22 грудня Шевченківський районний суд Києва оголосив вирок у справі про напад на журналіста газети «Вєсті» В’ячеслава Веремія під час подій Євромайдану. Журналіст В’ячеслав Веремій загинув у Києві вночі 19 лютого 2014 року. Обвинуваченому Юрію Крисіну призначили покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки. Це покарання умовне: якщо в найближчі два роки Крисін не скоїть жодного злочину, його звільнять від покарання. Такий вирок викликав незадоволення громадськості: активісти провели кілька заходів, де вимагали ув’язнити Крисіна, а суддю Олега Лінника звинуватили у надто лояльному ставленні до обвинуваченого та проросійських поглядах.
О восьмій ранку 28 грудня у своєму кабінеті суддя Шевченківського районного суду Києва Олег Лінник зустрівся із народним депутатом Ігорем Луценком, активістами та журналістами.
Обговорювали три теми: справу Юрія Крисіна, нерухомість судді та його поведінку в соціальних мережах.
Напередодні ввечері українські ЗМІ поширили інформацію про те, що суддя Лінник, який відпустив Юрія Крисіна, має проросійські погляди, а також не задекларував жодного нерухомого майна.
Ігор Луценко, який є членом комітету з питань запобігання і протидії корупції, розпитував у судді про його квартиру та участь у проросійських групах, а журналісти – про вирок Юрію Крисіну.
Про зустріч домовився сам Луценко і зазначив, що її ініціював суддя.
Усі судимості Крисіна погашені
За словами судді Лінника, його рішення щодо Юрія Крисіна було законним і справедливим, адже, відповідно до норм Кримінального кодексу, Крисін не має судимості, тому це не могло бути обтяжливою обставиною при винесенні вироку.
Юрій Крисін був засуджений у 2010 році Святошинським районним судом міста Києва до обмеження волі строком на три роки. Відповідно до статті 89 Кримінального процесуального кодексу, особами із погашеною судимістю вважаються ті, що впродовж двох років від останнього дня відбуття покарання не вчиняли злочину (дворічний період стосується лише злочинів невеликої тяжкості). Крисіна звільнили з-під варти вже у червні 2011 року, тому від червня 2013-го вважається, що він не має судимості.
Перебуваючи під слідством, Юрій Крисін також здійснював злочини. У березні 2016 року він був умовно засуджений за зберігання боєприпасів на три роки з випробувальним строком на один рік. Таким чином, не скоюючи злочин у цей час (протягом випробувального строку), у квітні 2017 року Крисін знову вважався несудимим.
Це, за словами судді, і стало причиною того, чому попередні судимості не були враховані, як обтяжливі обставини при винесенні вироку.
Адвокат матері Веремія Вікторія Дейнека у коментарі Радіо Свобода зазначала, що суддя надто лояльно ставився до Крисіна.
«Прокурор двічі звертався із клопотанням змінити Крисіну запобіжний захід із особистого зобов’язання на тримання під вартою – двічі йому відмовили», – розповіла Дейнека.
Крім того, припускає адвокат, Юрій Крисін має покровителів у правоохоронній системі, адже він – потрібна людина для рейдерських захоплень.
Лінник запевняє, що не міг вийти за межі обвинувачень
Відповідно до статті 37 Кримінально процесуального кодексу, суд розглядає справу лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах обвинувального акту.
Те, що Юрій Крисін був організатором, збирав людей і отримував за це гроші, наголошує суддя, не було вказано в обвинуваченні. Ця інформація містилася лише у показаннях самого Крисіна.
Суддя Лінник наголошує, що не міг вийти за межі обвинувального акту, де було зазначено: «Діями Крисіна та іншими невстановленими слідством особами Веремію були нанесені легкі тілесні ушкодження: забійні рани, крововиливи під шкіру і таке інше».
На думку судді, він не міг враховувати обставин того, що інцидент стався під час Майдану, а Крисін скоював злочини раніше і під час слідства, оскільки це виходить за межі закону.
«Не може суд розглядати справу по хуліганству, а засудити за умисне вбивство», – сказав Лінник.
Засідання у справі Крисіна були закриті, бо, розповів суддя, до Крисіна були застосовано заходи безпеки. Клопотання про це подав сам ув’язнений, пояснюючи це тим, що він надає ґрунтовні показання з приводу відомих йому обставин організації масових убивств протестувальників у Маріїнському парку.
З біографії Крисіна, його поведінки на суді, з тією діяльністю, яку він здійснював під час слідства, ми розуміємо, що без реального терміну він не виправиться. Це очевидно будь-якому суді
Ігор Луценко вважає, що суддя мав би зважати на те, що у статті 75 Кримінального кодексу, яка звільняє від реального покарання, а передбачає умовне, йдеться про врахування особи обвинуваченого.
Це означає, що Лінник мав проаналізувати й визначити, чи зможе підсудний виправитися без реального покарання.
«З біографії Крисіна, його поведінки на суді, з тією діяльністю, яку він здійснював під час слідства, ми розуміємо, що без реального терміну він не виправиться. Це видно будь-якому судді», – наголосив Луценко.
Суддя користується «Однокласниками» і вподобав сторінку «Антимайдану» – журналісти
Громадськість закидає Олегу Ліннику те, що він в анкеті доброчесності приховав той факт, що незаконно відбирав права у автомайданівців. Суддя ж відповів, що таких справ у нього не було і з цього приводу він уже пройшов перевірку Генеральної прокуратури, був викликаний на допит.
На запитання про квартиру Лінник відповів, що житло в Києві орендує, а також визнав, що в декларацію ці дані не вносив. Яка площа цієї квартири, він не знає.
«Я знімаю квартиру і вказав, де я проживаю. Площу цієї квартири я не знаю, бо я її не вимірював», – розповів суддя.
Ігор Луценко вважає, що Лінник не зрозумів значення закону «Про запобігання корупції».
Є всі підстави звертатися до Національного антикорупційного бюро про те, що були вказані недостовірні дані
«Суддя мав би декларувати місце проживання, навіть якщо він не орендує квартиру, а живе у знайомих. Тим більше, що він зізнався про оренду, а отже, має бути договір, де має бути вказана сума оренди і площа квартири. Є всі підстави, навіть минаючи Національне агентство з питань запобігання корупції, звертатися до Національного антикорупційного бюро про те, що були вказані недостовірні дані», – сказав Луценко.
Журналісти також знайшли сторінку Олега Лінника в російській соціальній мережі «Однокласники» і помітили, що суддя вподобав проросійські групи, а також сторінку «Антимайдану».
Лінник підтвердив, що користується цією соціальною мережею, але те, що йому подобаються вказані сторінки там, заперечив. Мовляв, він про такі групи не пам’ятає.
«Я навчався в Росії, служив в армії на Сахаліні, тому в «Однокласники» я заходжу, щоб подивитися фотографії друзів, поспілкуватися. Те, що я народився в Макіївці, не означає, що я сепаратист», – наголосив суддя.
