В Україні запрацює робоча група, що розроблятиме заходи боротьби з корупцією, спираючись на досвід Естонії, повідомляють ЗМІ. На думку академіка Національної академії правових наук України Анатолія Селіванова, іноземні експерти – не панацея, адже вони мають знати специфіку українського законодавства. Натомість він вважає, що українським правоохоронним органам бракує чіткого розмежування повноважень, щоб унеможливити конфлікти між ними. А директор Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко переконаний: єдиний правоохоронний орган, який реально бореться з корупцією, – це Національне антикорупційне бюро.
За словами менеджера антикорупційної групи «Реанімаційного пакету реформ» Антона Марчука, єдиний орган, який є дійсно незалежним, – це Національне антикорупційне бюро.
Нацполіція, Державне бюро розслідувань, Генеральна прокуратура – складно сказати, що вони є незалежнимиАнтон Марчук
«Інші правоохоронні органи, як Нацполіція, як Державне бюро розслідувань, Генеральна прокуратура – складно сказати, що вони є незалежними, тому що ці органи, власне, постійно перебували під політичним контролем, під політичним впливом, і очікувати від них боротьби з корупцією було б дещо наївно. Я думаю, що підтримка Європейського союзу наразі є дуже важливим фактором в антикорупційній реформі. Напевне, без їхніх вимог, без їхньої підтримки навряд чи б ми мали хоч якісь здобутки», – припускає Марчук.
Зі свого боку, академік Національної академії правових наук України Анатолій Селіванов вбачає проблему в тому, що повноваження НАБУ накладаються на повноваження інших правоохоронних структур.
Генеральна прокуратура, НАБУ, СБУ – предмет один – боротьба з кримінальними правопорушеннямиАнатолій Селіванов
«Можемо визначити, а чим же мають займатися сьогодні органи прокуратури, Генеральна прокуратура та інші? Завдання цих органів: по-перше, в них є самостійні функції, але є і функції супроводу проведення кримінальних проваджень – того, чим займається НАБУ. СБУ – теж займається в межах своєї підзвітності, компетенцій, але предмет же один – боротьба з кримінальними правопорушеннями, а не адміністративними», – пояснює він в ефірі «Ранкової Свободи».
«Ті, хто займається боротьбою з корупцією в Україні, повинні знати місцеве законодавство»
Саме чітке розмежування компетенцій та підзвітності Селіванов вважає наріжним каменем реформ правоохоронних органів. В цьому контексті, коментуючи новину про створення робочої групи на чолі з Еріком Хелдна, правник підкреслює: ті, хто займається боротьбою з корупцією в Україні, повинні знати місцеве законодавство.
Коли приходять іноземні експерти, які бажають допомогти – треба вивчити наше законодавство, треба залучити наших фахівцівАнатолій Селіванов
«Коли приходять іноземні експерти, які бажають нам допомогти, сприяти, щоб встановити все ж таки правопорядок, законність – треба вивчити наше законодавство, треба залучити і наших фахівців. Як вони можуть зробити висновок, якщо вони не мають системного підходу, вони не знають системи актів, які створюють в нас основи діяльності кожного органу?» – питає він.
За словами академіка, межі між функціями різних відомств вже прописані в законодавстві, але для повнішої їх реалізації потрібні антикорупційні суди як остання інстанція.
«Лише НАБУ сьогодні продемонструвало, що для нього немає авторитетів»
Директор Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко вважає, що Антикорупційне бюро – єдиний орган, здатний ігнорувати політичні обставини при розслідуванні корупційних оборудок.
Лише НАБУ сьогодні продемонструвало, що для нього немає авторитетівМихайло Дяденко
«Що стосується високопосадовців, то лише НАБУ сьогодні продемонструвало, що для нього немає авторитетів, і незалежно від того, з ким дружить той чи інший посадовець чи суддя, яких він має покровителів, він може бути обвинувачений у вчиненні корупційної діяльності», – переконаний Дяденко.
Інші органи, на думку аналітика, програють НАБУ з точки зору довіри не лише західних партнерів України, а й власних співгромадян, хоч він і визнає ефективну роботу окремих слідчих.
«НАБУ зачіпає всіх»
Саме політична незалежність бюро, вважає Дяденко, стала причиною тиску на нього з боку влади.
В депутатів, прокуратури є певні претензії. Може, і вірні, але українське суспільство їх не сприймаєМихайло Дяденко
«Корупція вже стає поганим тоном в Україні, посадовці на сьогодні ополчились проти НАБУ, бо бачимо, що і в депутатів, і в прокуратури є певні претензії, абсолютно для українського суспільства незрозумілі. Може, вони в правовому сенсі і вірні і відповідають вимогам законодавства, але українське суспільство їх не сприймає, тому що воно бачить, що НАБУ зачіпає всіх без огляду на те, хто це, до чиєї сфери впливу, до якої партії ця людина належить», – пояснює він.
Цей шлях – формувати інституції, які боротимуться з корупцією – може, за оцінками експерта, тривати десятиліття, перш ніж українське суспільство стане повністю нетерпимим до корупції. Є й інший: Дяденко наводить приклад Сінгапуру, де корупція була викорінена авторитарними методами, в тому числі і серед владної верхівки.
«Але це шлях революційний і потребує авторитарності. Чи готове сьогодні українське суспільство до такої авторитарності?» – ставить риторичне питання аналітик.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
