Росія сама спровокувала відродження організації ГУАМ, розв’язавши агресію проти кожної країни-учасниці, стверджує молдовський політичний аналітик Оазу Нантой. Зі свого боку, політолог Ігор Тишкевич стверджує, що для реальної протидії Росії об’єднанню не вистачає суб’єктності. Загалом експерти сходяться на тому, що ГУАМ не стане військовим союзом, але може створити нові можливості для економічної та гуманітарної співпраці.
Політолог Дмитро Левусь, вважає, що об’єднання ГУАМ, утворене 20 років тому, лише зараз підійшло до якихось конкретних дій.
Можна говорити про певний доробок, цьому передувала робота всього року. Конкретним змістом наповнювали різні напрямки роботиДмитро Левусь
«На зустрічі міністрів закордонних справ, яка відбувалась 8 жовтня в Тбілісі, можна говорити про певний доробок, тим більше, що цьому передувала робота всього року. Була весняна зустріч у Києві, потім конкретним змістом наповнювали різні напрямки роботи – наприклад, в Японії була виставка з приводу туризму, і там був спільний стенд країн ГУАМ», – згадує він.
ГУАМ не варто сприймати як оборонний союз, наголошує Левусь, – скоріше як політико-економічний. Водночас політолог визнає, що протистояння гегемонії Росії в регіоні було одним з мотивів утворення ГУАМ.
При цьому Україна, яка мала б бути лідером в цій організації, сама потерпала від політичної нестабільності, нагадує колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчилава.
В Україні в різні часи були політичні партії при владі, які воліли загравати з Росією, аніж будувати якийсь політично-економічний союз, яким був задуманий ГУАМБачо Корчилава
«Коли створювався ГУАМ, він створювався з ініціативи американської сторони, щоб в межах СНД існувала ще одна організація. Природним лідером була обрана Україна, а в Україні в різні часи були абсолютно різні політичні партії при владі, які воліли загравати з Росією, аніж будувати якийсь політично-економічний союз, яким був задуманий ГУАМ свого часу», – розповів він в ефірі «Ранкової Свободи». При цьому становище змінилося саме завдяки російській агресії, наголошує дипломат.
За його оцінкою, ГУАМ, хоч і не стане військовим союзом, може бути додатковим імпульсом у вирішенні конфліктів та побудові зв’язків між країнами. Крім того, якщо раніше зовнішній вектор розвитку України багато в чому залежав від Росії, тепер російський вплив знизився до мінімуму, що надає ГУАМ нового сенсу, впевнений Корчилава.
Росія дійсно загрожує територіальній цілісності країн-членів ГУАМ, стверджує експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич. На його думку, організація намагається виробляти механізми протидії загрозам, але без зовнішньої підтримки вони навряд чи будуть дієвими.
Якщо до цього часу ГУАМ нічого не зміг, то зараз тим більшеІгор Тишкевич
«Якщо до цього часу ГУАМ нічого не зміг, і країни окремо від ГУАМ нічого не змогли зробити, то зараз тим більше. Тому говорити про те, що ГУАМ якось може виробити політику. Спочатку нехай ГУАМ стане суб’єктом, а потім можна буде говорити», – радить Тишкевич.
Дмитро Левусь зауважує, що де-юре ГУАМ є цілком суб’єктним утворенням, адже відповідає вимогам міжнародного права. Однак для того, щоб відбутись фактично, цього замало.
«Якщо зараз відбудеться конкретне наповнення роботою, то тоді можна буде говорити і про відповідне ставлення до цієї організації і її сприйняття на міжнародній арені», – міркує він. Політолог також наголошує, що ГУАМ – не оборонний союз, але цілком може бути майданчиком для гуманітарного співробітництва.
Молдавський політичний аналітик Оазу Нантой звертає увагу на те, що сама Росія дала поштовх до активізації ГУАМ, який до того не мав особливих дипломатичних заслуг.
«Зараз склалась принципово нова обстановка. Автором цієї обстановки є Росія, яка допустила агресію, розв’язала війну проти республіки Молдова в 1992 році, проти Грузії 2008 року, проти України 2014 року і шантажує Вірменію та Азербайджан своєю роллю в Карабахському конфлікті», – зазначає він.
Таким чином, вважає Нантой, ГУАМ має передумови для того, щоб стати активним гравцем на дипломатичному полі в галузі зовнішньої політики. Ідеальним варіантом він вважає координацію зусиль країн-учасниць, спрямованих на відновлення територіальної цілісності кожної з них.
Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан повинні провадити самостійну політику в рамках цієї організації, від додавання цих зусиль може бути кумулятивний ефектОазу Нантой
«Зараз повинна настати фаза, коли і Україна, і Грузія, і Молдова, і Азербайджан повинні провадити самостійну політику в рамках цієї організації, і тоді від додавання цих зусиль може бути кумулятивний ефект. Але все залежить від щирості намірів країн-учасниць», – підкреслює він, адже з моменту розвалу СРСР між колишніми радянськими республіками не спостерігається надмірної солідарності навіть при наявності спільного ворога.
Дмитро Левусь погоджується із такою оцінкою потенціалу ГУАМ, але вважає, що в четвірці країн повинні бути лідери.
«Наприклад, це буде Україна та Грузія, тоді цього ефекту можна досягти. В силу певних причин не можемо очікувати високої активності від Молдови, оскільки ситуація така, що президент і парламент (цієї країни – ред.) є в цікавих відносинах», – пояснює він, маючи на увазі конфлікт проросійського президента Молдови Ігоря Додона з парламентом країни.
В разі ж, якщо Україні та Грузії вдасться виступити локомотивом цього об’єднання, воно, дійсно, може опонувати Росії, впевнений Левусь.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
