звернути увагу на сертифікат сайту, каже він: «В заголовку браузера є такий замочок, на нього можна клікнути, і там випадає інформація – ким виданий сертифікат, коли він валідний, до якої дати і так далі».

Такі деталі гарантують принаймні базовий рівень безпеки з’єднання, додає Корсун. Однак, як зазначає співзасновник компанії Berezha Security Володимир Стиран, їх достатньо легко сфальсифікувати. Тому, використовуючи свою картку в інтернеті, слід виходити з того, що вона апріорі не є захищеною. Тому Стиран рекомендує підійти до питання безпеки з іншого боку.

Заведіть окрему картку для того, щоб розраховуватись нею в інтернеті. Слідкуйте за тим, щоб на ній ніколи не було багато грошей
Володимир Стиран

«Заведіть окрему картку для того, щоб розраховуватись нею в інтернеті. Слідкуйте за тим, щоб на ній ніколи не було багато грошей. Тобто, вам треба здійснити платіж, скажімо, на три тисячі гривень на місяць в інтернеті за комуналку, за якісь покупки – переведіть їх першого числа і ними розраховуйтесь», – каже він.

Таке розділення, за словами Стирана, убезпечить він значних втрат у випадку, якщо зловмисникам все ж вдасться викрасти банківські дані.

Ми не можемо покладатись на державу – Стиран

Костянтин Корсун визнає, що загальна ситуація з комп’ютерною грамотністю в Україні незадовільна, а саме це й б’є по кібербезпеці.

Є така популярна думка «Ой, та що там в мене красти». Мабуть, вісім із десяти людей таке скажуть
Костянтин Корсун

«Чомусь є така популярна думка «Ой, та що там в мене красти». Мабуть, вісім із десяти людей таке скажуть», – каже він і закликає задуматись над тим, які наслідки може мати злам робочої чи приватної пошти.

«Від вашого імені можуть бути розіслані повідомлення друзям, родичам: у мене біда, в мене хтось захворів, дайте грошей на таку-то картку», – наводить приклад фахівець. Крім того, зламана пошта дозволяє отримати доступ до профілів користувача в соціальних мережах – Instagram, Facebook, Twitter, професійній мережі LinkedIn, що створює, за словами Корсуна, «лавинообразні» ризики.

На його думку, ситуацію мало б покращити викладання кібербезпеки в школах і самоосвіта серед дорослих.

Володимир Стиран також вважає, що забезпечення власної безпеки онлайн – завдання суспільства, яку не можна делегувати державі.

Ми не можемо покладатись на державу, як це роблять в Ірані, Північній Кореї чи в Китаї
Володимир Стиран

«Ми не можемо покладатись на державу в захисті від кіберзагроз, як це роблять в Ірані, Північній Кореї чи в Китаї. Ми працюємо трошки в іншій культурі, тому нам треба робити це самостійно», – аргументує він.

Незалежний медіа-експерт Сергій Рачинський погоджується із дослідниками Google в тому, що українці сприймають інтернет як місце для розваг та покупок. Вони набагато більше, аніж західні користувачі відвідують соціальні мережі, інтернет-магазини та сайти з безкоштовними файлами. Однак, на думку Рачинського, іноземці більше за українців зацікавлені у відвідуванні сайтів медіа.

Дуже багато інтернет-запитів, пов'язаних з політиками, з героями телевізійних шоу. Надзвичайно низький рейтинг мають медійні сайти
Сергій Рачинський

«У нас дуже багато інтернет-запитів, пов'язаних з політиками, з героями телевізійних шоу. Надзвичайно низький рейтинг у нас мають медійні сайти. Якщо ми подивимось на п'ятірку найпопулярніших сайтів багатьох країн світу, там обов'язково будуть медійні сайти. У нас цього практично немає», – каже Рачинський.

Водночас керуючий партнер компанії цифрових комунікацій PlusOne DA Максим Саваневський впевнений: українці заходять в інтернет, коли їм потрібне щось конкретне, і в більшості випадків це стосується життєвих ситуацій.

Люди шукають все, що їх турбує в житті, починаючи від того, як щось відремонтувати і як правильно консервувати варення
Максим Саваневський

«Переважно люди шукають все, що їх турбує в житті, починаючи від того, як щось відремонтувати, щось знайти і як правильно консервувати варення. Тобто люди в пошук заходять, коли їх турбує якась конкретна річ», – коментує він.

Єдиною особливістю, за словами Саваневського, є знову ж таки те, що українці наразі не так активно здійснюють покупки в інтернеті. Але загалом, підсумовує він, українські користувачі мало чим відрізняються від закордонних.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG