Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 06:31

Молоді музиканти бояться висловлювати громадянську позицію, щоб не зашкодити кар’єрі – Ірина Гінтова


Iryna Gintova

Українські музиканти в Європі можуть грати більше української музики, презентувати талановитих співаків і артистів, показуючи світові свою культуру, не з пострадянського імперського спадку, переконана Ірина Гінтова. Скрипалька з України, яка працює в Швейцарії, про музику і переконання розповіла в програмі Радіо Свобода «Радиво».

Ірина Гінтова з Києва чотири роки працює в симфонічному оркестрі швейцарського міста Санкт-Галлен. Скрипалька входить до інтернаціональної мистецької команди, де оркеструють музиканти з 27-ми країн світу. До симфонічного оркестру вона потрапила через жорсткий конкурс. І нині, щоб бути в престижному європейському колективі, має постійно професійно удосконалюватися. До того ж, скрипалька їздить із сольними концертами не лише Швейцарією, а й Німеччиною, Італією, Польщею, Чехією, Іспанією та США.

Скрипалька Ірина Гінтова розповідає, що для неї напис про приналежність до України на афіші – не просто сім яскравих літер назви держави.

З часу подій в Україні, мені як людині, важливо усвідомлювати, що я – з України

«В принципі, я також вважаю, що музикант – це поняття інтернаціональне. В принципі, це неважливо до якої країни ти належиш, тому що ти граєш музику для всього світу. Але з часу подій в Україні, мені як людині, важливо усвідомлювати, що я – з України. Для мене важливо грати більше української музики і щоб люди в Німеччині чи в Швейцарії більше чули про Україну», – розповідає про зміни в самоідентифікації Ірина Гінтова.

Музикантка зізнається: переосмисленню себе як українки завдячує старшому братові – піаністу Павлові Гінтові, який живе у США. Він у 2015 році виступив проти діячів культури, які підписали відкритого листа, підтримавши дії російського президента Володимира Путіна щодо України та анексії Криму.

Павло разом із своїми колегами-музикантами організовував пікети під час гастролей російських музикантів у США, зокрема Валерія Гергієва, який керує Маріїнським театром, Володимира Співакова, очільника камерного оркестру «Віртуозів Москви» та художнього керівника Національного філармонійного оркестру Росії, оперної співачки Анни Нетребко, яка віддала гроші начебто на відновлення роботи Театру опери та балету в окупованому Донецьку тощо.

У дуже великої кількості артистів є будинки в Європі, зокрема в Іспанії. Вони щось там відстоюють в Росії, але їм і там, в Росії, добре і в Європі

«Мені ніхто з менеджерів оркестру не заважає висловлювати свою позицію. Я говорю все, що думаю. Втім, для мого брата наразі це справа життя. Люди, які підписали того листа, вони можуть відстоювати все що завгодно, але, якщо я не помиляюся, то у дуже великої кількості артистів є будинки в Європі, зокрема в Іспанії. Вони щось там відстоюють в Росії, але їм і там, в Росії, добре і в Європі. Тому, якщо їм буде некомфортно в Росії працювати, то вони зможуть переїхати в інший не тоталітарний режим до Іспанії», – каже музикантка.

Втім, на її думку, тоталітарний режим повертається або вже певною мірою повернувся.

«Я не можу порівнювати ситуацію, яка є нині, і ту, в якій опинився радянський композитор Дмитро Шостакович, коли в нього не було вибору. Йому давали «вибір» – втратити життя чи грати за радянськими правилами. Але я думаю, що зараз в путінській Росії ще такого «вибору» немає, ці підписанти просто хочуть мати дуже-дуже комфортне життя і в Росії, і в Європі», – розмірковує Ірина Гінтова.

На думку артистки, так звана аполітичність деяких музикантів, мовляв, «я – в мистецтві, поза політикою», – це і пристосуванство, і уникання відповідальності заради кар’єри.

Якщо зараз молодий артист з України робить велику кар’єру в Європі, він просто не хоче великого ризику і робити якісь гучні заяви

«Мені здається, люди бояться зробити якийсь неправильний крок в кар’єрі. Тому що, якщо зараз молодий артист з України робить велику кар’єру в Європі, він просто не хоче великого ризику і робити якісь гучні заяви. Тому що, а хто знає, чи завтра не зателефонує якийсь дуже відомий диригент, що підписав цього листа і скаже: «Я хочу з тобою зіграти». Мабуть, багато людей мріють про це. І, на жаль, як це не смішно, вони ставлять своє життя, свою кар’єру більш важливішими за ситуацію в світі, за війну в нас, в Україні», – з сумом констатує Ірина Гінтова.

На її думку, відколи в Україні почалися громадсько-політичні, соціально-культурні зміни, в європейських залах стали частіше грати музику українських сучасних композиторів.

Останнім часом набагато більше людей грає українську музику. У мене запитують ноти квартетів, п’єс Олексія Ретинського. Тут, у Європі, знають і люблять Мирослава Скорика

«Так, російська класична музика, музика радянських композиторів має величезну популярність в Європі, це дуже великий культурний пласт. Але останнім часом набагато більше людей грає українську музику. У мене запитують ноти квартетів, п’єс Олексія Ретинського. Тут, у Європі, знають і люблять Мирослава Скорика, зокрема його шедевральну «Мелодію». Ви ж знаєте, мій брат записав компакт-диск із творами композитора Сергія Борткевича, також багато грає його творів у Європі. Це й композиції Борткевича, присвячені Криму. Це дійсно музика світового ґатунку. Дуже шкода, що про таку музику не знає багато слухацької публіки», – розповідає скрипалька.

Ірина Гінтова переконана: Україні варто активніше представляти в Європі талановитих молодих музикантів, артистів і співаків, зрештою, треба не оглядатися на Росію.

«Нам треба йти своїм окремим шляхом. Нам треба забути, що ми з Росією щось таке братське, єдина культурна спільнота, тому що це далеко не так. Нам треба від цього відштовхнутися», – наголошує Ірина Гінтова.

Скрипалька розповіла, що 11-12 листопада завдяки співпраці з мистецькою спільнотою Collegium Musicum відбудеться її концерт у Львові.

«Я гратиму музику Бароко XVIII сторіччя, твори композиторів ХХ сторіччя. Дерегуватиме концертом Іван Остапович. Він мене запитав, що я хочу грати, і я йому за це вдячна. Тому що це приємно, коли можна обрати щось цікаве для себе. В Європі, традиційно, можуть собі дозволити обирати репертуар тільки солісти з дуже великим ім’ям. Відомі артисти можуть диктувати моду на музику, а музиканти як я, які не мають гучного імені, мусять виконувати, наприклад, концерт Чайковського на замовлення італійського агента. Хочеш грати – грай. Ми з Іваном Остаповичем на листопад обрали концерт італійця Пьєтро Локателлі та Джузеппе Тартіні – це дуже красива музика і я можу зізнатися чесно – я взагалі нічого не знала про концерт Тартіні. Я його почула, коли шукала бароккову музику і щось не таке відоме як «Пори року» Вівальді», – усміхається Ірина Гінтова.

В аудіоподкасті «Радиво» можна почути зізнання Ірини Гінтової про кохання до скрипки і зворушливу історію про педагога – видатного скрипаля Захара Брона. Також у виконанні скрипальки та її брата-піаніста Павла Гінтова звучатимуть класичні твори.

«Радиво» – програма про незвичайних-звичайних українців. Звучить щосуботи о 17:08 в ефірі радіо «Ера-FM» та в аудіоподкастах на сайті Радіо Свобода.

Розповідайте програмі «Радиво» про себе, своїх друзів і колег, які мають цікаві ідеї, проекти, зрештою не стоять на місці, а повсякчас розвиваються:​Vol.noskov@gmail.com

  • 16x9 Image

    Володимир Носков

    Володимир Носков співпрацює з Радіо Свобода з 2009 року. Є власним кореспондентом Радіо Свобода по Харкову і області

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG