Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 01:16

На конференцію україністів до Праги покликали науковців та поетів


Радомир Мокрик

Вперше за багато років у Празі відбудеться Міжнародна конференція україністів. Протягом трьох днів, з п’ятниці 25-го до неділі 26 листопада, вчені, переважно з Чехії, України, Польщі та Словаччини, говоритимуть про історію, культуру, літературу та, звичайно ж, аналізуватимуть нинішні болючі проблеми України. Конференція проходить у стінах Карлового університету за підтримки посольства України у Чехії. Про те, як вдалося відновити давню і славну традицію чеської україністики, говоримо з одним з організаторів конференції, докторантом Карлового університету Радомиром Мокриком.

– У нас є таке уявлення, що треба зробити якусь платформу, якусь мережу україністів, намагаємося познайомити людей, створити осередок, для того, щоб люди не лише працювали над своїми темами, але і поширювали інформацію, як в науковому середовищі, так і на ширший загал. Це є частиною інформаційної політики, намагання пояснити Україну ще і з такого наукового, культурного боку.

– Прага є одним з найдавніших центрів україністики, що бере початок ще у 20-х роках минулого століття, наскільки її потенціал зберігся і чи він зростає?

Прага могла б стати вузловим пунктом між україністами різних країн, бо тут справді є традиції і можливості

– Думаю, що потенціал є дуже влучним словом, бо справді потенціал тут є великий, і є всі підстави розраховувати, що україністика тут буде розвиватись. Тут працює Асоціація україністів Чехії, яка намагається поширити свої міжнародні зв’язки. Зокрема, нещодавно делегація з Інституту східноєвропейських студій Карлового університету їздила до Гарварду, де працює історик Сергій Плохій, який курує україністику в Гарварді, є спроби посилити зв’язки з Україною, зокрема Львовом. На цій конференції зараз мав виступати львівський історик Ярослав Грицак, який, на жаль, не зміг приїхати в останній момент. Отже, Прага могла б стати вузловим пунктом між україністами різних країн, бо тут справді є традиції і можливості, щоб воно працювало.

– На які місцеві інституції можна покладатися у розбудові цих зв’язків?

Якщо держава через посольство далі буде підтримувати, то нам вдасться рухатися далі і в академічному, і в більш популярному напрямку

– Цей Інститут східноєвропейських студій Карлового університету, який я згадав, є академічним базисом україністики. Великі надії покладаємо на посольство, яке надало підтримки цій конференції, і видно, що з приходом нового посла Євгена Перебийноса справи починають рухатись. На базі посольства було створено Координаційну раду різних організацій, які займаються Україною. І, я думаю, якщо держава через посольство далі буде підтримувати, то нам вдасться рухатися далі і в академічному, і в більш популярному напрямку.

– Як ви відбирали теми та матеріали цьогорічної конференції? Який був інтерес до неї з боку учасників?

Теми є традиційні, література, історія, наприклад, але є цілий пласт інформаційної війни

– Теми є традиційні, література, історія, наприклад, але є цілий пласт інформаційної війни. І це новий аспект україністики, який виник протягом останніх років, бо обставини вимагають, щоб ми не просто сиділи у комфортному академічному колі і були задоволені собою, а показали, що відбувається зараз, і намагалися це проаналізувати.

Інтерес до конференції був неочікувано високим. Ми відібрали 46 праць, а заявок було понад 100.

– А якого інтересу ви очікуєте з боку громадськості? Адже чехи, попри те, що навіть жили колись з українцями в одній державі, мало що про них знають, навіть українську і російську мову не розрізняють на слух.

– На ширший інтерес громадськості розраховані супровідні акції – це зустріч з українськими репортерами Олесею Яремчук та Лесем Белеєм, яка відбудеться в Бібліотеці Вацлава Гавела. Приїжджає Люба Якимчук, одна з найвідоміших поеток зараз. На факультеті ми робимо виставку про українську еміграцію. Таким чином ми намагається залучити якомога більше людей навколо цієї конференції.

Вишиванка і шаровари, традиційна культура – це дуже класно, але це не все

В нас є таке уявлення, що, з одного боку, вишиванка і шаровари, традиційна культура – це дуже класно, але це не все. Ми хочемо показати молодих, успішних українців, які працюють, яким щось вдається, щоб чехи могли з ними поспілкуватися і побачити, що це і є українська культура. І це є ледь не ключовий момент задуму нашої конференції.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG