Протести в Ірані навряд чи сягнуть масштабів 2009 року, вважає політичний експерт Віталій Кулик. Якщо ж це все-таки станеться, додає він, то може відволікти увагу світової спільноти від російської агресії проти України. А експерт Київського центру політичних досліджень та конфліктології Андрій Відішенко наводить версію, згідно якої протести могли спровокувати іранські консерватори, щоб тиснути на ліберально налаштовану владу Ірану під керівництвом президента Хассана Рухані.
Політолог Олександр Мішин розповідає, що до протестів в Ірані призвела ціла низка чинників – зокрема, висока вартість життя, корупція та неефективна система державного управління.
Керівники, пов’язані з релігійною сферою, мають свій апарат управління країноюОлександр Мішин
«Є духовна сфера – це керівники, пов’язані власне з релігійною сферою, вони мають свій апарат управління країною. І є світський уряд. Скажімо так, є постійна боротьба між духовним керівництвом країни та світським урядом за те, хто все ж таки має більше прав на управління країною», – пояснює він.
За словами Мішина, президент Хассан Рухані намагається зробити більш прозорою діяльність Корпусу вартових Ісламської революції, який фактично функціонує як держава в державі.
Крім того, невдоволення простих іранців викликає те, скільки ресурсів та уваги влада приділяє діяльності, спрямованій на посилення свого впливу в ісламському світі – зокрема, в Лівані, Сирії та Ємені. Кошти, які Тегеран витрачає на свою зовнішню політику, могли б бути інвестовані у власну економіку.
Молодь очікувала, що те, що Іран буде виведений з-під санкцій, дасть змогу швидко поліпшити рівень життяОлександр Мішин
«Населення країни, головним чином молодь очікувала, що угода про відмову від ядерної програми, те, що Іран буде виведений з-під санкцій, дасть змогу швидко поліпшити рівень життя. Тобто були величезні очікування, що країна буде більш світською, більш ліберальною. Але за ці два роки цього поки що не сталося, і ці завищені очікування також стимулюють молодь до протестної активності», – каже Мішин.
Експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов вважає, що причина протестів полягає в небажанні середнього класу миритися зі статусом-кво.
Середній клас іранський не погоджується платити за зовнішньополітичну експансію своєї державиСергій Данилов
«Іран стикається з такими проблемами, що на тлі економічного зростання, яке в принципі зараз є, незбалансованість бюджету не вирівнюється. Одночасно ці процеси є свідченням не тільки економічних чинників і погіршення матеріального становища громадян. Це – в значній мірі результат тих суперечностей, які накопичилися в суспільстві. Середній клас іранський, який відчуває економічний тиск, не погоджується платити за зовнішньополітичну експансію своєї держави», прокоментував Данилов для «Ранкової Свободи».
Іран завжди мав потужний економічний потенціал, зазначає експерт Київського центру політичних досліджень та конфліктології Андрій Відішенко. Економічний же фактор зіграв, на його думку, свою роль в формуванні нинішнього становища.
Один на інший, наклалося декілька протестів – вимоги посилення автономії на периферії та економічні протестиАндрій Відішенко
«Якщо говорити про поточні протести, звісно, в першу чергу мова йде про політизацію соціального протесту. Один на інший, наклалося декілька протестів – це й вимоги посилення автономії на периферії, зокрема в Іранському Азербайджані, та, власне, економічні протести в персидській частині Ірану», – впевнений він.
Крім того, Відішенко наводить версію, відповідно до якої протести почалися з подачі консервативної частини правлячої верхівки, щоб здійснювати тиск на ліберальну політику президента Рухані або ж наочно довести неефективність такої політики.
Це теоретично може бути елементом міжелітарної боротьбиАндрій Відішенко
«До цього, на думку низки експертів, могли б бути причетні якраз суперники пана Рухані за президентськими перегонами – зокрема, Ебрагім Раїсі та Мохамед Галібаф. Тобто це теоретично може бути елементом міжелітарної боротьби та питанням перерозподілу ресурсів», – міркує Відішенко.
Значення для України
Для України на довгу перспективу вигідним було б збереження стабільного становища в Ірані, вважає політолог Антон Фінько. В такому разі, а також якщо буде добудовано залізницю на ділянці Астара – Решт – Казвін, українські виробники отримають можливість виходу на 80-мільйонний іранський ринок.
Багато високопродуктивних підприємств України зацікавлені в збільшенні експортуАнтон Фінько
«Мотор-Січ», авіаційне підприємство «Антонов» і харківські авіавиробники, миколаївська «Зоря – МашПроект», багато інших високопродуктивних підприємств України зацікавлені в збільшенні експорту, і дуже зацікавлені виробники сільськогосподарської продукції», – перелічує Фінько.
Тож, на його переконання, Україна не зацікавлена в політичних потрясіннях в цьому регіоні. Втім, політолог не прогнозує, що акції незгоди матимуть далекосяжні наслідки.
Немає підстав говорити, що протести спричинять деструкцію режимуАнтон Фінько
«Існує певна загроза режиму, але більшість спостерігачів зазначають, що немає підстав говорити, що вони (протести – ред.) спричинять деструкцію режиму», – констатує він.
На відміну від Фінька, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, політолог Віталій Кулик не бачить великого зв’язку між українською економікою та Іраном.
Сказати, що в нас там великі інвестиції, великий бізнес постраждає від подій – не постраждаєВіталій Кулик
«В силу того, що ми рефлексували стосовно санкцій та обмежень, які існували стосовно Ірану з боку США та Заходу, та фактично згорнули свого часу програми, пов’язані з модернізацією атомної енергетики та літакобудування, машинобудування, які в нас були з Іраном на початку нульових років. Тому сказати, що в нас там великі інвестиції, великі кошти, великий бізнес постраждає від подій – не постраждає», – впевнений експерт.
Натомість, застерігає він, ескалація протистояння в Ірані може мати геополітичні наслідки для позицій України на міжнародній арені.
Якщо ситуація буде ускладнюватися, фокус уваги буде зміщений з боку наших Донбасу та Криму в ІранВіталій Кулик
«Якщо справді там ситуація буде ускладнюватися, то це створить нову точку напруги, і тоді фокус уваги і світової спільноти, і глобальних гравців буде зміщений з боку наших Донбасу та Криму в Іран і, скажімо, Північну Корею», – застерігає Кулик.
Втім, говорити про глобальний процес змін, на його думку, ще зарано. Більш того, масштаби протестів, за даними політолога, можуть і не спричинити такого процесу.
«В мене багато знайомих і в Ісфахані, Ширазі та Тегерані, які або брали участь в акціях, а зараз відмовились від цього, або не брали і підтримують владу, і вони достатньо скептичні, навіть кажуть, що події, які мали місце перед Новим роком, не дотягують до подій 2009 року, акцій, які захлеснули весь Іран», – каже він.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
