Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 22:39

Угорська дипломатична атака: Київ хочуть представити порушником «асоціації»


Ілюстративне фото. Урок угорської мови в середній школі №10 в Ужгороді, 11 вересня 2017 року

Угорщина сподівається, що питання мов нацменшин в Україні буде порушене на рівні ЄС: насамперед стане «щонайменше» предметом обговорення на грудневому засіданні Ради асоціації, з іншого боку – буде згадане в підсумках листопадового саміту «Східного партнерства». Тим часом деякі європейські дипломати, зокрема міністр закордонних справ Литви, заявляють, що перегляд асоціації на вимогу Будапешта – справа нереальна.

Погрози офіційного Будапешта винести «мовне питання» України на європейський рівень були без ентузіазму сприйняті в інших столицях ЄС. З дипломатичних джерел стало відомо, що угорські надії на потужну підтримку Польщі й Румунії не виправдалися. Як наслідок, звинувачення України в порушеннях прав меншин лунали на нинішньому засіданні Ради ЄС у Люксембурзі тільки з боку міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто.

Доки цей закон не буде змінений, ми блокуватимемо й бойкотуватимемо всі ініціативи України
Петер Сійярто

«Ми взяли чітке зобов’язання, що це питання ми внесемо до порядку денного наступного засідання Ради асоціації між ЄС та Україною 8 грудня. Це – мінімум, на що ми сподіваємося. По-друге, я чітко заявляю: доки цей закон не буде змінений, ми блокуватимемо й бойкотуватимемо всі ініціативи України, що є для неї важливими. Ми будемо далі це робити, доки не змінять цей закон», – заявив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, Петер Сійярто, додаючи, що це законодавство Будапештом розцінюється як «брутальне порушення прав людини, прав меншин та положень Угоди про асоціацію».

Він додав, що запропонував також внести питання мов нацменшин і до попередньої підсумкової резолюції майбутнього брюссельського саміту «Східного партнерства», і якщо на це європейські партнери не погодяться, то Угорщина блокуватиме всю резолюцію.

Перегляду «асоціації» не станеться – дипломат

Зі свого боку литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічус, коментуючи заяви про наміри офіційного Будапешта, каже, що перегляд Угоди про асоціацію з Україною – справа нереальна.

Питання третіх країн не мають «вклинюватися» у загальноєвропейську позицію
Лінас Лінкявічус

«Гадаю, це нереально і цього не станеться, оскільки у нас стосовно України та Угоди про асоціацію є консенсус, – каже Лінкявичус. – На мою думку, питання третіх країн не мають «вклинюватися» у загальноєвропейську позицію. Це повинно розглядатися у двосторонньому діалозі й, наскільки мені відомо, Україна йде на такий діалог, а також на консультації з Венеційською комісією, що є дуже важливо. І якщо будуть якісь проблеми чи зауваження, українці готові співпрацювати».

Тому, додає дипломат, ці питання повинні розглядатися окремо, їх не можна вносити до загального порядку денного Європейського союзу.

Будапешт: це – не двостороння проблема

Натомість представник офіційного Будапешта стверджує зворотне: за словами Сійярто, це – не двостороння проблема, адже в Україні живе багато румунів, болгар та інших нацменшин. «А якщо Польща вирішила розглядати це питання на двосторонній основі – це її суто особиста справа», – коментує угорський міністр.

Відносини між Угорщиною й Україною останнім часом різко загострилися через критику Будапештом нового українського закону про освіту, зокрема його статті про мову освіти – державну українську, яку Київ відкидає. Угорщина, зокрема, обіцяє через цей закон блокувати в Європейському союзі всі євроінтеграційні ініціативи щодо України, Будапешт також погрожує Києву санкціями ЄС через цей закон і переглядом Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом; у Брюсселі в установах ЄС дали знати Радіо Свобода, що скептично ставляться до цих останніх погроз.

Крім того, критично висловлювалися щодо закону і в низці інших країн, зокрема в Румунії.

Критичну резолюцію з приводу мовних аспектів закону України «Про освіту» ухвалила і Парламентська асамблея Ради Європи.

Україна наголошує, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам, а сам закон є законом рівних можливостей, яких досі були позбавлені учні – представники меншин – через погане знання державної мови. Крім того, цю статтю надіслали на експертний розгляд до Венеційської комісії Ради Європи.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Чи потрібна укромадярам «велика Угорщина»?​

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?

Будапешт відверто заграється – МЗС України про акцію «Самовизначення для Закарпаття»​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG