Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 13:57

Київ – Більше ніж мільйон українців страждає на різні психічні розлади, і цей показник, за даними Міністерства соціальної політики, з кожним роком зростає. У соцмережах поширюється флешмоб під хештегом #faceofdepression: люди з різних країн розповідають про те, як їм вдалося пережити «найтемніші» часи в своєму житті. Втім, щодо дієвості таких зізнань психологи і психіатри висловлюють сумнів, зазначаючи, що із хворобами потрібно звертатись до лікаря, а не до сусіда, а деякі фахівці також говорять про зростання кількості звернень від тих, хто сам зазвичай допомагає іншим.

Сотні історій під хештегом #faceofdepression з’явились після публікації в Twitter удовою фронтмена Linkin Park Честера Беннінгтона Талінди у вересні відео з ним напередодні самогубства: там чоловік сміється, жартує і грається з сином.

​В Україні на цей флешмоб також відгукнулись багато людей: публічних і непублічних, представників різних професій і зацікавлень.


Якщо у вас болить зуб, то треба йти до стоматолога, а не до емпата – соціопсихолог

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі понад 300 мільйонів людей страждає на депресію, і гуманітарні надзвичайні ситуації й тривалі конфлікти загострюють цю проблему, зазначив у коментарі Радіо Свобода Владислав Збанацький, заступник директора Центру громадського здоров'я з нагляду за неінфекційними хворобами МОЗ України. Він наводить інформацію від представників науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії за 2014-й, коли у кожного четвертого із опитаних ними переселенців спостерігались пригнічений стан і тривога.

Незначна тенденція до збільшення захворюваності, може свідчити про те, що значна частина випадків депресії просто не реєструється
Владислав Збанацький

«За даними Міністерства охорони здоров'я України, з 2008-го по 2012 рік поширеність депресивних розладів зросла з 65,37 на 100 тисяч населення до 73,6 випадків, а захворюваність (на клінічну депресію – ред.) – із 8,74 до 9,06 на 100 тисяч населення. Така невелика поширеність, як і в цілому незначна тенденція до збільшення захворюваності може свідчити про те, що значна частина випадків депресії просто не реєструється», – вважає він.

Водночас, за словами директора територіального територіально-медичного об’єднання «Психіатрія» у Києві В’ячеслава Мішиєва, варто розрізняти клінічну і так звану побутову депресію.

Коли ми говоримо про побутову депресію, то це не зовсім депресія, це хандра, розчарування, певний песимізм
В’ячеслав Мішиєв

«Коли ми говоримо про побутову депресію, то це не зовсім депресія, це хандра, розчарування, певний песимізм у відповідь на недосягнення цілей. Їй можна протидіяти профілактично: певною поведінкою, культурою мислення», – каже він.

Клінічна депресія, тим часом, має фізіологічні ознаки, її діагностують лікарі й лікують медикаментами, розповідає Мішиєв.

У 60-70% хворих на депресію суїцидальні думки. Суїцидальні дії стаються рідше, звичайно, але ці речі пов’язані
В’ячеслав Мішиєв

«Депресія – настільки тяжкий, настільки всеохопний стан, що депресію істинну, клінічну можна відрізнити від побутової, це просто різні речі. Це розчарованість, це туга, втрата працездатності, злий, чорний песимізм, який з’їдає людину зсередини. У 60-70% хворих на депресію, за даними літератури, суїцидальні думки.Суїцидальні дії стаються рідше, звичайно, але ці речі пов’язані, – каже він. – Зараз стали все більше говорити, що первинним має бути психотерапевтичний вплив, але я дотримуюсь старих поглядів і вважаю, що десь дві третини лікування клінічної депресії має бути медикаментозним, і одна третина має спиратись на психотерапію».

За даними В’ячеслава Мішиєва, кількість зареєстрованих випадків саме цього захворювання в практиці їхньої установи останнім часом не зростала і не знижувалась.

Про це говорить і соціопсихолог Віктор Пушкар. За його словами, від депресії також варто відрізняти посттравматичний синдром, який схожий за проявами.

Віктор Пушкар
Віктор Пушкар
Депресія не лікується тим, що хтось напише про це у Facebook і йому поспівчувають
Віктор Пушкар

«Я думаю, що депресії у нас не стало більше: скільки було, стільки й лишилось. Що ж до посттравми, то конфлікт вплинув на кількість людей, які страждають на посттравматичний стресовий розлад. Причини різні, але симптоми схожі. І так само, як і депресія, посттравма не завжди виліковується в психотерапевта, вона не лікується й тим, що хтось напише про це в Facebook і йому поспівчувають. Тобто якщо у вас болить зуб, то треба йти до стоматолога, а не до емпата, який вам поспівчуває з приводу того, що у вас болить зуб», – вважає Пушкар.

За словами соціопсихолога, випадки, коли людина витягує себе з депресії сама без пігулок, можливі, але дуже рідкісні.

«Станція техобслуговування» для людей

Психолог центру травмотерапії «Повернення» Катерина Проноза працює переважно з військовими, їхніми родинами, родинам загиблих, переселенцями та волонтерами.

«Якщо ми кажемо про стрес, який переживає кожна людина, то це є адаптаційний механізм, але іноді адаптаційні механізми дають збої, і ми маємо справу не тільки з посттравматичним стресовим розладом, а й іншими.Це можуть бути розлади адаптації, розлади поведінки, це можуть бути зловживання психоактивними речовинами, депресія», – зауважує вона.

За словами психолога, на початку конфлікту на сході України і до 2015-го до неї найбільше звертались переселенці, але зараз значна кількість із них інтегрувалась у спільноти на новому місці.Зростає ж кількість звернень від військових та волонтерів, каже Проноза.

Кожна третя особа, яка зверталась, була із середовища волонтерів
Катерина Проноза

«Буває не тільки первинна, буває ще таке поняття як вторинна травматизація. Наприклад, це коли служить військовий, він розповідає дружині, як він воює, що з ним відбувається, і вона звертається з ознаками посттравматичного стресового розладу. Але для мене особисто 2017 рік був роком волонтерів, коли кожна третя особа, яка зверталась, була із середовища волонтерів. Це люди, які дуже активні, деякі – ще з часів Майдану. І я завжди наводжу такий приклад, що навіть кожна машина потребує перебування на станції технічного обслуговування, заміни мастила, дозаправки бензину і таке інше», – розповідає вона.

За словами Катерини Пронози, важливо розуміти власний організм, розуміти фази вигорання і вчасно робити паузи й звертатися по допомогу.

Напередодні Олена Розвадовська, волонтерка, яка працює з дітьми в прифронтових населених пунктах так званої «сірої зони», оприлюднила пост, у якому розповіла про те, як зіткнулась із вигоранням сама.

​10 жовтня відзначають Міжнародний день психічного здоров’я. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, на яку посилається українське Мінсоцполітики, до 2020 року психічні розлади увійдуть до першої п’ятірки хвороб, які є лідером за втратою людської працездатності, і обженуть у цьому плані навіть серцево-судинні захворювання.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG