Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 06:26

Роман Мизь (1932-2017): греко-католицький священик у Сербії, історик, журналіст, громадський діяч


Роман Мизь, греко-католицький священик у Сербії, історик, журналіст, громадський діяч

У Новому Саді 13 листопада на 86-му році життя помер греко-католицький священик, хрестоносний поротоієрей Роман Мизь, довголітній парох в цьому місті, видатний проповідник, видавець, викладач, історик, журналіст, громадській діяч. Роман Мизь народився 1932 року в Дрогобичі, в сімʼї греко-католицького священика, в котрій до того часу пʼять поколінь чоловіки по прямій лінії були священиками. Згодом батьки поселилися в колишній Югославії, де він закінчив студії теології. Студіював і в Українському вільному університеті в Мюнхені, також в університетах у Загребі (історію мистецтва) та Новому Саді (історію). На церковну службу до Нового Сада був призначений 1968 року й там залишився до кінця життя.

Отець Мизь – автор понад 50 книг, в тому числі пʼять томів «Матеріалів до історії українців в Боснії», двох томів біографій греко-католицьких священиків в колишній Югославії, лексиконів християнської термінології, історій парафій. Друкував українською, русинською та сербською мовами. Був засновником і редактором україномовних радіопередач в Боснії та Сербії, засновником християнського часопису «Дзвони». Від 1987 до 1992 року на Радіо Свобода кожної неділі читали його проповіді під псевдонімом «Отець Іван», котрі згодом були опубліковані у Львові під заголовком «Християнство – що це, властиво».

Співробітник українського самвидаву

В комуністичні часи завдяки о. Романові до країн Європи було направлено чимало творів українського самвидаву. Знайомі привозили рукописи до його дому, він пересилав їх до Німеччини та інших країн. Цей канал не розкрила ані радянська, ані югославська поліція, хоча священик до початку 90-х років постійно був під її наглядом.

Панотець Мизь був співробітником чимало видань в Україні, Німеччині, Словаччині, Польщі. Його парафія в центрі Нового Сада завжди була відкрита для гостей з усього світу. Побували в нього Ростислав Братунь, Іван Драч, Роман Купчинський, Роман Лубківський, Микола Мушинка, священики, журналісти, дипломати, малярі, історики, студенти тощо. В нього була велика українська та богословська бібліотека – кілька тисяч книжок. У час, коли він був головою Союзу русинів і українців Югославії , на навчання до України поїхали кілька десятків студентів із Сербії.

Ерудит, активіст екуменічного руху

В комуністичній Югославії Роман Мизь в парафії читав студентам лекції з історії церкви, біблієзнавства, християнської етики. Двічі здобув звання магістра теології – у Пряшівському та Краківському університетах Був викладачем на католицькому й протестантському факультетах у Новому Саді. Останній надав йому звання почесного докторa. Часто виступав на екуменічних зустрічах, брав участь в гуманітарних акціях. Поважали його всі парафіяни, також і серби, угорці, словаки. Був ерудитом, людиною неймовірної енергії, знавцем східного обряду, зокрема церковного співу. Про що не встигав сам писати – надавав зібрані матеріали науковцям або колегам-священикам й заохочував їх до дослідницької праці.

Панотець Мизь з повагою ставився до всіх людей. Атеїсти, православні, протестанти для нього були насамперед – люди. Мала українсько-русинська громада втратила одного з носіїв релігійного й культурного життя упродовж минулих 50 років.

Роман Мизь буде похований в Руському Керестурі, найстаршому поселенні української діаспори в нинішній Сербії.

  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор шести поетичних книжок, трьох книг, політичних есе, про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ надрукував чимало матеріалів про Україну.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG