У статті для аналітичного центру Atlantic Council Мелінда Герінґ пише про те, що Україна має набагато більше молодих, принципових політиків, які є справді проєвропейськими, ніж здається. Російський опозиціонер Михайло Ходорковський у статті для американського видання The New York Times пояснює, як Росія використовує стару брехню для об’єднання «нової Росії». National Public Radio пише про те, що конфлікт на сході України зайшов у глухий кут.
Аналітичний центр Atlantic Council публікує статтю Мелінди Герінґ про те, що Україна має багато молодих, принципових політиків, які по-справжньому орієнтовані на європейський шлях розвитку країни.
Автор не погоджується з нещодавнім висловом Леоніда Бершидського в статті для Bloomberg про те, що в Україні сьогодні досить складно знайти політиків, дійсно вірних європейському вибору.
Але депутат і член комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Олена Сотник та депутат Сергій Гусовський – лише два приклади таких людей, яких насправді набагато більше, переконана Герінґ.
Член парламенту Вікторія Войцицька, наприклад, зазнала щонайменше одного нападу на своє життя через її позицію щодо українських олігархів, йдеться в статті. Після того, як у 2016 році вона заблокувала три спроби дозволити приватним компаніям ділитися газовими ліцензіями й заробляти на цьому багато грошей, її домівку атакували коктейлями Молотова.
Вона ніколи не прагнула бути політиком, але після Революції гідності Войцицька не могла сидіти, склавши руки, мовиться у статті. Спочатку вона вірила в президента Петра Порошенка, зазначає автор. Але пізніше, під час однієї з зустрічей з ним, Войцицька висловила свої вимоги щодо необхідності позбутися олігархів через приватизацію, на що Порошенко, йдеться у статті, відповів: «Добре, спробуй переконати інших». Після цього Войцицька зрозуміла, що він усе ж є продуктом старої системи, зазначає автор, яка називає саму Войцицьку продуктом нової системи.
Герінґ переконана, що Войцицька є лише одним прикладом того, що політики все ж таки можуть бути «іншими».
У статті для американського видання The New York Times колишній власник нафтової компанії «ЮКОС» і колишній політв’язень із Росії Михайло Ходорковський пояснює, як Росія використовує стару брехню для об’єднання «нової Росії».
Ходорковський, який є нині професором історії в одному з американських університетів, зазначає, що останнього російського царя Миколу Другого вбили разом з його сім’єю в 1918 році в підвалі за обставин, з якими дослідники здебільшого погоджуються. За наказом з Москви їх розстріляли, після чого їхні тіла спалили, але сьогодні Російська православна церква намагається поставити під сумнів загальновідомі факти. В одній із версій церква припустила, що вбивство Романових насправді було «ритуальним вбивством».
«Багато росіян, особливо серед радикальних націоналістичних груп, визнають обвинувачення в ритуальних убивствах як частину порочної теорії змови. Мовляв, замість більшовицького злочину вбивство Романових було результатом іудо-масонської змови, щоб під час ритуального обряду принести в жертву сім’ю царя, що мало символізувати смерть російського народу», – пояснює автор.
Такі антисемітські звинувачення не є чимось новим, беручи до уваги переслідування євреїв у царські часи, зазначає Ходорковський. Можливо, роздмухування антисемітських настроїв є частиною плану залучитися підтримкою ультраправих груп у Росії напередодні президентських виборів, припускає автор. Під час кампанії 2012 року націоналізм серйозно зіграв Путіну на руку, мовиться в статті.
Сьогодні Кремль як ніколи спирається на церкву, зауважує Ходорковський. Тим часом Путін не має на меті перетворювати Росію на справжню федерацію через надання всім регіонам влади й права голосу, мовиться у статті.
«Повертаючись спиною до уроків минулого, церква й держава знову розпустили зловісні сили правого екстремізму і рухаються пліч-о-пліч у темну невідомість», – пише автор.
Сайт американського громадського радіо National Public Radio пише про те, що конфлікт на сході України зайшов у глухий кут. Автор статті зазначає, що війна, яка почалася після анексії Криму, вже забрала життя понад 10 000 людей і продовжує впливати на відносини між Росією та США.
Американський есмінець USS Carney увійшов в українські води цього тижня, мовиться у статті. Це частина допомоги з боку США, що має на меті підтримати український уряд.
У грудні ж адміністрація Трампа оголосила про поставки зброї Україні, що викликало багато критики з боку Росії, зауважує автор. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, наприклад, заявив, що вся відповідальність тепер лягає на український уряд.
Автор цитує слова кореспондента «Бі-бі-сі» Джона Фішера: «На місці це навряд чи змінить баланс сил, але українці, безумовно, задоволені тим, що американці певною мірою збільшили свою прихильність до них».
Деякі європейські країни хочуть закінчення конфлікту в Україні, щоб покласти край санкціям проти Росії, але поки що Москва не квапиться виконувати свої міжнародні зобов’язання, посилається на слова Фішера автор статті.
«На даний момент не видно справжнього виходу з конфлікту», – цитує автор слова журналіста Джона Фішера.
