Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 16:14

Переможуть в Україні не хруні, а пасіонарії – Цибулько


Діти в національному одязі на День Незалежності України у Луцьку (архівне фото)

Короткостроково українці – песимісти, стратегічно – оптимісти. Таким чином соціолог Володимир Паніотто оцінив в ефірі Радіо Свобода страхи та сподівання респондентів в Україні. Коментуючи настрої людей, політолог Володимир Цибулько наголосив: українське суспільство є транзитним. Немає властивій СРСР та нинішній Росії сакральності у ставленні до влади. Але критичність, «зрадофільство» є надмірним і часто робить виборців вразливими до політичних маніпуляцій. До цього додається традиційне небажання брати на себе відповідальність, вважає політолог. Водночас він зауважив: хоча пасивна більшість схильна перекладати відповідальність за майбутнє країни на владу, гору візьме меншість – пасіонарії. Безпринципні люди, готові в тому числі продати свій голос на виборах, «хруні» (як висловився Цибулько) долю України не визначать.

Приводом для розмови з главою Київського міжнародного інституту соціології Володимиром Паніотто й політологом Володимиром Цибульком стало соцдослідження компанії Nielsen. За його даними, 34% українців турбує війна, 28% споживачів переймаються зростанням тарифів на комунальні послуги, 21% – цінами на продукти харчування.

Ці цифри не дивують психолога Юрія Калашнікова – він нагадує, що для людини завжди було важливо мати можливість нормального життя. А тарифи, підвищення цін та війна ставлять під загрозу комфорт та безпеку.

Війна у переліку проблем, названих респондентами, лише трохи випереджає тарифи і ціни
Війна у переліку проблем, названих респондентами, лише трохи випереджає тарифи і ціни

«Воєнне питання пов'язане з тим, що порушується звичний хід життя, є вірогідність смерті або позбавлення звичного стилю життя. Ну і, звичайно, тарифи і все, що пов'язано з підвищенням цін, пов'язано з тим, що це викликає відчуття голоду і, знову ж таки, небезпеки бути на межі того, що буде загроза життю. Тому загальний рівень тривожності з цих питань, звичайно, буде набагато вищим, ніж в інших країнах – де немає такої небезпеки», – пояснює Калашніков.

Воєнне питання пов'язане з тим, що порушується звичний хід життя, є вірогідність смерті або позбавлення звичного стилю життя
Юрій Калашніков

Володимир Паніотто, коментуючи результати опитування від компанії Nielsen, пригадує дослідження власної установи, на прикладі якого доходить висновку: іноді справжні масштаби проблем українці оцінюють не самі, а переймають з медіа.

«Коли ми їх питаємо про те, що найбільш важливо сьогодні чи які найбільші проблеми в країні, це деяка суміш реального досвіду і того, що кажуть в ЗМІ. Якщо постійно кажуть про корупцію, корупція буде на досить високому місці», – пояснив він в ефірі «Ранкової Свободи».

На думку Паніотто, результати досліджень відображають особливості українського менталітету.

«Українці є короткостроковими песимістами і стратегічними оптимістами. Тобто вони кажуть: найближчі декілька років все буде дуже погано, але через 5 років вже буде дуже добре», – впевнений він.

Вони кажуть: найближчі декілька років все буде дуже погано, але через 5 років вже буде дуже добре
Володимир Паніотто

Політолог Володимир Цибулько називає українське суспільство транзитним. У більшості виборців бачення перспективи здебільшого лише стратегічне.

«Наприклад, апріорі приймається наш шлях в Європу, НАТО більшістю громадян. Але аналізувати логіку таких короткотермінових дій уряду чи місцевої влади – українець завжди критичний і скептичний», – пояснює експерт і додає, що цей скептицизм часто робить українців вразливими до політичних маніпуляцій. Цій вразливості сприяє ще й традиційне небажання брати на себе відповідальність.

«Те, що звучить на сторінках медіа чи в ефірі, дуже швидко приживається в головах і це сприймається як певний рівень поінформованості. Насправді мені здається, що це такі приживлені кліше для того, щоб не замислюватися особисто, наскільки правильні дії влади, твої дії, твоїх політичних обранців чи місцевої влади», – переконаний Цибулько.

Володимир Цибулько
Володимир Цибулько

Українське суспільство має багато форм самоорганізації – Цибулько

Володимир Паніотто вказує на дещо амбівалентну поведінку українців, коли мова йде про виборчий процес. За його спостереженнями, електорат хоче бачити нові обличчя в політиці, але таких нових людей дуже легко дискредитувати в його очах, маючи підконтрольні медіа та гроші. Як наслідок, у владі залишаються старі політики, в яких такі активи є.

«Мені здається, що все-таки рівень політичної культури досить низький, в результаті люди забувають, що робили ті чи інші політики – як то кажуть, коротка пам'ять. Все одно проходять ті самі політики, і ті, хто має більше ресурсів, ті і виграють», – нарікає він.

Мені здається, що все-таки рівень політичної культури досить низький
Володимир Паніотто

Свою роль відіграє й готовність 6% українців продати голос на виборах (це лише ті, хто наважився зізнатися в цьому соціологам). Володимир Цибулько проводить певні аналогії стосовно безпринципності й продажності нинішніх виборців з тими людьми, яких на Галичині на початку 20 століття називали «хрунями».

«Хрунь – це людина, яка продає свій голос на виборах. Іноді треба звертати увагу на українську класику, там типи поведінки українця описані. Тому тут нічого за століття не змінилось», – зазначає експерт.

Однак перемоги таким виборцям та їхнім обранцям він не передрікає – на його переконання, майбутнє за більш активним прошарком суспільства.

«Гору бере пасіонарна частина, найбільш активна, найбільш ризикована, яка здатна потім найбільше пожинати дивіденди своєї активності. Я б сказав, що українське суспільство доволі структуроване і має багато різних форм самоорганізації».

Майдан, на який вийшла пасіонарна частина суспільства
Майдан, на який вийшла пасіонарна частина суспільства

​На думку Цибулька, соціологічні дослідження допомагають демократичній владі відслідковувати суспільні настрої, проте закликає тих, хто їх проводить, розмежовувати активних та пасивних громадян.

Така соціологія є приводним ременем до дій, але разом із тим добрі аналітичні центри завжди відокремлюють медійні нашарування...
Володимир Цибулько

«Така соціологія є приводним ременем до дій, але разом із тим добрі аналітичні центри завжди відокремлюють медійні нашарування, певну зазомбованість певної частини населення – особливо пасивної, яка чекає всяких патерналістських подачок від держави. З іншого боку, тут важливо аналізувати поведінку продуктивної, активної частини суспільства, адже вона в результаті й призводить до успіхів цілого суспільства», – порівнює політолог.

​Громадськості ж загалом, підсумовує він, потрібно вчитись грамотно оцінювати дії влади, щоб розрізняти неефективні рішення від таких, що просто потребують часу.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG