Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 23:53

Україна використовує менше половини коштів, отриманих у рамках міжнародних позик. Це констатувала народний депутат Ганна Гопко. Зі свого боку, колишній міністр економіки Павло Шеремета зауважує, що освоюють лише чверть одержаного. Парламентар Олексій Рябчин переконаний, що від такого становища в першу чергу страждає в Україні сектор енергоефективності й інфраструктура ЖКГ.

Україна освоїла менше половини міжнародних позик із виділених понад семи мільярдів євро. Про це написала на своїй сторінці у Facebook голова парламентського комітету із закордонних справ Ганна Гопко.

А депутат від фракції «Батьківщина» Олексій Рябчин уточнив в ефірі Радіо Свобода, що цифри, наведені Ганною Гопко, базується на звіті Рахункової палати України. Відповідно до цього документа, оприлюдненого у вересні цього року, Україна залучила фінансову допомогу на 3,2 мільйона доларів та 4,9 мільярда євро. За його словами, основний напрямок фінансування – забезпечення енергоефективності та модернізація житлово-комунальної інфраструктури.

«2014 року ми скористались лише 70% цієї допомоги, в 2015-му – 47%, у 2016-му вже 42%. В середньому за ці три постмайданні роки – це 49%. А якщо ми порівняємо зі «злочинною владою» – в 2011 році 93%, у 2012-му – 78%, у 2013-му – 69%. Тобто ми бачимо неефективність використання цих коштів», – переконує Олексій Рябчин.

Олексій Рябчин
Олексій Рябчин

Внаслідок такого становища, каже він, реформування енергосектору України гальмується.

«Наприклад, проект реабілітації гідроелектростанцій, модернізації електричних підстанцій для ефективної передачі електроенергії, програма підвищення безпеки атомної енергосистеми України – це там, де вибірка 1-10%».

Експерт Інституту економічних досліджень Віталій Кравчук вважає, що таке освоєння Україною міжнародних позик говорить не про небажання держави використовувати гроші. За словами експерта, кошти виділяють, але до України не доходять, бо вона не виконує необхідних умов.

«Для отримання деяких сум грошей потрібно виконувати відповідні передумови. Якщо мова йде про макрофінансову підтримку, то це гроші для загальних бюджетних цілей, обмеження їхнього використання немає. У випадку проектного фінансування, така ситуація, що гроші лежать і не використовуються, в принципі, може бути, але я не думаю, що воно дуже поширене. Я думаю, що більш ймовірно те, що вони виділені, але вони не отримані», – міркує Віталій Кравчук.

Віталій Кравчук
Віталій Кравчук

Олексій Рябчин із такою аргументацією не погоджується. На його переконання, макрофінансова допомога може бути пов’язана з політичними передумовами, але щодо конкретних інфраструктурних проектів це не діє.

«Яке відношення макроекономічна фінансова допомога з ЄС має до проекту з підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання, в якому ми вибрали тільки 2,7%? Питання не в цьому, питання в тому, що за ці кошти наймаються закордонні експерти, класні українські експерти, люди працюють, отримують кошти, однак далі українська сторона не використовує той потенціал, який є», – нарікає він.

На саміті «Східного партнертства» президент України Петро Порошенко заявив про досягнення домовленості щодо програми макрофінансової допомоги Євросоюзу Україні на 2018-2019 роки.

«Ключові позиції для України нам вдалося відстояти. Ви бачили, в фінальній резолюції саміту є перспектива української European Aspiration. Наступного тижня Єврокомісія випустить комуніке про дуже амбітний проект макрофінансової допомоги на 2018-2019 роки – три транші», – анонсував президент.

Екс-міністр економіки та засновник Києво-Могилянської бізнес-школи Павло Шеремета вважає, що кошти від міжнародних донорів не засвоюють через кілька чинників.

«Звичайно, якби в Україні інтенсивно йшли реформи, можна було б брати ще більші кошти – був би попит на ці гроші всередині України, причому не тільки урядовий. Тому що тут, я думаю, звинувачувати і критикувати треба не тільки уряд і не тільки центральні органи влади. Дуже часто не вистачає просто хороших проектів, команд, які можуть чесно й прозоро виконати ці проекти, задумати виконати ці проекти і потім відзвітуватися про них. Не вистачає ініціативи, не вистачає креативу на місцях також», – пояснює Шеремета.

Павло Шеремета
Павло Шеремета

Великих корупційних ризиків ці гроші не несуть, переконаний економіст, адже донори контролюють їх використання. Саме тому і засвоєння може бути повільніше, ніж очікувалося.

«Там, де нажитися легше, відповідно, і швидкість блискавична може бути. А тут таке, просто особливо не наживешся – менінгіту більше, ніж тих грошей в кишеню. Відповідно, все це тягнеться роками, проекти затверджуються роками, підписи зібрати неможливо», – згадує екс-міністр економіки.

Водночас він застерігає: можливість використовувати міжнародну фінансову допомогу буде не завжди, тож Україні варто було б поставитися до цих можливостей більш уважно.

«У світі зараз є надлишок заощаджень, тобто грошей, я б сказав, в цілому в світі просто неміряно. Тому відсоткова ставка на них така низька. Так довго тягнутися не буде, між іншим: думаю, це останні півроку-рік, тому що США піднімаються свою процентну ставку, і це підніме ставки по всьому світу. Відповідно, якщо вони піднімають свої ставки, то гроші потечуть вже в США, а не в інші країни, включаючи Україну. Тому це, я б сказав, практично райські фінансові умови, які у світі є для тих країн, які хочуть і вміють їх використовувати», – вважає Шеремета.

Рішенням, на думку експерта, може стати готовність розробляти та прозоро втілювати якісні проекти не тільки з боку уряду, а й на всіх ланках українського суспільства.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG