Доступність посилання

ТОП новини
24 Травень 2018, Київ 05:54

Чому Росія не визнає своєї причетності до збитого малайзійського літака MH17 (світова преса)


У статті аналітичного центру Atlantic Council ідеться про те, чому Росія вдається до будь-яких маневрів, аби не визнавати своєї причетності до збитого над територією України літака «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17 у 2014 році. Американська газета The Wall Street Journal пише про те, що цього тижня західні дипломати випробують, чи серйозно налаштована Москва на мирні угоди щодо України. Агенція Bloomberg звертає увагу на те, що президент Росії Володимир Путін навряд чи повідомить своїм виборцям, як саме він платитиме за внутрішні витрати країни.

У статті аналітичного центру Atlantic Council ідеться про те, чому Росія вдається до будь-яких маневрів, аби не визнавати своєї причетності до збитого над територією України літака «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17 у 2014 році. Ця подія «перетворила локалізований пострадянський конфлікт на серйозну глобальну кризу», зауважує автор. Велика кількість загиблих із різних країн призвела до ще більшої ескалації напруженості між Заходом та Сходом, а міжнародне розслідування врешті-решт підтвердило те, що Росія надала зенітно-ракетний комплекс «Бук», причетний до трагедії.

Однак сама Росія всі звинувачення відкидає, висуваючи низку власних теорій причин падіння MH17, які, на думку автора, майбутні вчені вивчатимуть для розуміння методів дезінформації Кремля. Росія використала всі можливі способи та елементи «фейкових новин», від підробки фотознімків до підробки свідків, але загалом всі російські версії суперечать одна одній, мовиться у статті.

Автор припускає, що Кремль має на меті «не переконати, а заплутати». Справа в тому, що трагедія з малайзійським літаком дійсно могла б бути звичайною людською помилкою «в тумані війни», і насправді мало хто всерйоз вважає, що Росія спеціально збила літак. Та Москва ніяким чином не може визнати цього, адже вона просто не може допустити визнання масштабної присутності російських військ у східній Україні, адже це зруйнує всю стіну російських заперечень і матиме суттєві міжнародні та внутрішні наслідки, мовиться у статті.

Тому Росія має мало місця для своїх маневрів і не має варіантів, окрім як продовжувати далі просувати власні наративи з цього приводу, зазначає автор.

«Тим часом для сімей постраждалих це означатиме подальші роки болю, бо вони чекають остаточного підтвердження причини загибелі їхніх близьких», – мовиться у статті.

Газета The Wall Street Journal пише про те, що цього тижня американські переговірники випробують, чи серйозно налаштована Москва на мирні угоди щодо України. Це будуть перші переговори відтоді, як США оголосили про готовність надати Києву летальну зброю, повідомляють автори.

Західні дипломати наголошують на тому, що відновлення переговорів щодо України є критичним, та у разі, якщо Росія не піде на зустріч, – їм доведеться тиснути на неї додатковими санкціями, мовиться у статті.

Дипломати хочуть упевнитися в серйозності намірів Москви щодо врегулювання ситуації в Україні: сам президент США Дональд Трамп зазначив, що хоче налагодити відносини із Кремлем, але продовження насильства на сході України, за його словами, перешкоджає цій меті, мовиться у статті.

Тим не менш, європейські та американські дипломати скептично налаштовані стосовно того, що російський президент Володимир Путін буде готовий іти на якісь поступки, особливо напередодні президентських виборів у березні 2018 році, зазначають автори. Але такі зустрічі все одно важливі для того, щоб пролити світло на позиції Москви, мовиться у статті.

Захід також пропонує запровадження миротворчих сил ООН на сході Україні у розмірі 20000 осіб, але Росія, яка сама висунула цю ідею у вересні минулого року, виступає за розміщення миротворців виключно вздовж лінії розмежування між українськими урядовими силами та сепаратистами, а не між сепаратистами і Росією, зауважують автори статті. Західні дипломати, тим не менш, не облишають надії на те, що Росія все ж погодиться на такий варіант.

«Наразі в Європи не надто високий апетит щодо посилення тиску на Росію, частково через настороженість щодо реформ в Україні та частково тому, що деякі країни ЄС вважають, що санкції не є ефективними у зміні дій Росії в Україні», – мовиться у статті.

Агенція Bloomberg звертає увагу на те, що президент Росії Володимир Путін навряд чи повідомить своїм виборцям, як саме він платитиме за внутрішні витрати країни. Наступного місяця Путін виступатиме із великою промовою стосовно своїх планів напередодні президентських виборів, та він навряд чи багато скаже, наприклад, про запланований пакет податкових зборів, скорочення виплат та інші зміни, що мають покрити зростання витрат, мовиться у статті.

Навряд чи він говоритиме про підвищення пенсійного віку та податку на прибуток, або ж запровадження нечуваної в Росії часткової оплати за медичні послуги, які наразі безкоштовні, зауважують автори. Такі зміни викликали б вкрай негативні реакції, мовиться у статті.

Кремль намагається не привертати увагу громадськості до тем, які зашкодили б популярності Володимира Путіна: хоча й «опитування показують, що він, найімовірніше, здобуде перемогу з величезним відривом, Кремль зіткнувся з проблемою забезпечення явки достатньої кількості виборців», зазначають автори.

Сьогодні економіка Росії переживає не найкращі свої часи, і держава витрачає набагато менше на шпиталі, школи та дороги у порівнянні з іншими індустріальними країнами, мовиться у статті. І, за словами економіста Олега Кузьміна, влада надала значно менше пріоритету тим крокам, які дійсно б були націлені на економічне зростання, натомість зосереджуючись на стабільності та низькій інфляції.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG