Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 21:46

Захист національного інформаційного простору. Досвід США для України


(Рубрика «Точка зору»)

Серед об’єктів інформаційної агресії з боку Росії Українська держава не є одинокою. Не менш потужний негативний інформаційний вплив російське керівництво направило на Сполучені Штати Америки. Втім, американський уряд та суспільство спільними зусиллями знаходять можливості для адекватних відповідей на нові інформаційні виклики.

Низка неприємних подій

Своєрідним моментом відліку часу стали президентські вибори в США 2016 року. Після їхнього закінчення низка подій вивела російську інфоагресію на перші сторінки газет та повідомлень електронних мас-медіа. Є підстави стверджувати, що цей перелік охоплює спроби отримати вплив на основних кандидатів і їхнє оточення, втручання в сам процес голосування, організацію антипрезидентських виступів після оголошення переможця. Інструментами цих дій стала робота спецслужб та дипломатів по ключових американських лідерах, «неджентльменське» використання соцмереж, робота офіційних рупорів Росії на зразок «RT», протиправні дії в кіберпросторі. Серед найбільш гучних подій – інформація про агентів впливу в оточенні Дональда Трампа, отримання фахівцями «Лабораторії Касперського» документів Агентства національної безпеки США, спроби злому російськими хакерами смартфонів американських військових. Служба безпеки Facebook виявила, що майже два роки через Facebook-акаунти з Росії купували і поширювали в соцмережі політичну рекламу. Також російські агенти вкидали дезінформацію в Facebook і Twitter, апелюючи до американського військового персоналу і ветеранів. Іншим прикладом стала російська «фабрика тролів», яка розпалювала міжнаціональну ворожнечу в США за допомогою відомої мобільної гри «Pokemon Go». Цей перелік майже нескінченний, бо практично щотижня оприлюднювалися ті чи інші факти. До речі, інформацію власне американських джерел підтвердив і колишній співробітник «Агентства інтернет-досліджень».

Негативні наслідки такого впливу більш ніж значні, але їхня остаточна оцінка ще попереду після закінчення всіх розслідувань. Для нас важливо, які заходи реагування були вжиті з боку влади, спецслужб, ЗМІ та суспільства.

Доцільні рішення

На початку наведених подій, як жартували експерти, місія здавалася неможливою. Американські дипломати, військові, спецслужби уміють професійно вирішувати завдання в інфопросторі в районі кризової ситуації. Але при умові, що така ситуація має місце поза межами національної території або у разі відкритої збройної агресії проти США. Але в даному випадку весь потужний арсенал інфовпливу не мав правових підстав для використання на території Сполучених Штатів та проти громадян США.

Заслуговує уваги думка американського дипломата, колишнього посла США в Росії та заступника генсекретаря НАТО О. Вершбоу «Це велика загроза, це політична війна проти наших суспільств, проти наших цінностей… Коли ми знаємо, що вони намагаються зробити, ми можемо захистити себе. Я думаю, що дуже важливим є, перш за все, інформувати наших громадян про ці загрози, щоб вони ставилися більш пильно та скептично до інформації, яку вони отримують, щоб ними не можна було так легко маніпулювати... Завжди краще боротися із пропагандою правдою, фактами, більш позитивною інформацією стосовно наших суспільств, про те, чому наші суспільства перемагають, просто подаючи реальні факти».

Отже, США почали шукати шляхи нестандартного вирішення проблем, які охопили майже всі сфери життя США. На рівні держави заплановано розробити оновлені версії нормативних актів з питань кібербезпеки. Також у жовтні цього року рішенням міністра оборони США Д. Маттіса було суттєво підвищено вимоги до рівня інфобезпеки у воєнному відомстві.

Сенатська версія законопроекту про оборонну політику на 2018 рік включає положення про заборону використання програмного забезпечення «Лабораторії Касперського». Запропоновано перезавантаження питань управління кібербезпекою у Пентагоні, включаючи введення нової посади головного керівника з питань інфобезпеки (Chief Information Warfare Officer), який буде підпорядкований безпосередньо міністру оборони та мати повну владу стосовно питань з кібербезпеки та інфопротиборства.

Комітет з розвідки Сенату Конгресу США у жовтні цього року підтримав продовження до кінця 2025 року дії закону про проведення американськими спецслужбами стеження за кордоном.

Американські сенатори анонсували новий законопроект, який буде регулювати рекламу в інтернеті. «Закон про чесну рекламу» вимагає від компаній Facebook та Google, зберігати копії політичної реклами та робити їх загальнодоступними, публікувати інформацію про те, на кого спрямовані ці оголошення, інформацію про покупця і ціни.

На слухання до юридичного комітету американського Конгресу про можливе втручання Росії у вибори в США були запрошені представники топ-менеджменту Facebook, Twitter і Google. Також керівників цих компаній офіційно запросили на слухання в комітеті Конгресу США з розвідки, присвячених розслідування втручання Росії в президентську кампанію 2016 року. Проведення таких відкритих слухань «дозволяє громадськості дізнатися», які саме платформи «використовувалися іноземними гравцями» під час виборчої кампанії.

Що таке серія слухань в американському конгресі? Це ні в якому разі не тиск влади і не судове переслідування. Це по суті потужний інфосигнал суспільству, що держава занепокоєна протиправним втручання в життя країни, має місце реальна інфонебезпека, її загальнодержавний характер та, що саме головне, фактично запрошення до всієї нації долучитися до їхнього захисту.

Як ми бачимо, дії американської влади носять елегантний характер і не містять ознак безпосереднього керівництва приватним бізнесом. Власне кажучи, Facebook, Twitter і Google також не є державними структурами, щоб виконувати вказівки. Але їхні керівники з огляду на суспільну значимість російського інфовпливу добровільно ухвалили рішення співпрацювати з урядом та вживати необхідні заходи в ініціативному порядку.

Компанія Twitter передала комітету Сенату США з розвідки інформацію про 201 акаунт, щодо яких є обґрунтовані підозри про використання їх Росією для втручання у вибори президента США. Також компанія Twitter наприкінці жовтня заблокувала рекламу з акаунтів телеканалу «RT» й інформаційного агентства Sputnik. Як пояснили в компанії, це рішення було ухвалене на підставі розслідування щодо «російського втручання» в президентські вибори.

Низку заходів вживає соцмережа Facebook, яка вирішила розширити штат фахівців із безпеки, з допуском до секретної інформації, щоб оперативно відслідковувати початок «підривних» кампаній в соцмережі, а також отримувати інформацію про потенційні загрози. Facebook розробила нову функцію в соцмережі для перевірки достовірності новин. В цих постах з'являється кнопка, натиснувши, користувач бачить панель з інформацією про джерело новин, з темою контенту та деталі, де і як ця новина була розміщена.

Компанія Google взагалі виключила кремлівський пропагандистський телеканал Russia Today із преміум-списку YouTube роликів, які компанія продає рекламодавцям.

І це лише невеликий перелік того, як в США влада та суспільство змогли оперативно мобілізуватися для гідної відповіді на російський інфовплив.

Уроки для нас

Думаю, що дуже скоро про ці події з’являться ґрунтовні наукові дослідження та публіцистичні книги-розслідування. Але вже сьогодні є щонайменше кілька важливих причин, чим для нас цікавий американський досвід. По-перше, країна з високими правовими стандартами та демократичними цінностями щодо свободи слова, свободи ЗМІ, нарешті свободи бізнесу отримала інфовиклик від держави, якій на цьому етапі її історії «начхати» на будь які свободи і цінності. Але певні рішення є та підтримуються суспільством.

По-друге, для отримання необхідного рівня підтримки з боку суспільства та ЗМІ держава провела інфокампанію щодо доведення до населення інформації про недружні дії з боку Росії. Лише після формування суспільної думки були реалізовані обмежувальні рішення або «запущені» ініціативні проекти інфопротидії з боку приватного бізнесу та структур громадянського суспільства.

По-третє, виявляється, з боку влади можна уникати прямих заборон та обмежень. Замість цього достатньо оприлюднити достовірну інформацію про події та тим самим цивілізованими методами спонукати бізнес і суспільство самим визначитись та надати відповідь інфоагресорам.

По-четверте. Інфокампанія Росії проти США за своїм змістом носить комплексний «гібридний» характер. Між іншим, комплексний характер полягає в одночасному використанні дипломатичного тиску, соцмереж, всіх форм ЗМІ, кіберпростору, «культурної дипломатії», агентів впливу та лобіювання тощо. Іншими словами, дії відбуваються одночасно в фізичному та когнітивному вимірах. Це дуже важливий урок для нас, який в черговий раз підкреслює недопустимість будь-яких «штучних парканів» між кібербезпекою, безпекою інформації, інформаційно-психологічною безпекою, іншими складовими інфобезпеки держави та стратегічними комунікаціями в цілому. На жаль, саме це сьогодні спостерігається в Україні: повна розмитість сфер діяльності в єдиному інформаційному просторі та відсутність чіткої вертикалі відповідальності. Хоча невже ми постраждали від російської інформаційної агресії менше за американців або є набагато дурнішими за них?

З огляду на події в США, виникає гарний привід добре замислитися нам самим. Ситуація у нас дуже непроста: війна на Сході не завершилася, суспільно-політичну обстановку в державі продовжують розхитувати, попереду нас чекають чергові виборчі кампанії. І при цьому Росії набагато простіше працювати по Україні, ніж по США через добре розуміння ними ситуації в державі, наших настроїв і ментальності, практично відсутній мовний бар’єр, наявність вже вибудованих різноманітних каналів комунікацій.

На жаль, наші політики та владні структури вчинили багато дій, за наслідками яких суспільство не готове до нових обмежень, а владні структури – неспроможні їх запровадити. Хоча, безумовно, під прикриттям загроз від російського агресора такі спроби будуть. Але непопулярні рішення були реальними в 2014-му, максимум в 2015 році, коли агресія мала дуже гострий характер, а рівень довіри до влади дозволяв їх провести. Тому сьогодні на часі пошук вже нових рішень та підходів.

Тетяна Попова – експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека», колишній заступник міністра інформаційної політики України

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Тетяна Попова

    Експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека», колишній заступник міністра інформаційної політики України

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG