У Верховній Раді зареєстрували проект постанови про підвищення зарплати депутатам із наступного року. Ініціатори новації запевняють, що насамперед хочуть впорядкувати виплати, а не надати парламентарям можливість незаслужено отримувати додаткові кошти. Натомість голова ГО «Комітет виборців України» Олексій Кошель закликав в ефірі Радіо Свобода насамперед легалізувати доходи, які вже одержують народні обранці. На думку Кошеля, фінанси 95% депутатів перебувають у тіні.
Один із авторів постанови, депутат від «Опозиційного блоку» Михайло Папієв, наголошує, що вона має на меті насамперед врегулювати отримання депутатами заробітної плати. За його словами, з травня 2016 року, коли було прийнято нову редакцію закону «Про державну службу», парламентарі отримують її незаконно.
«Необхідно було, відповідно до 33-ї статті закону України «Про статус народних депутатів України», врегулювати питання заробітної плати народних депутатів України, виходячи з того, що ми не є державними службовцями», – заявив він в ефірі «Ранкової Свободи».
Однак більше уваги експертів привернув той факт, що ініціатива передбачає підвищення зарплат народних обранців. Це питання систематично намагаються порушити після Революції гідності. Відразу після подій на Майдані 2014 року зарплату депутатів знизили до 6500 гривень, втім, рік потому це рішення скасували.
Політолог Володимир Цибулько переконаний, що це штучно створена проблема, яка так само штучно розв’яжеться. На його думку, правка щодо підвищення заробітних плат має скоріше іміджеву мету.
«Такі хибні цілі ставляться не для того, щоб їх досягати, а для того, щоб у влучний момент від них відмовитися і таким чином покращити свій образ в очах виборця. Оскільки рівень довіри до Верховної Ради, попри, насправді, досить непоганий професійний рівень і жертовну роботу щодо реформ, загалом не високий, – аргументує він. – Тому, такі маневри, для невеликої частини виборців є хорошим маркером, що ця Рада все ж дбає про людей».
Генеральний директор громадської організації «Комітет виборців України» Олексій Кошель натомість звертає увагу на те, рівень зарплати депутатів – не таке важливе питання, як її легалізація:
«Ніхто не говорить про те, що депутати отримують фактично дві заробітні плати. Перша – офіційно на картку, а друга – сума коштів, яка називається «на роботу з виборцями». Причому куди витрачає депутат ці кошти, як витрачає – про це він не звітує бухгалтерії Верховної Ради. Іншими словами, він отримує другу заробітну плату», – констатує громадський діяч.
Сама ідея високої заробітної плати видається Кошелю логічною – адже саме з міркувань запобігання корупції підвищували заробітні плати поліцейським та суддям.
«Нам як суспільству дешевше платити (народному депутату – ред.) великий розмір зарплати із тим, щоб принаймні теоретично мати можливість зменшити рівень парламентської корупції, тіньового лобізму, незаконної законодавчої діяльності», – пояснює він.
Коли країні не дуже добре, мені не має бути краще – Кірш
Окрім прозорості виплат, Кошель пропонує також запровадити обґрунтовану систему штрафів не лише за прогули днів сесійної роботи, а й за пропущені голосування.
«Участь у голосуваннях – за, проти, утримався – це не право, а обов'язок депутата відповідно до закону «Про статус народного депутата». Тому зараз керівництво Верховної Ради може без будь-яких погоджень, уточнень, створення законодавчої бази може запровадити нову систему штрафів», – запевнив громадський діяч. Ще одним інструментом, який допоміг би протидіяти кнопкодавству та прогулам, він вважає запровадження оновленої системи голосування «Рада».
Депутат із фракції «Народний фронт» Олександр Кірш вважає будь-які дискусії на тему в тому числі своєї заробітної плати несвоєчасними.
«Коли не дуже добре країні, то й мені як депутату не має бути краще, ніж країні в цілому», – впевнений він. При цьому зазначає: ідея прив’язати заробітну плату до прожиткового мінімуму загалом доцільна, але не в тому разі, якщо це призведе до її збільшення.
За словами Кірша, йому вистачає зарплати, а для тих його колег, які на неї не живуть, підвищення навряд чи має сенс.
«Якщо буде потрібно, займусь якоюсь педагогічною діяльністю і компенсую різницю. А більшість депутатів не живуть на зарплату все одно, то що ж їм збільшувати чи зменшувати те, на що вони все одно не живуть?» – запитує він.
Натомість депутат впевнений, що за прогули та кнопкодавство недостатньо штрафувати.
«Коли депутат не ходить на засідання, тобто не голосує, бо зареєструватись на нього може й інший, то треба його не зарплати позбавляти, а депутатського мандата, щоб, коли він не голосує і не хворів при цьому, то він не має бути депутатом», – пропонує Кірш.
Водночас він нагадує, що кнопкодавство в українському парламенті існує давно і практикувалось при ухваленні чи не всієї законодавчої бази. І якщо карати кнопкодавів, то і закони мають бути визнана недійсними.
«Якщо ми вже штрафуємо депутатів за кнопкодавство, то треба скасовувати всі закони, які були прийняті кнопкодавством. Тобто якщо вже це так офіційно, що навіть іде штрафування, то треба тоді вилучати ці закони з нашого законодавства», – каже народний депутат.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
