Доступність посилання

ТОП новини
23 Жовтень 2018, Київ 14:51

Венеціанська комісія і освіта в Україні: українська мова – основа держави


Акція в Києві на підтримку української мови (архівне фото)

Київ – Венеціанська комісія визнала «законною і похвальною» метою сприяти зміцненню державної мови в Україні, але при цьому зауважила: критика норм щодо навчання мовами нацменшин виглядає обґрунтованою. Новий закон України «Про освіту», який набув чинності 28 вересня цього року, викликав критику й нарікання сусідів України через так звану «мовну статтю». Деякі представники угорської, румунської та російської національних меншин заявили, що закон нібито дискримінує нацменшини, оскільки мовою освіти визначена державна українська мова. У Києві ж вважають: дискримінацією нацменшин є ситуація, за якої випускники шкіл із навчанням мовами меншин нерідко не знають державної мови у достатньому обсязі, що обмежує їхні можливості і права.

Крапку у дискусіях навколо «мовної статті» закону про освіту мала поставити Венеціанська комісія, яка більш як місяць вивчала 7-у статтю закону й нарешті оприлюднила своє рішення.

Найбільше зауважень викликали у комісії короткий термін реалізації нових правил у формулюванні в статті. Наразі, згідно із законом, «мовна» стаття повноцінно має набути чинності у 2020 році.

Висновки Венеціанської комісії щодо «мовної» статті Закону України «Про освіту» обґрунтовані та конструктивні, зазначила в ефірі Радіо Свобода радниця міністра освіти і науки Іванна Коберник. За її словами, цю статтю можна конкретизувати за допомогою додаткових законодавчих актів.

Одну з рекомендацій комісії – продовжити перехідний період для імплементації статті – Міністерство освіти України визнає обґрунтованою «з педагогічної точки зору» й повністю підтримує цю рекомендацію. Про це ідеться в оприлюдненому міністерством коментарі.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій запевнив, що освітній закон змінюватись не буде, про що домовились українські парламентарі та експерти Венеціанської комісії, а ясність щодо реалізації статті буде вноситись через інші документи.

Було узгоджено, що 7-а стаття закону змінюватись не буде, вона залишиться у тій самій редакції.
Андрій Парубій

«Було узгоджено, що 7-а стаття закону змінюватись не буде, вона залишиться у тій самій редакції. Ми узгодили, що можемо працювати над моментами імплементації під час ухвалення закону про середню освіту та інших підзаконних актів. Як голова українського парламенту, я наголосив, що не бачу можливих змін 7-ї статті у залі Верховної Ради України», – заявив Парубій під час робочої поїздки на Львівщину.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін у блозі на сайті «Європейська правда» зауважив, що для України дуже важливо, що Венеціанська комісія назвала законним «посилення позицій державної української мови в освіті та обов’язковість її вивчення всіма громадянами країни».

«Хтось каже, що в угорців та румунів відберуть право навчатись рідними мовами. Це абсолютно не відповідає дійсності! Але громадяни України мають володіти українською мовою, і це насправді дуже важливо для всіх, у тому числі для громад (національних – ред.)», – зазначив Клімкін під час поїздки на Закарпаття.

Водночас, міністр критикує позицію сусідніх держав, які вважають освітній закон дискримінаційним саме за використання в освіті насамперед державної мови. За його словами, Україна як незалежна й суверенна держава звільняється від залишків радянського колоніалізму й комплексів меншовартості, що може не подобатись її сусідам.

У Росії «старшобратство» є параноїдальним і вкрай агресивним
Павло Клімкін

«Нашим партнерам слід якнайшвидше усвідомити, що ми є рівноправною й рівноцінною їм державою – не більше, але й не менше… Якщо у наших європейських друзів прояви такого «старшобратського» ставлення до України є спорадичними і пояснюються, швидше за все, інерцією мислення та внутрішньополітичними чинниками, то у Росії «старшобратство» є параноїдальним і вкрай агресивним. Росія не може змиритися з втратою своєї головної колонії», – наголошує Клімкін.

А на передодні у Твітері міністр закордонних справ України наголосив:

«Новий закон про освіту надає достатньо можливостей для розвитку мов нацменшин. Разом з громадами маємо розробити план його застосування. Без української мови у наших громадян немає майбутнього у власній країні. І це стосується всіх, включно з росіянами».

Російська мова: черговий камінь спотикання?

Не лише очільник МЗС, а й незалежні експерти не оминули увагою як заяви представників Росії, так і зауваження Венеціанської комісії щодо вжитку в освіті російської мови та інших мов, які «не є офіційними мовами Євросоюзу». Українські фахівці зауважують: російській мові не загрожують проблеми ні в освітній, ні в інформаційній сфері.

Як зазначає координатор «Громадського сектору Євромайдану» Олег Слабоспицький, який працює у сфері молодіжної просвіти, дотепер українці перебувають під впливом Росії, стикаючись щодня з російськомовними виданнями, гуманітарними і науковими проектами тощо.

Дивно, коли деякі державні службовці не займають жорсткої позиції. У країнах Європи людина повинна знати мову тієї держави
Олег Слабоспицький

«Якщо ми говоримо про систему освіти, мені трохи дивно, коли деякі державні службовці не займають жорсткої позиції щодо цього питання, тому що далі відступати вже нікуди. У країнах Європи людина повинна знати мову тієї держави, в якій вона живе та з якою вона себе ідентифікує», – відзначив експерт в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Слабоспицький також вважає неприпустимими факти, коли в учбових закладах України різних рівнів освітяни, які мають викладати державною мовою, переходять на російську мову, при цьому і поміж собою вони спілкуються російською. Навряд чи таке ставлення до державної мови буде викликати повагу до української в учнів або студентів, зауважує експерт. А молодь на Закарпатті, навчаючись угорською мовою, навряд чи буде ідентифікувати себе з Україною, додає Слабоспицький.

Якщо і у школі, і в університеті, і у поза освітньому процесі учень або студент не отримує ніякої інформації українською мовою, то така людина потім розуміє: її з цією країною нічого не пов’язує
Олег Слабоспицький

«Ми знаємо, що навіть у деяких університетах є проблеми викладання українською мовою. Люди навіть перестають себе ідентифікувати з Україною як державою. Якщо і у школі, і в університеті, і у поза освітньому процесі учень або студент не отримує ніякої інформації українською мовою, то така людина потім розуміє: її з цією країною нічого не пов’язує», – зазначив Слабоспицький.

Наразі ж Міністерство освіти радить не політизувати рішення Венеціанської комісії щодо закону про освіту й пропонує три моделі впровадження його «мовної» статті. Перша модель передбачає можливість викладання мовою нацменшини всіх предметів з 1-го до 11(12)-го класу поряд з українською мовою. Ця модель діятиме для тих мовних груп, які не мають власної держави для розвитку мовної термінології, або не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають жодної іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови. Другу можуть застосувати національні громади, чиї мови належать до мов Євросоюзу. Третя модель пропонує дітям, чиї рідні мови належать до споріднених з українською, вивчати предмети українською мовою, залишивши вивчення російської мови як один із предметів.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Мова і освіта. Висновки Венеціанської комісії обґрунтовані – радник міністра освіти​

Венеціанська комісія і українська мова. Висновки відповідають інтересам України – Кулеба​

Освітян Закарпаття рішення Венеціанської комісії не здивувало

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG