Акції протесту під Верховною Радою не визначать лідера наступних виборчих парламентських перегонів, спрогнозував в ефірі Радіо Свобода глава КВУ Олексій Кошель. Натомість до Ради можуть пройти нові політики, здатні запропонувати реформи, вважає він. А щодо президентських виборів, як зазначає політолог Петро Олещук, нині, дійсно, є чимало потенційних кандидатів серед опозиціонерів. Однак їхня перемога в майбутніх виборах залежить від того, чи вдасться їм об’єднатися. А нинішні протести в центрі Києва навряд чи стануть трампліном у владу, каже Олещук.
Генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель не схильний переоцінювати поштовх, якого акція протесту під Верховною Радою надасть політичній кар’єрі своїх організаторів.
«Політична сила змогла нагадати про себе виборцеві, тому невеликі коливання рейтингів можуть бути, але серйозного здобутку не буде. Досить складно, щоб парламент миттєво виконав три головні вимоги учасників протестної акції і це можна було б собі записати в електоральні здобутки», – міркує він.
Кошель звертає увагу на те, що після Революції гідності у Верховній Раді з’явилося близько третини нових людей.
«Це вчорашні лідери громадських організацій, журналісти, експерти і так далі. Парламент досить суттєво оновився. Тут важливо інше: щоб цей процес оновлення не зупинявся надалі», – впевнений він.
Більш того: щоб потрапити до парламенту, ці нові кандидати не повинні робити ставку на популізм, вважає громадський діяч, адже український електорат уже встиг від нього втомитись.
«Свого часу «Наша Україна» побудувала виборчу кампанію на тезі «скасуємо депутатську недоторканність», кілька ультраправих політичних сил будували свої кампанії на тезі смертної кари», – згадує він.
Не прогнозуючи миттєвих високих результатів, Кошель усе ж ставить на тих кандидатів, які пропонуватимуть складні, але реальні кроки для розвитку країни.
«З виборцем сьогодні ніхто не говорить про конституційну реформу, про судову реформу, – нарікає він. – Це складні речі, які дуже важко донести. Але є надзвичайно високий відсоток виборців, який готовий, щоб йому пропонували не просто окремі політичні гасла, а складну, логічну, зрозумілу програму, яка буде реалістичною для виконання».
Говорячи про можливого кандидата в президенти України, політичний експерт Євген Магда схиляється до думки, що більше шансів у політиків старої школи.
«Якщо ми говоримо про реальних претендентів стати шостим президентом України, то вони всі розпочинали свої кар’єри ще за Кучми. Тобто ми говоримо, що у нас відбулася Революція Гідності, але ми так і не побачили облич, які будуть абсолютно новими. Українське суспільство чекає на співочого (президента Франції Еммануеля – ред.) Макрона, але я думаю, що це не той сценарій, який чекає на Україну. Я за те, щоб це була «робоча конячка», – прокоментував він.
У представників великого бізнесу стало менше шансів на виборах – Кошель
Олексій Кошель загалом поділяє цю думку в тому сенсі, що президентське крісло, на відміну від депутатського, традиційно довіряють людям, які вже мають досвід державного управління.
«Психологія і поведінка виборця під час президентської кампанії буде дещо відрізнятися, і в будь-якому разі серед головних кандидатів будуть лише ті, хто має той чи інший досвід як мінімум на рівні керівника уряду або керівника міністерства», – прогнозує він.
Хоча 2014 року українці віддали перевагу Петру Порошенку, відомому підприємцю, Кошель не передбачає повторення подібного сценарію. Він вважає, що в представників великого бізнесу цього разу менше шансів на виборах, а щоб унеможливити їхній опосередкований вплив на виборчий процес, варто ухвалити певні зміни до законодавства.
«Треба обмежити для парламентських партій фінансування лише державними коштами. Такі прецеденти в світі є, вони достатньо ефективні, і партії будуть нести серйозні покарання за те, що отримують кошти від приватних інвесторів», – пропонує Кошель. Другим важливим обмеженням він називає заборону політичної реклами.
За словами політолога Петра Олещука, нині дійсно є багато потенційних кандидатів у президенти серед опозиціонерів. Однак їхня перемога у майбутніх виборах залежить від того, чи вдасться їм об’єднатися, чи ні.
При цьому, за його словами, навряд чи це будуть ті люди, які нині є лідерами на мітингах під Радою.
«Як показує досвід, мітинги влаштовують одні, а кінцевими результатами користуються інші. Як на мене, зараз ці всі процеси виконують лише функцію розчистки електоральної ніші для тих політиків, які, можливо, ніякої участі в цьому процесі не брали», – припускає він.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
