Доступність посилання

ТОП новини
21 Травень 2018, Київ 10:29

Як і сто років тому, ми не маємо єдності – Куйбіда про Акт злуки


Донецька делегація «живого ланцюга» у Києві, січень 1990 року

«Живий ланцюг єднання», тисячі учасників якого у січні 1990 року з’єднали Львів і Київ, мав на меті продемонструвати єдність українців в прагненні до власної державності, згадує колишній голова Народного руху Василь Куйбіда. В умовах війни тема Соборності і консолідації не втрачає актуальності. Саме брак єдності коштував Україні незалежності сто років тому, нагадує голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Він сподівається, що зараз українські громадяни, зокрема політики, краще усвідомлюють важливість об’єднання проти зовнішнього ворога.

Що роздерта Україна святкує в День Соборності? | Ранкова Свобода. Частина 1
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Екс-голова Народного руху України Василь Куйбіда згадує, що «живий ланцюг» у 1990 році простягнувся лише до Києва, а не до сходу України, через технічні складнощі – але не тільки.

З одного боку, це був тиск на політичний Київ. З іншого боку, це був знак, що ми однаково разом
Василь Куйбіда

«Варто, звичайно, було б зробити такий ланцюг від Львова до Луганська, але в тій конкретній ситуації, яка існувала в 1990 році, мабуть, це завдання було таким, що важко виконати. Друге: фактично народжувалась чи відновлювалась нова держава в протистоянні Львова і Києва. З одного боку, це був тиск на політичний Київ, щоб змусити його робити потрібні кроки. З іншого боку, це був знак, що ми однаково разом, ми не бачимо себе нарізно», – розповідає Куйбіда в ефірі «Ранкової Свободи».

«Живий ланцюг» 21 січня 1990 року у Львові
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:48 0:00

За його словами, організувати живий ланцюг вдалося і тому, що Комуністична партія СРСР у 1990 році вже не мала змоги ефективно блокувати ініціативу.

Василь Куйбіда
Василь Куйбіда

Втім, партійні осередки все ж намагались протидіяти активістам, зауважує учасник національно-визвольної боротьби за незалежність України, полковник ЗСУ Микола Поровський, який на той момент був головою Рівненської обласної організації Народного руху.

Виконком Київської міськради дав дозвіл на проведення ланцюга злуки. Ні Рівненська, ні Житомирська такого дозволу не дали
Микола Поровський

«Виконком Київської міської ради народних депутатів дав дозвіл на проведення ланцюга злуки. Ні Рівненська, ні Житомирська такого дозволу не дали», – згадує Поровський.

Тим не менш влада все ж докладала зусиль, аби ускладнити її проведення – наприклад, за словами колишнього «рухівця», обкоми Компартії не надавали автобусів для перевезення людей.

«Всі замовлені в автотранспортних підприємствах автобуси для Рівненської та Волинської організацій на маршрут не виїхали. Але ми знали, що так буде. І тому тільки Рівненська організація вивезла 70 тисяч людей приватним автотранспортом на трасу ланцюга злуки. Звісно, була проведена величезна робота в селах, містечках вздовж траси, щоб люди вийшли, підтримали нас», – каже він.

Микола Поровський
Микола Поровський

Василь Куйбіда проводить паралелі між подіями першої незалежності 1919-1921 років та сьогоденням.

Ми не маємо єдності, щоб ми відстояли свою цілісність та суверенність в боротьбі з таким ворогом, яким є Росія
Василь Куйбіда

«Як і сто років тому, ми не маємо такої єдності, яка необхідна для того, щоб ми відстояли свою цілісність та суверенність в боротьбі з таким ворогом, яким є Росія. Але я гадаю, що коли б всі – і державна влада, і політичні діячі, державні діячі – працювали на єдність в умовах війни і відверто говорили, що це війна, не гібридно поводились… то, напевно, ситуація була б інакша», – міркує громадський діяч.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович стверджує, що, хоча суперечки всередині української політичної еліти сто років тому й були, вони все ж зуміли порозумітись.

Українці з УНР та ЗУНР ставили перед собою одну мету – це створення української держави
Володимир В’ятрович

«Українці з Української Народної Республіки та українці із Західно-Української Народної Республіки ставили перед собою одну мету – це створення української держави. Власне, розуміння цього і було платформою, на якій дійшли до проголошення Акту злуки. Очевидно, що великий вплив на це мала і зовнішньополітична ситуація, зокрема зовнішня агресія», – пояснює В’ятрович.

Директор музею Української революції Олександр Кучерук наголошує: не варто забувати і про іншу важливу подію, яка відбулась цього дня – 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки.

Олександр Кучерук
Олександр Кучерук
1918 року 22 січня було проголошено Українську Народну Республіку незалежною державою. Якби не було УНР, не було б кому з чим з’єднуватися
Олександр Кучерук

«1918 року 22 січня було проголошено Українську Народну Республіку незалежною державою. І це стало підставою для можливого через рік об’єднання двох держав, бо, якби не було УНР, не було б кому з чим з’єднуватися. Ще 1895 року Юліан Бачинський сформулював програму національної дії, в якій було сказано, що Україна має бути самостійна республіка, демократична, від Сяну до Кавказу. І тоді була задана максима, яку ми виконуємо до цього часу», – стверджує Кучерук.

Україна, нагадує Володимир В’ятрович, однією з перших висловила бажання відокремитись від розваленої Російської імперії.

«Насправді в цій боротьбі за незалежність українці проявили неймовірну жертовність, і, напевно, кількість українців, які загинули, відстоюючи цю незалежність в 1918-1921 роках, більша, ніж кількість тих, хто захищав незалежність будь-якої іншої новоутвореної держави тоді, на руїнах імперії», – припускає історик.

Він підкреслює важливість пам’яті не тільки про Акт злуки, а й про століття української незалежності. В цьому контексті ключовою помилкою українських політиків 20-х років минулого століття В’ятрович називає концентрацію на внутрішніх ворогах замість зовнішніх.

Володимир В’ятрович
Володимир В’ятрович

«На жаль, це відчутно і тепер: дуже часто політики, захопившись внутрішньополітичною боротьбою, бачать в своїх суперниках ворогів і за рахунок цього втрачають увагу до справжніх ворогів, які є за кордонами України, рухаються на Україну зі сходу. Ця завзятість внутрішньополітичної боротьби підточує здатність українців протистояти зовнішній агресії», – констатує він.

Тим не менш голова Українського інституту національної пам’яті висловлює надію, що більшість українців усвідомлює важливість збереження незалежності зараз краще, ніж сто років тому.

Відсутність єдності може призвести до того, що вони (українські політики), як і їхні попередники, будуть пописувати свої розумні мемуари десь за кордонами України
Володимир В’ятрович

«Саме через втрату своєї незалежності ми змушені були заплатити мільйонами життів під час Червоного терору, Голодомору, Великого терору, Другої світової війни, коли українці змушені були вбивати один одного в одностроях чужих армій. Я сподіваюсь, що зараз таке розуміння є серед більшості громадян україни, що таке розуміння є серед більшості українських політиків, які розуміють, що відсутність єдності в них може призвести до того, що вони, як і їхні попередники, будуть пописувати свої розумні мемуари десь за кордонами України», – застерігає Володимир В’ятрович.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG