Канцлер ФРН Анґела Меркель не зуміла сформувати коаліцію, яка забезпечила б їй більшість у Бундестазі, можливість створити стабільний уряд. Що у підсумку (поки що)? Нові парламентські вибори, які навряд чи змінять розстановку політичних сил, кабінет меншості, працювати в якому, за словами самої Меркель, вона не готова? Але за будь-якого варіанту голова уряду має стати перед президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром, який дає згоду на процедуру виборів канцлера у парламенті, без якої подальше просування процесу неможливе.
Німецькі ліберали (Вільна демократична партія) вийшли з кількатижневих переговорів про створення коаліції з блоком ХДС/ХСС і «зеленими» – так званої «Ямайки» (за традиційними кольорами партій-учасниць: чорні, жовті та зелені, – як прапор Ямайки) – надто вже різними були їхні прагнення у єдиній меті – щось змінити у країні на краще. За деякими параметрами, позиції були прямо протилежними. Утім, сподівання на те, що, заради спільного блага політики зуміють подолати розбіжності у поглядах, не справдилися.
Переговори все-таки тривали з прогресом аж до ночі 20 листопада: учасники коаліції, хоч і не без проблем, але все-таки домовлялися, а канцлер навіть повідомила, що консенсусу досягнуто. Та в останню хвилину лідер Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер заявив: «Ми нікого не звинувачуємо у тому, що він відстоює власні принципи. Але й ми відстоюємо власну позицію. Нас обрали, щоб ми щось змінили. Але досягти цього не вдалося. Краще не управляти, ніж управляти неправильно».
У підсумку, залишається уряд меншості. Утім, і сама Меркель, і «зелені», які виключили свою участь у ньому, такого варіанту не бажають. Переговірник від Партії зелених Юрґен Тріттін в інтерв’ю телеканалові ZDF заявив, що «Німеччині потрібний стабільний уряд, тому більшість у парламенті необхідна».
Деякі експерти вважають, що ситуацію могла б врятувати «велика коаліція» Соціал-демократичної партії та ХДС/ХСС. Це забезпечило б створення уряду більшості (399 мандатів, або 56%). Але соціал-демократи вже відразу після виборів виключили можливість своєї участі у ній. А після провалу переговорів щодо «Ямайки» вони ще раз підтвердили свою позицію. Виконувач обов’язків голови СДПН Ральф Штеґнер заявив, що «тактика, яка передбачає збереження «великої коаліції», була неправильною для СДПН у день виборів 24 вересня, і вона залишається неправильною 20 листопада».
Обмежена активність тимчасового уряду – Зеґберс
Проблемами з формуванням нової коаліції занепокоєні не лише німецькі політики та експерти, а й їхні колеги у ЄС, котрі вважають таку ситуацію ризиком і для інших країн Європи. Ідеться навіть про те, що Німеччина може звернутися до Євросоюзу з проханням про перенесення запланованого на грудень саміту голів держав і урядів.
Провал переговорів створив складну ситуацію і для партнерів Німеччини, яка є найвпливовішою країною у спільноті, бо без неї неможливо ухвалювати важливі рішення щодо поглиблення європейської інтеграції – такий лейтмотив коментарів багатьох політиків.
Такої само думки і професор берлінського Вільного університету, доктор політології Клаус Зеґберс, котрий у розмові з Радіо Свобода зазначив, що увага всіх політичних гравців буде зосереджена саме на перебігу подій у Бундестазі, а всі інші питання поки що займуть другий план. Адже ідеться про основоположні засади управління країною, що вимагає внутрішніх дискусій, обговорень, а також вивчення ситуації і голосувань. Тобто вся увага суспільства зосереджуватиметься на питанні, хто управлятиме країною, яким буде уряд.
Доти, поки ми не матимемо повноцінного уряду, то і міжнародна дієздатність країни якщо й буде, то дуже обмеженою. Це стосується і дуже важливих питань на сході УкраїниКлаус Зеґберс
«Через те, що нинішній уряд – лише виконавчий орган, він узагалі не має права ухвалювати деякі питання, що мають велике значення, або чинити великий вплив на розвиток подій. Відтак доти, поки ми не матимемо повноцінного уряду, то і міжнародна дієздатність країни якщо й буде, то дуже обмеженою. Це стосується і дуже важливих питань на сході України», – розмірковує німецький професор.
Уряд меншості, швидкі повторні вибори чи все-таки консенсус?
Тож для політиків залишаються два варіанти: уряд меншості, якого в історії Німеччини ще не було, і нові вибори, які ніколи не оголошувалися так швидко, як це може бути зараз.
Стаття 63 Основного закону Німеччини передбачає, що в будь-якому разі президент спочатку пропонує Бундестагу кандидатуру нового канцлера. Якщо кандидат одержує підтримку більшості парламентаріїв, голова держави призначає його на посаду керівника уряду. Саме для цього велися міжпартійні переговори про створення більшості.
Досі всі німецькі канцлери отримували призначення уже за результатами першого туру голосування. Якщо б це не вдалося, то Бундестагу дається 14 днів, і якщо впродовж цього терміну канцлера все-таки не обирають, то проводиться новий тур голосування. Якщо й у такому разі не вдається обрати канцлера, то президент упродовж тижня або призначає на цю посаду кандидата, якого не обрано, або розпускає парламент. А протягом 60 днів після розпуску має бути обраний новий законодавчий орган.
Нові вибори нічого не змінять?
Тим часом численні опитування громадської думки свідчать: якби парламентські вибори відбулися найближчим часом, то їхні результати були б такими само, які і вересневі. Приміром, дані опитування Forsa, Emnid і Infratets Dimap показують, що блок Меркель може розраховувати на 30–32% (у вересні 32,9%), соціал-демократи – на 20–22% (проти 20,5%), ліберали – на 11–12% (10,7% у вересні), а «зелені» – на 10–11% (на останніх виборах 8,9%). Ліві можуть одержати 9–10% (у вересні 9,2%), а права «Альтернатива для Німеччини» – 12–13% (проти 12,6%).
Через те, що великі партії не бажають блокуватися з «Лівими» та «АдН», у них залишається та сама перспектива: «Ямайка», «велика коаліція», уряд меншості та нові вибори.
Утім, відзначають політологи, все може змінитися, а учасники переговорів щодо формування нового уряду ще можуть дійти компромісів. За словами самої Меркель, основні розбіжності під час дискусій були щодо міграції, але й вони не надто великі: і з лібералами, і з «зеленими» можна дійти згоди.
Також голоа держави Франк-Вальтер Штайнмаєр досі висловлювався проти нинішньої перспективи дострокових виборів. Закликавши політиків до відповідальності, він заявив, що не може уявити, «що учасники переговорів усерйоз готові піти на ризик нових виборів».
